БІМАТОПРОСТ

Група/призначення:

Простагландини та їх синтетичні похідні.

Альтернативні назви / синоніми: люміган, латіссе.

Діюча речовина: біматопрост.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Це аналог простагландину F2 альфа, який застосовується для лікування внутрішньоочної гіпертензії та гіпотрихозу вій (тобто для росту вій та брів). Дані, надані в фармакологічному рев’ю FDA стверджують, що після однієї краплі офтальмологічного 0,03% розчину, призначеної раз в день в обидва ока 15 здоровим індивідам протягом 2 тижнів, пік концентрації наступав через 10 хвилин після введення і рівень був нижче рівня визначення (0,025 нг/мл) в більшості з тестованих протягом 1,5 години.

Введення біматопросту та споріднених препаратів латанопросту і травопросту в очі новонароджених та дорослих може викликати незворотне потемніння райдужної оболонки.

В експериментальних тварин препарат продемонстрував абортивні властивості.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При тестуванні вагітних мишей та щурів спостерігали аборти при пероральних дозах, які в 33 та 97 разів перевищували рекомендовану для людини, відповідно. При дозі в 41 раз вищій від терапевтичної зменшувалась тривалість гестації, зростала частота мертвих плодів, пізньої резорбції, пери-та постнатальної смертності, зменшувалась вага плодів. Простагландин F2 альфа має абортивні та лютеолітичні ефекти і тому не дивно, що його аналог демонструє несприятливі наслідки при високих дозах.

Інформація щодо впливу на плід: відсутня інформація.

Застосування препарату під час вигодовування:

Згідно з інструкцією до препарату біматопрост проникає до молока експериментальних тварин.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

При дослідженнях in vitro біматопрост індукував скорочення м’язів матки у щурів. Згідно з інструкцією до препарату не спостерігали порушень фертильності у самок та самців щурів при дозах до 0,6 мг/кг/день.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 08.09.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 09.09.2016 р.