Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

БЕВАЦИЗУМАБ

Група/призначення:

Протипухлинний препарат. Це рекомбінантне гуманізоване  моноклональне антитіло, яке отримують за допомогою ДНК-технології в клітинах яєчників китайського хом’ячка. Бевацизумаб зв’язується з фактором росту ендотелію судин (VEGF), який є ключовим фактором утворення та розвитку судин. Таким чином препарат пригнічує зв’язування  VEGF з його рецепторами Flt-1 (VEGF-1) та KDR (VEGF-2) ендотеліальних клітин.

Інтравітреально (до скловидного тіла) вводять для лікування васкулярних порушень в сітківці (наприклад діабетичної ретинопатії, макулярної дегенерації, ретинопатії недоношених).

Бевацизумаб призначається окремо або в комбінації з іншими протипухлинними препаратами.

Альтернативні назви / синоніми: авастін, авастин.
Діюча речовина: бевацизумаб.
Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про застосування у людини; дані від експериментальних тварин передбачають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; ймовірно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Повідомляється, що інтравітреальне введення бевацизумабу призводить до системної концентрації в крові. Офтальмологічний веб-сайт містить інформацію про те, що при інтравітреальному введенні 1,25 мг бевацизумабу дорослим досягається концентрація в плазмі 100 нг/мл. Період напіввиведення становить кілька тижнів, а концентрація в крові виявляється ще протягом місяця після введення. За деякими даними період напіввиведення бевацизумабу триває в середньому 100 днів (55-250 днів). Доступні 4 повідомлення про застосування бевацизумабу при вагітності у людини (у всіх випадках – інтравітреально) з наступними результатами: 2 самовільні переривання та 2 здорові доношені новонароджені. Якщо вагітна жінка потребує прийому бевацизумабу, її слід попередити про потенційний ризик для ембріону/плода, включаючи затримку росту, структурні аномалії, смерть.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з інструкцією до препарату дослідження у вагітних кролів продемонстрували зростання частоти великих  та скелетних аномалій при дозах, що у 1-12 разів перевищують рекомендовану для людини. Згідно з висновком, розміщениму на сайті FDA щодо досліджень у кролів, більшість цих «мальформацій» були скелетними змінами, які асоціювались із загальною токсичністю і не були мальформаціями взагалі. Було виявлено зростання частоти менінгоцеле в групі, що приймала 100 мг/кг/день препарату, але не при дозі 30 мг/кг/день, та для оцінки цих знахідок бракує інформації.  Материнська токсичнсть, яка полягала у зменшенні приросту маси тіла та зростанні частоти резорбції плодів була наявна при дозі 100 мг/кг/день, а інколи і при дозі 30 мг/кг/день.

У кролів ін’єкція 1,25 мг бевацизумабу в скловидне тіло одного ока призводила до піку концентрації в плазмі через 8 днів на рівні 3,3 мкг/мл. Доза, яка вводиться кролям, аналогічна дозі, що використовується у людини, але рівні препарату в плазмі та скловидному тілі кролів нижчі, ніж в людини.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Невідомо, чи бевацизумаб проникає до плаценти. Хоча антитіла є великими молекулами, деякі імуноглобуліни проходять через плаценту до плода.

Коротке повідомлення 2009 року описує випадок лікування вагітної бевацизумабом та вертепорфіном (препарат для фотодинамічної терапії в офтальмології) з приводу хоріоїдальної неоваскуляризації*, вторинної до точкової внутрішньої хоріоїдопатії. Жінка отримувала фотодинамічну терапію внутрішньовенно вертепорфіном через 1-2 тижні після запліднення. Через 3 місяці після запліднення введено інтравітреально 1,25 мг бевацизумабу. Жінка народила здорову доношену дитину без вроджених вад при народженні та у віці 3 місяців.

*Хоріоїдальна неоваскуляризація (ХНВ) – одне з найсерйозніших ускладнень патологічної міопії, що приводить до значної втрати зору. Зустрічається переважно у пацієнтів до 50 років, довготривалий прогноз несприятливий.

У 2009 році повідомили про інтравітреальне введення 1,25 мг бевацизумабу при 2 вагітностях на ранніх термінах, в одному випадку в терміні 4 тижнів вагітності  29-річній жінці, в другому – у терміні 3 тижнів 25-річною вагітною. Обидві вагітності самовільно перервалися через 7 та 10 днів, відповідно, після інтравітреальної ін’єкції.

У 2010 році повідомлено про жінку з хоріоїдальною неоваскуляризацією, яка отримувала бевацизумаб в дозі по 1,25 мг інтравітреально в обидва ока, а через 6 тижнів – в ліве око в дозі 1,25 мг (загальна доза 3,75 мг). Через 3 тижні діагностували вагітність терміном 5 тижнів. Народилась здорова дівчинка вагою 3,17 кг без вад та порушень при спостереженні до віку 12 місяців.

Застосування препарату під час вигодовування: 

Невідомо, чи бевацизумаб проникає до грудного молока. Хоча антитіла є великими молекулами, деякі імуноглобуліни проникають до грудного молока. IgG людини потрапляє до грудного молока, тому очікується, що близький до нього бевацизумаб також має таку властивість. Наслідки можливого впливу невідомі, але токсичність може бути вираженою. Тому краще уникати грудного вигодовування при лікуванні бевацизумабом.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Інструкція до препарату повідомляє про ановуляцію у 34% жінок з 95, лікованих комбінацією хіміотерапії фолфоксом  (протипухлинний препарат) та бевацизумабом в порівнянні з 2% з 84 жінок, які отримували тільки хіміотерапію (відносний ризик 14,95% ДІ 4-53). Після припинення лікування бевацизумабом функції яєчників відновились у 22% жінок, проте не повідомляється, як довго проводилось спостереження за жінками після лікування.

Описано випадок метрорагії у жінки через 2 тижні після інтравітреального введення бевацизумабу, причинно-наслідкового зв’язку між препаратом та кровотечею не встановлено.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 25.04.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 27.04.2016 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати