АКСИТІНІБ

 Назва англійською мовою: axitinib.

Група/призначення:

Антинеопластичний препарат, інгібітор тирозинкінази.

Альтернативні назви / синоніми: інліта.

Діюча речовина: акситініб.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання акситінібу в період вагітності у людини. В одного виду тварин препарат продемонстрував тератогенність, ембріотоксичність, фетотоксичність на фоні впливу, нижчого від отримуваного в людини. Крім того, акситініб порушує фертильність у самок та самців. Хоча наслідки впливу для людини при лікуванні цим препаратом невідомі, жінок слід інформувати щодо потенційного ембріо-фетального ризику у випадку настання вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у мишей. При введенні цим тваринам подвійної добової дози (10-кратний системний вплив відносно отримуваного від рекомендованої для людини стартової дози, виходячи з  AUC*) перед спарюванням і до першого тижня вагітності спостерігали підвищення частоти постімплантаційних втрат. У випадку призначення подвійної добової  дози в період органогенезу відзначали ембріо-фетальну токсичність за відсутності токсичного впливу на організм матері, яка полягала у формуванні розщілини піднебіння та варіацій скелетної осифікації (вплив на рівні 0,5 та 0,15 відносно рекомендованої для людини стартової дози.

Досліджень карциногенності не проводилось. Препарат не продемонстрував мутагенності чи кластогенності в двох дослідженнях in vitro, а в дослідженні in vivo проявив генотоксичність.

Дослідження фертильності у самців мишей і собак виявили токсичний вплив на яєчка/придатки, що проявлялось зменшенням ваги органу, атрофією або дегенерацією, зменшенням числа гермінальних клітин, гіпоспермією або аномальною формою сперматозоїдів, зменшенням їх щільності. У самок відзначали затримку статевого дозрівання, зменшене або відсутнє жовте тіло, зменшення ваги матки, атрофію матки.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Акситініб це потужний і селективний інгібітор тирозинкінази, включно з рецепторами  фактора росту ендотелію судин (VEGFR-1, VEGFR-2 і VEGFR-3), які беруть участь в механізмах патологічного ангіогенезу, пухлинного росту і метастазування злоякісних новоутворень. Акситініб пригнічує фосфорилювання VEGFR-2 в судинах злоякісних новоутворень і забезпечує уповільнення пухлинного росту.

Призначається для лікування прогресуючої карциноми нирок у випадку не ефективності одного курсу попередньої системної терапії.  Препарат метаболізується до відносно неактивних метаболітів, рівень зв’язування з білками становить >99%, переважно з альбуміном і помірно з кислим альфа-1 глікопротеїном. Період напіввиведення з плазми становить 2,5-6,1 години.

Невідомо, чи акситініб проникає через плаценту в людини. Молекулярна вага та період напіввиведення припускають такий трансфер, проте високий рівень зв’язування з білками плазми обмежуватиме кількість препарату, яка потрапить до ембріону/плоду.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання акситінібу в період лактації у людини. Молекулярна вага та період напіввиведення з плазми припускають екскрецію препарату до грудного молока, проте високий рівень зв’язування з білками обмежуватиме кількість. Препарат призначається перорально і у випадку проникнення до грудного молока може абсорбуватись до системної циркуляції немовляти. Наслідки такого впливу на немовля невідомі, але важка потенційна токсичність викликає стурбованість.

Матері, які отримують акситініб, повинні припинити грудне вигодовування в період лікування та не відновлювати його ще протягом 2 тижнів після останньої дози.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500845/.

Адаптовано 10.08.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 10.08.2021 р.