ЗОЛОТО ТІОМАЛАТ НАТРІЮ

Група/призначення: протиревматичний препарат.

Це базовий протиревматичний препарат, який модифікує перебіг захворювання, з вмістом золота. Подібний препарат ауранофін.

Альтернативні назви / синоніми:

Золото натрій тіомалат, золотий тіомалат натрію, міохризин, натрію ауротіомалат.

Діюча речовина: золото.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Хоча сполуки з вмістом золота не пов’язані з високим ризиком для плода, клінічний досвід обмежений, відсутні повідомлення про довготривалі дослідження.

Лікування золотом експериментальних тварин може порушувати розвиток ембріону на фоні токсичних для матері доз.

Деякі клініцисти віддають перевагу альтернативному лікуванню на ранніх термінах вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Тератогенні ефекти у щурів і кролів, які отримували підшкірні дози, що у 140 і 175 разів перевищували звичайну терапевтичну дозу, відповідно, в період органогенезу. У щурів виявляли гідроцефалію, мікрофтальмію, а у кролів – мальформації кінцівок і гастрошиз.

Інформація щодо впливу на плід:

Золото тіомалат натрію призначається для лікування активного ревматоїдного артриту. Сполуки золота використовувалися для лікування ревматоїдного артриту та інших станів у невеликої кількості вагітних. Згідно з одним рев’ю ряд вагітних лікували солями золота без несприятливих наслідків для плодів.

Японське дослідження в групі 119 вагітних з впливом препаратів золота в І триместрі виявило 2 вагітності, в результаті яких народились діти з [малими] аномаліями розвитку (вивих кульшового суглобу, ацетабулярне сплющення). Частота несприятливих наслідків не перевищує очікуваної в загальній популяції.

Німецьке повідомлення описало жінку, яка отримала останню ін’єкцію золота з приводу хронічного поліартриту на 3 тижні вагітності. На 40 тижні народилась дівчинка із затримкою внутрішньоутробного розвитку, вагою 1750 грам. Крім малої ваги інших відхилень в немовляти не виявлено, наступні 2 роки дитина нормально розвивалась.

В іншому випадку жінку лікували золота тіомалату натрію (натрію ауротіомалат) протягом 2 років перед вагітністю, отримавши останню дозу в терміні кількох тижнів вагітності. У новонародженого не відзначали несприятливих наслідків.

Сполуки золота проникають через плаценту. Одна пацієнтка отримала загальну дозу 570 мг золота тіомалату натрію від періоду перед заплідненням і до 20 тижня (переривання вагітності). Не виявлено явних аномалій плода, але депозити золота були виявлені в печінці і нирках плода. Друга пацієнтка отримувала щомісячно 100 мг ін’єкцій золота протягом вагітності. Остання доза була введена за 3 дні до пологів, призвівши до концентрації в сироватці пуповини 2,25 мкг/мл, 57% від рівня в сироватці матері, відібраної одночасно. В немовляти не відзначали аномалій.

Повідомляється про новонародженого з дефектом нервової трубки, мама якого отримувала золото тіомалат натрію при вагітності.

Аналіз результатів 10 вагітностей з пренатальним впливом не виявив аномалій, пов’язаних з препаратом.

Канадське повідомлення 2007 року проаналізувало результати 20 вагітностей 14 жінок, які отримували терапію препаратами золота. В 5 випадках це відбувалось в І триместрі. Не виявлено асоційованих з лікуванням несприятливих наслідків.

Лікування препаратами золота не вважається протипоказаним при вагітності у випадку, якщо стан жінки потребує такого лікування. Через обмежений досвід застосування при вагітності у людини деякі науковці вважають необхідним припинити лікування при діагностиці вагітності і, надалі, відновити на пізніших термінах при погіршенні стану матері.

Застосування препарату під час вигодовування:

Золото проникає до грудного молока. Повідомляється про жінку, яка отримала в загальному ауротіоглюкозу (препарат золота) в дозі 135 мг в післяпологовому періоді. Рівень золота в двох зразках грудного молока, отриманих з перервою в тиждень, становив 8,64 та 9,97 мкг/мл, відповідно. Математична точність цих результатів піддалась сумніву, тому питання щодо кількості препарату, яка проникла в грудне молоко, невідома. Крім того, термін відбору зразків у зв’язку з прийнятою дозою не наводиться. При відборі другого зразка також визначали рівень золота в еритроцитах (0,354 мкг/мл) та сироватці (0,712 мкг/мл) новонародженого. Автори без підстав твердять, що ця неочікувана пероральна абсорбція може бути причиною різних неочікуваних несприятливих реакцій в немовлят на грудному вигодовуванні у випадку лікування матерів препаратами золота (висипка, нефрит, гепатит, гематологічні аномалії).

Інше повідомлення описало жінку в період лактації, яка отримувала 50 мг золота тіомалату натрію щотижня протягом 7 тижнів після первинної дози 20 мг (загальна доза 370 мг). Через 66 годин після останньої дози визначили рівень золота в грудному молоці та сечі новонародженого: 22 і 0,4 нг/мл, відповідно. Повторні зібрані через 7 днів зразки після додаткової дози 25 мг містили наступну кількість золота: 40 і <0,4 нг/мл, відповідно. Через 3 місяці після припинення терапії в немовляти на грудному вигодовуванні відзначали транзиторний набряк обличчя, але невідомо, чи це пов’язано з лікуванням матері.

Згідно з повідомленням 1986 року дві жінки отримували внутрішньом’язові ін’єкції золота тіомалату натрію. Одна отримувала 20 мг в перший день, надалі – 50 мг на 3 день. Концентрація в молоці з низького рівня 17 нг/мл (1,4% від показника в сироватці матері, відібраної одночасно) через 10 годин після першої дози зросла до 153 нг/мл (приблизно 4,6% від материнської сироватки) через 22 години після другої дози. Інша пацієнтка отримувала 3 дози солі золота 10 мг в 1-й день, 20 мг на 8-й день і 20 мг на 12-й день. Пік концентрації в молоці – 185 нг/мл (10,4% від показника в сироватці матері) досягався через 3 години після третьої дози. Рівень золота в молоці в обох пацієнток неухильно підвищувався за період відбору зразків. Дослідники підрахували, що немовля на грудному вигодовуванні отримуватиме біля 20% материнської дози.

Три дослідження описали екскрецію золота до грудного молока з концентрацією подібною в двох дослідженнях. Зафіксована абсорбція золота у немовляти на грудному вигодовуванні. Хоча несприятливі наслідки припускаються, прямий причинно-наслідковий зв’язок не доведений. Принаймні одна група дослідників застерегла, що через подовжений період напіввиведення золота з плазми матері і потенційну токсичність для дитини слід уникати грудного вигодовування.

Однак, американська академія педіатрії класифікує солі золота як сумісні з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Наночастинки золота в розчині зі зразком сперми призвели до нерухомості 25% сперматозоїдів, пенетрацї наночастинок золота в голівку і хвіст сперматозоїда, фрагментації ДНК сперматозоїдів. Клінічна актуальність цих знахідок сумнівна, оскільки такий шлях впливу (прямий вплив розчину золота на сперматозоїди) не ідентифіковано у людини.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 07.04.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 08.04.2020 р.