АСПАРТАМ

Група /призначення:

Низькокалорійний підсолоджувач (дипептидний ефір, що складається з фенілаланіну і аспарагінової кислоти).

Альтернативні назви / синоніми: Е951

Діюча речовина (-ни):

L-аспартил-L-фенілаланіну метиловий естер.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації:

Сумісний, за винятком осіб з фенілкетонурією.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Немає клінічних або епідеміологічних досліджень побічних ефектів аспартаму на вагітність. Теоретичні проблеми виникли щодо вживання аспартаму вагітними жінками і маленькими дітьми. Плазмові концентрації фенілаланіну підвищуються після прийому аспартаму. На підставі цих даних постає питання, чи можуть розвиватися концентрації фенілаланіну, токсичні для плода після прийому аспартаму у жінок, гомозиготних або навіть гетерозиготних за фенілкетонурією. Фенілаланін зазвичай утворюється від розпаду білків і споживання в кількостях приблизно 50 мг/кг/день. Споживання фенілаланіну з аспартаму навряд чи буде більшим за 10% від цієї суми. Таким чином, жінки групи ризику розвитку гіперфенілаланінемії повинні уникати численних інших джерел фенілаланіну на додаток до аспартаму; наявність аспартаму в раціоні викликає порівняно незначне занепокоєння щодо фенілаланінового навантаження.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

На основі експериментальних досліджень на тваринах, не очікується збільшення ризику вроджених аномалій від вживання аспартаму під час вагітності. В експериментальних дослідженнях на тваринах ця речовина не була пов’язана із збільшенням кількості вроджених дефектів. Мозкові ураження можуть спостерігатись у новонароджених гризунів, які отримували аспартам в дуже високих дозах (г/кг маси тіла). Однак, порівнювані дози, не впливають на морфологію мозку новонароджених мавп, тому можна припустити, що примати не настільки чутливі, як гризуни до цієї форми інтоксикації аспартамом. Поведінкове тестування материнських тварин після введення їм через шлунковий зонд дози в 1000 і 4000 мг/кг дало змогу виявити появу відрази до запаху у морських свинок і суперечливі повідомлення про можливі негативні впливи на візуальну відповідь на положення в піддослідних мишенят.

Одна група італійських дослідників повідомила про виявлення підвищеної частоти злоякісних новоутворень серед потомства щурів, яких годували кормом, що містить 100, а не 20 мг/кг/день аспартаму в другій половині вагітності. Потомство в цих дослідженнях годували згідно з тією ж дієтою з однаковим вмістом аспартаму протягом усього їхнього життя, але захворюваність на пухлинні процеси легенів і молочних залоз була значно більшою за пренатального і пожиттєвого впливу, ніж при аналогічному лікуванні, що почалося в підлітковому віці.

Інформація щодо впливу на плід:

Огляд 2007 року консультантами, що фінансуються промисловістю, не надає переконливих доказів канцерогенності аспартаму. Ця група також опублікувала детальний критичний аналіз італійських даних про асоціацію внутрішньоутробного та пожиттєвого впливу аспартаму з підвищеною захворюваністю на деякі пухлини.

Застосування препарату під час вигодовування (короткий висновок):

Використання аспартаму матерями, що годують грудьми може збільшити кількість аспартату (іонізованої форми аспарагінової кислоти) і фенілаланіну в молоці, але величина цього збільшення мала і незначна в порівнянні з нормальними коливаннями вмісту амінокислот людського молока. Згідно з даними LactMed, сам по собі аспартам в молоці не знайдений, оскільки він швидко руйнується при травленні. Перегляд скарг споживачів CDC (Центр з контролю і профілактики захворювань, США) не надав доказів несприятливих наслідків для здоров’я, пов’язаних з використанням аспартаму, але наявні дані не виключають можливість того, що деякі люди можуть мати незвичну чутливість до продукту.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Залежно від рН і температури, аспартам може розпадатися на 9 інших сполук, у тому числі дікетопіперазин, його амінокислоти, і метанол. Токсикологічне тестування цих продуктів розпаду не визначило токсичного впливу на репродуктивність. Інтоксикація метанолом, що розвивається від прийому аспартаму, не здається значною проблемою, тому що доза аспартаму для утворення токсичних рівнів метанолу повинна бути 2000 мг/кг маси тіла.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 14.01.2016 р.:
Закутній Т.О., студент 6 курсу медичного факультету №2 Буковинського державного медичного університету.

Переглянуто редакційною колегією 03.06.2016 р.