АСПАРАГІНОВА КИСЛОТА

Група/призначення: білки та амінокислоти.

Аспарагінова (аспартова, аміноянтарна кислота) – замінна амінокислота, один з проміжних продуктів азотистого обміну у тварин і рослин. Існують два енантіомери* аспарагінової кислоти: L-аспарагінова кислота і D-аспарагінова кислота, а також рацемічна** суміш DL-аспарагінова кислота.

Альтернативні назви / синоніми:

Аспартова кислота, L-аспарагінова кислота, D-аспарагінова кислота.

Діюча речовина: аспарагінова кислота.

Рекомендації при вагітності: відсутня інформація.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Аспарагінова кислота не підвищує ризику вроджених вад розвитку у гризунів, згідно p вторинним джерелом. Дані про використання при вагітності у людини відсутні.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Японське дослідження наводить інформацію з вторинного джерела про відсутність тератогенності у мишей та щурів. Також цитується дослідження 1973 року у мишей, які отримували аспартат натрію три дні поспіль на пізніх термінах вагітності і демонстрували дефекти головного мозку у плодів.

У щурів D-аспарагінова кислота акумулювалась в рідині яєчок і в сперматозоїдах. Лікування новонароджених щурів високими дозами аспарагінової кислоти призводило до гіпогонадизму. Дослідження іn vitro яєчок щурів повідомили, що аспарагінова кислота індукує синтез тестостерону. У зелених жаб Rana esculenta, вепрів, кролів D-аспарагінова кислота стимулювала продукцію тестостерону і сперматогенез, покращувала якість сперми.

Невідомо, чи ці ефекти в експериментальних тварин матимуть значення для людини при впливі цього препарату.

Інформація щодо впливу на плід: відсутня інформація.

Застосування препарату під час вигодовування:

Виходячи з даних, отриманих від досліджень, проведених в різних країнах, середня концентрація аспартату в грудному молоці дитини становить приблизно 125 мг/дл.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Концентрація D-аспарагінової кислоти в сім’яній плазмі людини і сперматозоїдах була істотно вищою у нормоспермічних чоловіків в порівнянні з олігоастенотератоспермічними і азооспермічними донорами.

D-аспарагінова кислота також виявлена у фолікулярній рідині яєчників жінок. Предовуляторна фолікулярна рідина 20 жінок перед екстракорпоральним заплідненням (допоміжні репродуктивні технології та вагітність) продемонструвала істотно вищу середню концентрацію D-аспарагінової кислоти у молодших пацієнток (22-34 роки), аніж у старших. Концентрація D-аспарагінової кислоти в рідині також істотно корелювали з якістю ооцитів і рівнем фертилізації.

Карбоксилат-аніон і солі аспарагінової кислоти – це аспартати. D-аспартат – це ендогенний прекурсор біосинтезу N-метил-D-аспартату (NMDA), нейрохімічний стимулятор, який, як видається, залучений у вивільненні пролактину. D-аспартат, певно, діє безпосередньо на гіпофіз, а ця дія опосередковано регулюється впливом NMDA на гіпоталамус. У щурів інтраперитонеальне введення D-аспартату індукувало вивільнення і гормону росту, і лютеїнізуючого гормону.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 12.04.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету. 

Переглянуто редакційною колегією 13.04.2020 р.