АПРЕПІТАНТ

Група/призначення:

Антиеметик. Апрепітант є селективним антагоністом рецепторів нейрокініну 1 (NK1) з високим ступенем спорідненості з речовиною Р (Р-нейропептид із сімейства тахікінінів) людини. Це пероральний антиеметик, який призначається в комбінації з іншими антиеметиками для попередження гострої та віддаленої блювоти та нудоти, асоційованої високоеметогенною хіміотерапією раку, такою як цисплатин.

Альтернативні назви / синоніми: еменд.

Діюча речовина: апрепітант.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання при вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, хоча використовувались відносно низькі дози, порівняно з рекомендованими для людини. Відсутність досвіду застосування при вагітності у людини не дозволяє оцінити ризик. Допоки таких даних не буде отримано, призначення апрепітанту за показами слід обмежити ІІ та ІІІ триместрами. Однак, якщо випадковий вплив відбувся в період органогенезу, ембріо-фетальний ризик видається низьким.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. У щурів пероральні дози, які у 1,6 разів перевищували рекомендовану для невагітних пацієнток, виходячи з AUC*, не порушували фертильності і не були шкідливими для плодів. Аналогічні результати отримали у кролів з дозами, у 1,4 рази вищими за рекомендовану для людини. Вищі дози не використовували через сатурацію абсорбції.

Дворічні дослідження карциногенності з пероральними дозами на рівні 0,4-1,4 від рекомендованої для людини продемонстрували карциногенність у самців і самок щурів. Пероральні дози на рівні 2,2-2,7 від рекомендованої для людини були карциногенними у самців мишей. Різні дослідження не виявили мутагенності.

Інформація щодо впливу на плід:

Зв’язування препарату з білками плазми становить >95%. Препарат широко метаболізуєтся до відносно неактивної сполуки системою цитохрому Р450** (переважно CYP3A4). Період напіввиведення коливається в межах 9-13 годин.

Невідомо, чи препарат проникає через плаценту у людини, у щурів і кролів цей процес відбувається. У людини апрепітант проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Хоча рівень зв’язування з білками високий, молекулярна вага та період напіввиведення припускають, що препарат проникатиме через плаценту у людини.

Молекулярна вага та період напіввиведення припускають, що препарат проникатиме до грудного молока людини. Однак, високий рівень зв’язування з білками (>95%) зменшуватиме кількість препарату. Потенційний вплив на немовля на грудному вигодовуванні невідомий, але слід взяти до уваги, особливо при тривалому впливі, карциногенні наслідки, які спостерігали у тварин.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Згідно з інструкцією до препарату лікування апрепітантом асоціювалось зі зниженням концентрації в плазмі стероїдних оральних контрацептивів, що може знижувати ефективність цих препаратів.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 26.03.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 27.03.2020 р.