МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

АПРЕПІТАНТ

Група/призначення:

Антиеметик. Апрепітант є селективним антагоністом рецепторів нейрокініну 1 (NK1) з високим ступенем спорідненості з речовиною Р (Р-нейропептид із сімейства тахікінінів) людини. Це пероральний антиеметик, який призначається в комбінації з іншими антиеметиками для попередження гострої та віддаленої блювоти та нудоти, асоційованої високоеметогенною хіміотерапією раку, такою як цисплатин.

Альтернативні назви / синоніми: еменд.
Діюча речовина: апрепітант.
Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання при вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, хоча використовувались відносно низькі дози, порівняно з рекомендованими для людини. Відсутність досвіду застосування при вагітності у людини не дозволяє оцінити ризик. Допоки таких даних не буде отримано, призначення апрепітанту за показами слід обмежити ІІ та ІІІ триместрами. Однак, якщо випадковий вплив відбувся в період органогенезу, ембріо-фетальний ризик видається низьким.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. У щурів пероральні дози, які у 1,6 разів перевищували рекомендовану для невагітних пацієнток, виходячи з AUC*, не порушували фертильності і не були шкідливими для плодів. Аналогічні результати отримали у кролів з дозами, у 1,4 рази вищими за рекомендовану для людини. Вищі дози не використовували через сатурацію абсорбції.

*AUC – фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area under the Curve (площа під кривою).

Дворічні дослідження карциногенності з пероральними дозами на рівні 0,4-1,4 від рекомендованої для людини продемонстрували карциногенність у самців і самок щурів. Пероральні дози на рівні 2,2-2,7 від рекомендованої для людини були карциногенними у самців мишей. Різні дослідження не виявили мутагенності.

Інформація щодо впливу на плід:

Зв’язування препарату з білками плазми становить >95%. Препарат широко метаболізуєтся до відносно неактивної сполуки системою цитохрому Р450** (переважно CYP3A4). Період напіввиведення коливається в межах 9-13 годин.

Невідомо, чи препарат проникає через плаценту у людини, у щурів і кролів цей процес відбувається. У людини апрепітант проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Хоча рівень зв’язування з білками високий, молекулярна вага та період напіввиведення припускають, що препарат проникатиме через плаценту у людини.

**Гени цитохрому Р450 приймають участь в метаболізмі багатьох медикаментів. Наприклад, мутації гену CYP2D6, що призводять до дефіциту ферментів, спричиняють уповільнення метаболізму антидепресантів, нейролептиків, β-адреноблокаторів, наркотичних анальгетиків та підвищення частоти побічних ефектів при їх вживанні. Навпаки, мутації CYP2D у вигляді тандемних копій гену призводять до надлишкової експресії цитохром Р450оксидази. Індивідам з такими алелями для досягнення терапевтичного ефекту необхідно призначати значно вищі дози препаратів. “Повільні” метаболізатори (poor metabolism, PM) за CYP2D6 — це гомо- або гетерозиготні носії функціонально дефектних алельних варіантів даного гену CYP2D6.

Молекулярна вага та період напіввиведення припускають, що препарат проникатиме до грудного молока людини. Однак, високий рівень зв’язування з білками (>95%) зменшуватиме кількість препарату. Потенційний вплив на немовля на грудному вигодовуванні невідомий, але слід взяти до уваги, особливо при тривалому впливі, карциногенні наслідки, які спостерігали у тварин.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Згідно з інструкцією до препарату лікування апрепітантом асоціювалось зі зниженням концентрації в плазмі стероїдних оральних контрацептивів, що може знижувати ефективність цих препаратів.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
  2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

 

Адаптовано 26.03.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 27.03.2020 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо
Всього статей

1174

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information