АМОКСАПІН

Назва англійською мовою: amoxapine.

Група/призначення: антидепресант.

Альтернативні назви / синоніми: асендін, асендіс.

Діюча речовина: амоксапін.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про зв’язок амоксапіну з вродженими вадами. Дані від експериментальних тварин припускають ризик, але обмежений досвід застосування у людини не дозволяє коректно оцінити ембріо-фетальний ризик. Допоки не буде накопичено достатньо даних, найбезпечнішою рекомендацією є уникнення призначення амоксапіну в період органогенезу. Трициклічні антидепресанти потенційно спричиняють синдром відміни у немовлят при використанні перед пологами.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження, які проводились у мишей, щурів, кролів, не продемонстрували тератогенності, а ембріотоксичність спостерігали у щурів і кролів, які отримували пероральну дозу на рівні рекомендованої для людини. На фоні пероральних доз, в 3-10 разів вищих від рекомендованих для людини, спостерігали внутрішньоутробну загибель, мертвонародження, зменшення ваги, зниження виживання на 0-4 дні життя.

Дослідження карциногенності у щурів продемонстрували гіперплазію клітин острівців підшлункової залози та аденокарциноми підшлункової залози, але значення цієї знахідки для людини невідоме. Досліджень мутагенності не проводилось. Вплив амоксапіну не значно зменшував парування у самців щурів  та подовжував естральний цикл у самок щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Амоксапін є трициклічним антидепресантом для полегшення симптомів депресії у пацієнтів з невротичними або реактивними депресивними розладами, ендогенною та психотичною депресією, депресією, яка супроводжується тривогою або збудженням.

Рівень зв’язування з білками становить 90%, період напіввиведення – 8 годин. Період напіввиведення одного основного метаболіту становить 30 годин.

Невідомо, чи амоксапін або його метаболіт проникає через плаценту. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускає такий трансфер, але високий рівень зв’язування з білками плазми обмежуватиме вплив на ембріон/плід. Відомо, що інші трициклічні антидепресанти проникають через плаценту (амітриптилін, іміпрамін).

В моніторинговому дослідженні  Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 19 новонароджених з впливом циклобензаприму в І триместрі (F. Rosa, personal communication, FDA, 1993). Всього зареєстровано 3 (15,8%) великі вроджені вади при 1 очікуваній. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад, серед яких не виявлено жодної. Хоча загальна частота вад висока, кількість випадків замала для висновків.

Застосування препарату під час вигодовування:

Амоксапін та його метаболіт проникають до грудного молока. 29-річна жінка, яка страждала від депресії, отримувала приблизно 250 мг/день амоксапіну. У жінки розвинулись галакторея і олігоаменорея. Зразки молока отримували після 10 і 11 місяців лікування і виявляли амоксапін та активний метаболіт, 8-гідроксиамоксапін. Рівень основної сполуки становив в обох зразках <20 нг/мл, а метаболіт був присутній в обох зразках через 45 хвилин після останньої дози через 10 місяців і 11,5 годин після останньої дози у 11 місяців.  Рівень активного метаболіту в ці проміжки часу становили 113 нг/мл і 168 нг/мл відповідно.

Одночасно з першим зразком грудного молока відбирався зразок крові, концентрація амоксапіну та 8-гідроксиамоксапіну склали відповідно 97 нг/мл та 375 нг/мл.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала амоксапін як такий, вплив якого на немовля на грудному вигодовуванні невідомий, але викликає стурбованість.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501183/.

Адаптовано 28.06.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 29.06.2021 р.