МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

АМІЛОРИД

Група/призначення:

Калійзберігаючий діуретик. Покази: набрячний синдром різного ґенезу, артеріальна гіпертензія.

Альтернативні назви / синоніми: мідамор.

Комбінований препарат модуретик (амілорид 5 мг та гідрохлортіазиду 50 мг (салуретик).

Діюча речовина: амілорид.
Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про застосування у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Дані від експериментальних тварин не припускають підвищення частоти вроджених аномалій.

В цілому діуретики не рекомендовані при гестаційній гіпертензії через загрозу гіповолемї.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з інструкцією до препарату не продемонстровано антифертильних та тератогенних ефектів у мишей, щурів, кролів при дозах, які значно перевищували рекомендовані для людини. У потомства щурів та мишей, лікованих при вагітності амілоридом не спостерігали вроджених вад розвитку. При введенні щурам амілориду з питною водою в дозі 50 мкг/мл  спостерігали порушення росту, але не зростання частоти вроджених вад. Також не повідомляється про тератогенність препарату у хом’яків.

Комбінація амілориду з ацетазоламідом (інгібітор карбоангідрази, протиглаукомний засіб) викликала порушення розвитку сечоводу та нирок у плодів мишей при впливі в критичні періоди розвитку сечоводу.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Амілорид проникає до плаценти в помірній кількості у мишей та кролів. Відсутня інформація про трансфер у людини, але молекулярна вага препарату його припускає.

Доступні 3 повідомлення про вплив амілориду при вагітності. В одному випадку медичного аборту в жінки з реноваскулярною гіпертензією у плода виявлено вроджені вади розвитку (редукційна вада лівої нижньої кінцівки та дефект кісток черепа). Мама в І триместрі отримувала амілорид, пропранолол (бета-блокатор) та каптоприл (інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту). Автори віднесли такі наслідки до впливу каптоприлу, але цей препарат не призводить до вад в І триместрі.

Другий випадок описує 21-річну жінку з синдромом Барттера*, яка протягом вагітності приймала амілорид та калію хлорид для підтримки рівня калію. У терміні 30 тижнів вагітності діагностовано помірну затримку внутрішньоутробного розвитку. На 41 тижні народилась дівчинка вагою 2800 грам без вроджених вад розвитку.

*Синдром Барттера (Bartters syndrome) нормотензивний гіперальдостеронізм, неонатальный синдром Барттера) — форма гіперальдостеронізму з гіперплазією юкстагломерулярного апарату нирок та резистентністю до судинозвужуючої дії  ангіотензину ІІ.

В третьому випадку шляхом кесаревого розтину на 37 тижні народилась здорова дівчинка вагою 3500 грам, мама якої протягом вагітності приймала амілорид та гідрохлортіазид (салуретик) через важку тривалу фібриляцію передсердь.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність  в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 28 новонароджених, які зазнали впливу амілориду в І триместрі вагітності. Зареєстровано 2 (7,1%) великі вроджені вади при очікуваній одній. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (серцево-судинної системи, полідактилії, розщілини хребта, орофаціальних розщілин, редукційних вад кінцівок, гіпоспадії), серед яких не виявлено жодного випадку.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація. Молекулярна вага препарату припускає його проникнення до грудного молока.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Невелике китайське дослідження в групі здорових чоловіків та чоловіків з астеноспермією виявило, що похідні амілориду посилювали рухливість сперматозоїдів. Інформація щодо плідності відсутня.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 23.10.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 24.10.2016 р.


Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:

Хто Ви?

Результати

Loading ... Loading ...

Ваша оцінка сайту УТІС:

Результати

Loading ... Loading ...

Для чого потрібна інформація?

Результати

Loading ... Loading ...

Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?

Результати

Loading ... Loading ...

Всього статей

1443

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information
Help Me!