МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

АЛФЕНТАНІЛ

Група/призначення:

Наркотичний анальгетик, агоніст. Структурно подібний до фентанілу. Наркотичні (опіоїдні) анальгетики – це лікарські засоби природного (рослинного і тваринного), напівсинтетичного і синтетичного походження, що мають значний болезаспокійливий ефект з переважним впливом на ЦНС, а також здатність викликати психічну і фізичну залежність (наркоманію).

За типом впливу на опіоїдні рецептори поділяються на 3 групи:

  1. Агоністи (морфін, метадон, фентаніл, тримеперидин (промедол – близький до меперидину), меперидин).
  2. Агоністи-антагоністи (буторфанол, бупренорфін, пентазоцин, трамадол).
  3. Антагоністи (налоксон, налтрексон).

Агоністи та агоністи-антагоністи використовують в якості анальгетиків, а антагоністи – при отруєнні морфноподібними препаратами (див. відповідні статті).

Альтернативні назви / синоніми: альфентаніл, алфента.
Діюча речовина: алфентаніл.
Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають ризик в ІІІ триместрі.

Рекомендації при лактації:

Обмежений досвід застосування у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Алфентаніл не є тератогеном для тварин  і, виходячи з досвіду застосування подібних препаратів, не очікується таких ефектів і в людини. Однак, відсутня інформація про використання препарату в період органогенезу. При використанні перед пологами можливе пригнічення дихання у новонародженого.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з інструкцією до препарату високі дози алфентанілу протягом 10-30 днів в період вагітності у щурів та кролів призводили до ембріотоксичних наслідків. Ймовірно, це пов’язано з материнською токсичністю, оскільки споживання їжі та води, як правило, порушується при лікуванні високими дозами опіоїдів. У щурів введення алфентанілу постійно інфузійно підшкірно протягом 15 днів вагітності не призводило до несприятливих наслідків у потомства. Алфентаніл більш жиророзчинний та має більшу зв’язуваність з білками, аніж морфін. У овець та мавп препарат проникає через плаценту, але загальна концентрація у плода була нижчою за відповідний показник в плазмі матері.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Відсутні повідомлення про зв’язок алфентанілу при вагітності з вродженими вадами розвитку, проте також і відсутній досвід використання в І триместрі.

Алфентаніл швидко проникає через плаценту до плода. У 1986 році описали фармакокінетику та плацентарний трансфер алфентанілу після одноразової внутрішньовенної дози 30 мкг/кг. Повідомляється про призначення 5 жінкам при плановому кесаревому розтині (група А) та протягом тривалої епідуральної інфузії  (30 мкг/кг початкова доза, надалі інфузія 30 мкг/кг/годину) 5 жінкам з вагінальними пологами (група В). Загальне співвідношення алфентанілу пупкова вена : сироватка матері для всіх 10 жінок становило 0,29 (0,31 та 0,28 у групах А і В, відповідно). Співвідношення плід : мати для вільного (не зв’язаного) алфентанілу становило 0,97, що відображає зниження рівня α1-кислого глікопротеїну (основний зв’язуючий протеїн препарату) у плода в порівнянні з матір’ю.

Алфентаніл призначали у вигляді тривалої інфузії (30 мкг/кг/годину як необхідний болюс* для дози 30 мкг/кг) через екстрадуральний катетер 16 жінкам у вагінальних пологах. Співвідношення пупкова вена : сироватка матері у 6 жінок коливалось в межах 0,221-0,576 (в середньому 0,33). У всіх 16 новонароджених середня оцінка за шкалою Апгар становила на 1-й, 3-й та 5-й хвилинах 8,56 (7-10), 9,60 (8-10) і 9,80 (9-10), відповідно, що відповідало контрольній групі. Однак, нейроповедінкова оцінка немовлят з використанням шкали Amiel-Tison (неврологічний статус та адаптаційні можливості новонароджених для оцінки впливу акушерських препаратів у доношених новонароджених) на 15-30 хвилинах життя виявила істотне зниження пасивного та активного тонусу і загального результату тестування в порівнянні з немовлятами контрольної групи. Первинні рефлекси та загальна оцінка при порівнянні з контрольною групою статистично не відрізнялись. При наступних обстеження не виявляли зміни смоктання (харчування) чи поведінки, коли вплив наркотичного препарату зникав.

*Болюс – відносно великий об’єм рідини або дози препарату, що вводиться внутрішньовенно і швидко викликає відповідну реакцію.

Повідомляється про призначення алфентанілу в дозі 10 мкг/кг внутрішньовенно 21 жінці перед анестезією при плановому кесаревому розтині, що суттєво зменшувало пресорну відповідь на ларингоскопію і ендотрахеальну інкубацію при порівнянні з 16 жінками контрольної групи (р<0,01). В пологах середнє співвідношення плід : мати для алфентанілу становило 0,32, але виходячи з нижчих рівнів α1-кислого глікопротеїну у новонароджених (33% від материнського) концентрація вільного алфентанілу у новонароджених та матерів є приблизно однаковою.

Повідомляється про використання алфентанілу внутрішньовенно безпосередньо перед початком анестезії при кесаревому розтині для зменшення гіпертензивних ефектів трахеальної інтубації у жінок з прееклампсією або у вигляді одноразової епідуральної ін’єкції (1 мг) в комбінації з тривалою епідуральною інфузією біпувакаїну перед вагінальними пологами.

Як і при застосуванні інших наркотичних анальгетиків агоністів потенційним ускладненням у новонародженого є пригнічення дихання, що швидко усувається налоксоном.

Застосування препарату під час вигодовування:

Алфентаніл проникає до грудного молока. Алфентаніл в дозі 50 мкг/кг внутрішньовенно призначили 9 жінкам, які не годували дітей, перед проведенням лігації маткових труб. При потребі додатково вводили 10 мкг/кг. Молозиво зібрали з правої залози через 4 години після останнього введення, а з лівої – через 28 годин. Середній рівень алфентанілу у молозиві становив через 4 години 0,88 нг/мл (0,21-1,56 нг/мл), через 28 годин – 0,05 нг/мл (0,11-0,26 нг/мл). Клінічне значення такого рівня препарату для немовляти, що знаходиться на грудному вигодовуванні, невідоме, але, як здається, несуттєве.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

При тестуванні in vitro алфентаніл продемонстрував часткове пригнічення рухливості сперматозоїдів людини. Невідомо, чи такий ефект буде присутнім у людини при впливі in vivo.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 15.01.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 17.01.2018 р.


Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:

Хто Ви?

Результати

Loading ... Loading ...

Ваша оцінка сайту УТІС:

Результати

Loading ... Loading ...

Для чого потрібна інформація?

Результати

Loading ... Loading ...

Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?

Результати

Loading ... Loading ...

Всього статей

1442

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information
Help Me!