МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

АКРОЛЕЇН

Група/призначення:  

Акролеїїн (С3Н4О або СН2=СНСНО) – це промислова органічна сполука з їдким запахом, найпростіший ненасичений альдегід, що має дуже високу реакційну здатність завдяки наявності альдегідної групи і подвійного зв’язку. Це безбарвна летка рідина з жовтуватим відтінком, неприємним різким їдким запахом пригорілих жирів, дуже отруйна, сильно подразнює слизову оболонку очей. У повітрі присутня у вигляді парів, які в 1,9 разів важчі від неї і добре розчиняються у воді; легкозаймиста; добре розчиняється в органічних розчинниках. Акролеїн класифікують як отруйну речовину. При зберіганні він полімеризується в тверду склоподібну масу – дакрил. На повітрі акролеїн окиснюється в пропанову кислоту. В атмосферу акролеїн надходить у вигляді вихлопних газів дизельних двигунів; утворюється при термічному розкладі жирів. Граничнодопустима концентрація  акролеїну — 0,2 мг/м³. Десятихвилинне перебування в атмосфері, яка містить 0,014% акролеїну, для людини смертельне. Акролеїн застосовують переважно у виготовленні фармацевтичних препаратів та парфумерії для виготовлення ароматизаторів.

Акролеїн в невеликій кількості зустрічається у смаженій їжі, утворюючись при термічному розкладі гліцерину та у каві. Також сполука присутня в сигаретному димі (див. статтю Паління та вагітність).

Акролеїн є метаболітом циклофосфаміду (антинеопластичний препарат). Невідомо, наскільки токсичність останнього залежить від акролеїну, якщо взагалі така залежність існує.

Одне дослідження з використанням впливу акролеїну та циклофосфаміду на культуру ембріонів щурів не виявило відповідальності акролеїну за тератогенність циклофосфаміду.

Одне повідомлення припустило, що на відміну від основного препарату об’єктом ембріотоксичного впливу акролеїну є білок, а не ДНК.

Альтернативні назви / синоніми:

Акриловий альдегід, пропенал.

Діюча речовина: акролеїн.
Рекомендації при вагітності: уникати впливу.
Рекомендації при лактації: уникати впливу.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Акролеїн призводив до аномального розвитку ембріонів в деяких, але не у всіх, експериментальних тварин. Відсутня інформація про вплив акролеїну при вагітності у людини.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Акролеїн проявив ембріолетальність та тератогенність при тестуванні у курчат. При деяких дослідженнях культивування ембріонів щурів з акролеїном продемонструвало аномалії росту, але не підвищення частоти вроджених вад розвитку. При інгаляційному введенні щурам спостерігали різноманітні скелетні дефекти. Ембріолетальність та вроджені вади виникали у щурів, лікованих in vivo інтраамніотичними ін’єкціями або введенням в культуру цілих ембріонів. Спостерігали наступні дефекти: аномалії хвоста, мікроцефалію,  гіпоплазію прозенцефалону (ембріонального переднього мозку). Жодна з цих моделей не прийнятна для оцінки ризику у людини.

У кролів, яким вводили акролеїн через зонд при вагітності в дозах до 2 мг/кг/день, не відзначали токчиного впливу на розвиток. Спостерігали деякий вплив на процес набирання ваги матерями та плодами в групі, яка отримувала високі дози препарату. Доза 4-6 мг/кг/день призводила до високої частоти материнської смертності та ранніх втрат ембріонів.

Інформація щодо впливу на плід: відсутня інформація.
Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):  

Дослідження, при якому акролеїн вводили через зонд двом поколінням щурів, не виявило істотної репродуктивної токсичності при дозах до 6 мг/кг/день. Зменшення ваги дитинчат в І поколінні виявляли на фоні найвищих доз, які також викликали токсичність в дорослих особин.

Дослідження з ооцитами мишей виявило, що накопичення електрофільних альдегідів було пов’язано з постовуляторним старінням ооцитів. Ці альдегіди, очевидно, викликають зниження  фертильності,  окислювальний стрес, апоптоз. Хоча цей механізм старіння відбувається in vivo, стурбованість авторів викликає виникнення цього феномену в контексті проведення процедури штучного запліднення (див. допоміжні репродуктивні технології та вагітність).

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

 

Адаптовано 29.06.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 29.06.2017 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1174

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information