Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

АКРОЛЕЇН

Група/призначення:  

Акролеїїн (С3Н4О або СН2=СНСНО) – це промислова органічна сполука з їдким запахом, найпростіший ненасичений альдегід, що має дуже високу реакційну здатність завдяки наявності альдегідної групи і подвійного зв’язку. Це безбарвна летка рідина з жовтуватим відтінком, неприємним різким їдким запахом пригорілих жирів, дуже отруйна, сильно подразнює слизову оболонку очей. У повітрі присутня у вигляді парів, які в 1,9 разів важчі від неї і добре розчиняються у воді; легкозаймиста; добре розчиняється в органічних розчинниках. Акролеїн класифікують як отруйну речовину. При зберіганні він полімеризується в тверду склоподібну масу – дакрил. На повітрі акролеїн окиснюється в пропанову кислоту. В атмосферу акролеїн надходить у вигляді вихлопних газів дизельних двигунів; утворюється при термічному розкладі жирів. Граничнодопустима концентрація  акролеїну — 0,2 мг/м³. Десятихвилинне перебування в атмосфері, яка містить 0,014% акролеїну, для людини смертельне. Акролеїн застосовують переважно у виготовленні фармацевтичних препаратів та парфумерії для виготовлення ароматизаторів.

Акролеїн в невеликій кількості зустрічається у смаженій їжі, утворюючись при термічному розкладі гліцерину та у каві. Також сполука присутня в сигаретному димі (див. статтю Паління та вагітність).

Акролеїн є метаболітом циклофосфаміду (антинеопластичний препарат). Невідомо, наскільки токсичність останнього залежить від акролеїну, якщо взагалі така залежність існує.

Одне дослідження з використанням впливу акролеїну та циклофосфаміду на культуру ембріонів щурів не виявило відповідальності акролеїну за тератогенність циклофосфаміду.

Одне повідомлення припустило, що на відміну від основного препарату об’єктом ембріотоксичного впливу акролеїну є білок, а не ДНК.

Альтернативні назви / синоніми:

Акриловий альдегід, пропенал.

Діюча речовина: акролеїн.
Рекомендації при вагітності: уникати впливу.
Рекомендації при лактації: уникати впливу.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Акролеїн призводив до аномального розвитку ембріонів в деяких, але не у всіх, експериментальних тварин. Відсутня інформація про вплив акролеїну при вагітності у людини.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Акролеїн проявив ембріолетальність та тератогенність при тестуванні у курчат. При деяких дослідженнях культивування ембріонів щурів з акролеїном продемонструвало аномалії росту, але не підвищення частоти вроджених вад розвитку. При інгаляційному введенні щурам спостерігали різноманітні скелетні дефекти. Ембріолетальність та вроджені вади виникали у щурів, лікованих in vivo інтраамніотичними ін’єкціями або введенням в культуру цілих ембріонів. Спостерігали наступні дефекти: аномалії хвоста, мікроцефалію,  гіпоплазію прозенцефалону (ембріонального переднього мозку). Жодна з цих моделей не прийнятна для оцінки ризику у людини.

У кролів, яким вводили акролеїн через зонд при вагітності в дозах до 2 мг/кг/день, не відзначали токчиного впливу на розвиток. Спостерігали деякий вплив на процес набирання ваги матерями та плодами в групі, яка отримувала високі дози препарату. Доза 4-6 мг/кг/день призводила до високої частоти материнської смертності та ранніх втрат ембріонів.

Інформація щодо впливу на плід: відсутня інформація.
Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):  

Дослідження, при якому акролеїн вводили через зонд двом поколінням щурів, не виявило істотної репродуктивної токсичності при дозах до 6 мг/кг/день. Зменшення ваги дитинчат в І поколінні виявляли на фоні найвищих доз, які також викликали токсичність в дорослих особин.

Дослідження з ооцитами мишей виявило, що накопичення електрофільних альдегідів було пов’язано з постовуляторним старінням ооцитів. Ці альдегіди, очевидно, викликають зниження  фертильності,  окислювальний стрес, апоптоз. Хоча цей механізм старіння відбувається in vivo, стурбованість авторів викликає виникнення цього феномену в контексті проведення процедури штучного запліднення (див. допоміжні репродуктивні технології та вагітність).

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

 

Адаптовано 29.06.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 29.06.2017 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати