АКЛІДІНІУМ БРОМІД
Група/призначення:
Засоби, що впливають на респіраторну систему. Засоби, що застосовуються при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів, бронходилятатор.
Альтернативні назви / синоніми: немає.
Діюча речовина: аклідініум бромід.
Рекомендації при вагітності:
Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.
Рекомендації при лактації:
Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
Відсутня інформація про використання аклідініум броміду в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, проте відсутність досвіду застосування у людини не дозволяє коректно оцінити ембріофетальний ризик. В той же час низька концентрація препарату в плазмі припускає, що у випадку його призначення ризик при вагітності є низьким, якщо взагалі існує.
Інформація щодо досліджень на тваринах:
Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. Не спостерігали структурних аномалій у щурів, які зазнали впливу в період органогенезу дозою, яка у 15 разів перевищувала рекомендовану добову для людини, виходячи з сумарного AUC* аклідініуму та його метаболітів (виходячи з інгаляційних доз ≤5 мг/кг/день). Проте вплив в період лактації дозами, 5-кратними рекомендованій добовій (виходячи з інгаляційної дози ≥0,2 мг/кг/день) призводив до зменшення ваги плодів. Ці дози також спричиняли материнську токсичність. Вплив препарату на кролів в період органогенезу не продемонстрував виникнення структурних аномалій при використанні доз, 20-кратних добовій рекомендованій для людини (інгаляційні дози ≤3,6 мг/кг/день). При порівнянні з контрольною групою відзначено підвищення частоти долей печінки на фоні впливу дозами, які в 1400 разів перевищували рекомендовану добову дозу (виходячи з пероральних доз ≥150 мг/кг/день), а зниження ваги тіла плодів відзначали при впливі дози, яка у 2300 разів перевищувала добову рекомендовану для людини (на основі пероральних доз ≥300 мг/кг/день). Обидві дози спричиняли материнську токсичність. Довготривалі дослідження карциногенності у мишей і щурів були негативними. Різні тести мутагенності були як негативними, так і позитивними. У самок та самців щурів інгаляційні дози, 15-кратні добовій рекомендованій для людини, порушували фертильність та репродуктивну поведінку, а також спричиняли токсичність у самців. Однак, інші дослідження у щурів (ліковані самці спарені з нелікованими самками; ліковані самки спарені з нелікованими самцями) не виявили впливу на фертильність інгаляційних доз, які призводили до впливу 30 та 15-кратного від добової рекомендованої дози, відповідно.
*AUC – фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою). |
Інформація щодо впливу на плід:
Аклідініум бромід, сухий порошок для інгаляцій, призначається для тривалої підтримуючої терапії бронхоспазму, асоційованого з хронічними обструктивними захворюваннями легенів. Це антимускариновий засіб, який часто називають антихолінергічним. Препарат швидко екстенсивно гідролізується до неактивних метаболітів, тому концентрації в плазмі є низькими. Ефективний період напіввиведення становить 5-8 годин.
Невідомо, чи аклідініум або його метаболіти проникають через плаценту у людини. Молекулярна вага основної сполуки та довгий період напіввиведення припускають такий трансфер. Проте, низькі концентрації в плазмі свідчать, що кількість препарату, яка проникне до ембріону/плода буде малою.
Застосування препарату під час вигодовування:
Відсутня інформація про використання аклідініум броміду при лактації у людини. Молекулярна вага основної сполуки та довгий ефективний період напіввиведення (5-8 годин) припускає проникнення препарату до грудного молока. Однак, низька концентрація в плазмі свідчить, що до грудного молока проникне невелика кількість препарату. У дорослих пацієнтів найчастішими побічними реакціями при лікуванні цим препаратом були головні болі, назофарингіт, кашель. Якщо жінка отримує препарат в період грудного вигодовування, то слід моніторувати немовля на предмет таких ефектів.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
- Briggs G, Freeman R, Yaffe Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.
- База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500571/.