МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

АЦЕТИЛЦИСТЕЇН

Група/призначення:

Муколітичний препарат, антидот. Покази: захворювання органів дихання, що супроводжуються утворенням мокротиння підвищеної в’язкості; антидот при гепатотоксичних дозах ацетамінофену (парацетамолу); офтальмологічний розчин для лікування сухого кератокон’юнктивіту (синдром сухого ока); клізми при меконіальному ілеусі (два останні покази не затверджені FDA).

Активність ацетилцистеїну при отруєнні ацетамінофеном викликана підвищенням рівня печінкового глутатіону (біологічно активний трипептид, який виявляють у всіх організмах; складається із залишків γ-глутамінової кислоти, цистеїну та гліцину), який зв’язує токсичний окислювальний метаболіт ацетамінофену. Ацетилцистеїн також захищає клітини від певного генотоксичного впливу.

Альтернативні назви / синоніми: мукоміст, N-ацетилцистеїн.
Діюча речовина: ацетилцистеїн.
Рекомендації при вагітності:

Сумісний; користь для матері перевищує ризик для плода.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):      

Ацетилцистеїн не є тератогенним чи ембріотоксичним для експериментальних тварин і, хоча, досвід застосування у людини обмежений, препарат не асоціюється з ризиком для плода при застосуванні внутрішньовенної дози в якості антидоту при передозуванні ацетамінофену (парацетамолу). Після внутрішньовенного введення препарат проникає через плаценту з отриманням захисного рівня в сироватці. Повідомлення 1999 року дійшло висновку, що передозування ацетамінофену при вагітності слід лікувати так само, як і поза періодом вагітності і що лікування ацетилцистеїном ефективне як для матері, так і для плода. Відсутня інформація про досвід застосування ацетилцистеїну в якості муколітика при вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. Вагітним кролям вводили перорально приблизно трикратну муколітичну дозу для людини на 6-16 дні вагітності. Інших вагітних кролів лікували аерозолем, до складу якого входив ацетил цистеїн (10%) та ізопротеренол (бета-адреноміметик; 0,05%) протягом 30-35 хвилин двічі на день на 16-18 днях гестації. В жодній групі тварин не відзначали тератогенних наслідків. Вагітним щурам вводили аерозоль в цій же комбінації на 6-15 тижнях вагітності. Іншим вагітним щурам вводили аерозоль на 15-21 днях вагітності. У щурів також не виявляли тератогенних наслідків.

Ацетилцистеїн в дозі 800 мг/кг/день не призводив до ембріотоксичності у мишей та знижував токсичність одночасно призначеної ртуті. На противагу цьому, інше дослідження продемонструвало, що введення мишам з харчуванням 0,2% ацетилцистеїну підвищувало сприйнятливість до ембріотоксичності внаслідок впливу важких металів. Третє дослідження виявило, що препарат попереджував ембіотоксичність фенітоїну (антиконвульсант) при певних дозах, шляхах введення, чутливості до лікування фенітоїном, але в той же час підвищував фенітоїнову токсичність при інших умовах (доза, тощо).

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Виходячи з низької молекулярної ваги ацетилцистеїну він проникає через плаценту у людини. Повідомляється про 3 жінок, які народили живих немовлят, лікуючись з приводу токсичного впливу ацетамінофену. Середня концентрація ацетамінофену в пуповинній крові становила 9,4 мкг/мл (8,6-10,9 мкг/мл). Відповідний рівень в сироватці матері (мінімальний рівень через 4 години після дози) коливався в межах 7,2-11,8 мкг/мл. Четверте нежиттєздатне немовля народилось на 22 тижні, посмертний рівень ацетилцистеїну в зразку крові із серця через 48 годин після смерті становив 55,8 мкг/мл. Середній рівень в пуповинній крові знаходився в межах, співставних з терапевтичними дозами ацетилцистеїну у дорослих. У 3 живих немовлят не спостерігали несприятливих наслідків, пов’язаних з ацетилцистеїном та ацетамінофеном, в 4 дитини також не спостерігали ознак токсичного впливу останнього препарату.

Доступні повідомлення тільки про використання ацетилцистеїну в період вагітності у якості антидоту при гострому передозуванні ацетамінофеном. У 1982 році повідомили про жінку в терміні 36 тижнів вагітності, яка прийняла велику дозу ацетамінофену. Через кілька годин після дози призначили ацетилцистеїн (140 мг/кг внутрішньовенно, далі 70 мг/кг внутрішньовенно кожні 4 години 17 дозами). Через 6 тижнів народилась здорова дівчинка вагою 3290 грам з оцінкою за шкалою Апгар по 9 балів.

Два інші повідомлення інформують про передозування ацетамінофену на 15 та 32 тижнях вагітності, відповідно (1986 та 1989 роки). Обох жінок успішно пролікували внутрішньовенно ацетилцистеїном. В першому випадку на 32 тижні народився хлопчик вагою 2000 грам, який нормально розвивався при огляді у віці 4 місяців життя. В другому випадку через важку токсичність у матері та дистрес плода пологи індукували через 84 години після передозування, в результаті яких народилась здорова дівчинка вагою 2198 грам. Ацетамінофен не виявлявся в пуповинній крові, визначення ацетилцистеїну не проводилось. За винятком гіпербілірубінемії недоношене немовля не мало ускладнень, також і при обстеженні у віці 6 тижнів та 6 місяців.

Підрозділ Денверського медичного центру (Rocky Mountain Poison and Drug Center) наводить результати національного дослідження щодо передозування ацетамінофену при вагітності за період 1976-1985 років. Доступна інформація про 60 випадків з 110 з гострим передозуванням. З цих 60 жінок 24 лікували внутрішньовенно ацетилцистеїном  (з них 4 – в І триместрі), оскільки в них був токсичний рівень ацетамінофену в крові. Результати цих вагітностей наступні: 14 народжених живими дітей (2 недоношені), 3 спонтанні аборти, 5 медичних абортів, 1 мертвонароджена дитина, 1 випадок материнської смерті. У випадку мертвонародження передозування наступило на 33 тижні вагітності, плід завмер через 2 дні. Аутопсія продемонструвала масивний некроз печінки, що відповідає гепатотоксичності ацетамінофену. Ймовірність загибелі плода зростає із збільшенням періоду від передозування до отримання антидоту та з меншим терміном вагітності. В одного новонародженого діагностували помірно виражену клишоногість.

Дослідження 1997 року від тератологічної інформаційної служби Англії повідомило результати 300 вагітностей з гострим передозуванням ацетамінофеном. Всього 33 жінок лікували ацетилцистеїном внутрішньовенно з наступними результатами вагітностей: 24 нормальні новонароджені, 3 самовільні викидні або завмерлі вагітності, 5 медичних абортів, 1 немовля з гіпоспадією (не пов’язано з препаратом, виходячи з терміну впливу).

Повідомляється про жінку, яку системно лікували ацетилцистеїном з приводу отруєння грибами у терміні 11 тижнів вагітності. Дитина не мала вроджених вад розвитку і нормально розвивалась у віці 2 років життя.

В чотирьох випадках, коли жінки отримували ацетилцистеїн перед пологами, концентрація у плодів була на рівні терапевтичної у дорослих. Елімінація препарату у недоношених немовлят значно повільніша.

Єгипетські дослідники повідомили про лікування 80 жінок з незрозумілими повторним втратами вагітностей ацетилцистеїном в дозі 600 мг в комбінації з фолієвою кислотою в дозі 500 мкг/день, яких порівняли з 86 жінками, які отримували тільки фолієву кислоту (500 мкг/день). В групі, лікованій ацетилцистеїном з фолієвою кислотою, рівень настання вагітності був вищим (1,98, 95% ДІ 1,3-4,0; р<0,047).

Застосування препарату під час вигодовування: 

Відсутня інформація про використання ацетилцистеїну при лактації. Молекулярна вага припускає проникнення до грудного молока. Покази до призначення ацетилцистеїну не настільки часто виникають в період вагітності. Більше того, ацетилцистеїн внутрішньовенно призначають недоношеним немовлятам в дозах, значно вищих за потенційно отримувані з грудним молоком – без токсичних проявів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У 2012 році Іранське рандомізоване клінічне дослідження охопило 180 неплідних пацієнток з синдромом полікістозних яєчників, яких рандомізували на дві групи для індукції овуляції. Група 1 отримувала кломіфен (синтетичний стимулятор овуляції) в дозі 100 мг/день та ацетилцистеїн 1,2 г/день, а група 2 – кломіфен з плацебо протягом 5 днів, починаючи з 3-го дня циклу. Кількість зрілих фолікулів, товщина ендометрію, рівень овуляції та рівень настання вагітності були істотно вищими в групі, яка отримувала додатково ацетилцистеїн. Несприятливих наслідків не виявляли.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 21.01.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 22.01.2018 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1174

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information