ДЕЦИТАБІН
Група/призначення:
Антинеопластичний препарат, антиметаболіт. Це аналог природного нуклеозиду, що в малих дозах селективно інгібує фермент ДНК-метилтрансферазу, в результаті чого активація генного гіпометилювання призводить до реактивації супресії пухлинного гена, індукції клітинної диференціації або старіння з наступною загибеллю клітин. У високих концентраціях (>10-4 М) децитабін є цитотоксичним.
Аналогічного класу препарати: азацитидин, неларабін.
Альтернативні назви / синоніми: дакоген.
Діюча речовина: децитабін.
Рекомендації при вагітності:
Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.
Рекомендації при лактації: протипоказаний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
Відсутня інформація про використання децитабіну при вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин з використанням неповної дози, рекомендованої для людини, припускають ризик, але цього не достатньо для оцінки ембріо-фетального ризику. Не слід призначати вагітним цей препарат, особливо в І триместрі. Якщо жінка випадково приймала препарат (не знаючи про вагітність), то її необхідно попередити про потенційний серйозний несприятливий вплив на ембріон та плід. Також виходячи з даних, отриманих від експериментальних тварин, чоловікам, які приймають децитабін, не рекомендовано планувати дітей в цей період та ще протягом двох місяців після закінчення лікування.
Інформація щодо досліджень на тваринах:
Репродуктивні дослідження проводились у мишей та щурів. У вагітних мишей одноразова інтраперитонеальна доза, введена на 8, 9, 10 чи 11 гестаційний день, що становило 2% добової рекомендованої клінічної дози, виходячи з площі поверхні тіла, асоціювалась зі зменшенням ваги плодів та наявністю надлишкових ребер. Доза, яка становила 7% від рекомендованої для людини, призводила до зменшення ваги плодів, загибелі плодів, наступних дефектів: додаткових ребер, зрощених хребців та ребер, розщілини піднебіння, дефектів хребців, дефектів задніх кінцівок, дефектів пальців передніх та задніх кінцівок. Більш того, 7% доза, введена на 10 день, істотно зменшувала вагу потомства, що виявлялось протягом всього періоду постнатального розвитку. Ні доза 2%, ані 7% не викликали материнської токсичності.
У вагітних щурів одноразові інтраперитонеальні дози, введені на 9-12 гестаційні дні, які становили 5%, 8% або 13% від рекомендованої для людини, відповідно, не були токсичними для матерів, але призводили до порушення розвитку. При введенні будь-якої дози препарату на 9-й день жоден з плодів не вижив. Доза ≥8% від рекомендованої для людини на 10-й день спричиняла зменшення рівня виживання плодів та ваги плодів. Також спостерігали залежні від дози мальформації: підвищення частоти аномалій ребер та хребців (при всіх дозах); дефекти пальців передніх кінцівок (доза ≥8%); екзофтальмію, екзенцефалію, розщілину піднебіння (13% від рекомендованої терапевтичної дози). Найвищі дози також асоціювались зі зменшенням розміру та оссифікації довгих кісток кінцівок.
Карциногенність децитабіну не вивчалась, але він був мутагенним і призводив до хромосомних перебудов в личинок фруктових мух.
Фертильність вивчалась у мишей. При паруванні з самцями, що зазнали пренатального впливу препарату, у нелікованих самок зменшувалась плідність. У самців мишей, які отримували внутрішньоперитонеально дози, що становили 0,3-1% від рекомендованої для людини, тричі на тиждень протягом 7 тижнів не реєстрували несприятливих наслідків впливу на виживання, набирання ваги, гематологічні показники. Однак, доза біля 0,7% від терапевтичної асоціювалась зі зменшенням ваги яєчок, аномальною гістологією, істотним зменшенням кількості сперматозоїдів. При паруванні самок мишей з цими самцями знижувався рівень настання вагітності, а рівень постімплантаційних втрат значно зростав.
Інформація щодо впливу на плід:
Відсутній досвід застосування. Метаболізм децитабіну невідомий, кінцевий період напіввиведення становить приблизно 0,5 години, зв’язування з білками менше 1%.
Невідомо, чи препарат проникає через плаценту. Молекулярна вага та відсутність зв’язування з білками припускають такий трансфер, але дуже короткий період напіввиведення обмежить кількість препарату, що потрапить до плоду.
Застосування препарату під час вигодовування:
Відсутня інформація про використання в період лактації у людини. Молекулярна вага препарату та відсутність зв’язування з білками припускають екскрецію до грудного молока, яку буде обмежувати дуже короткий період напіввиведення. Потенційні наслідки такого впливу невідомі, але можуть бути дуже важкими. У дорослих найчастішими несприятливими наслідками є нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія, нудота, пірексія (напад лихоманки), кашель, діарея, слабість, закрепи, петехії, гіперглікемія.
Децитабін не сумісний з грудним вигодовуванням.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):
Відсутня інформація. Виходячи з даних, отриманих від експериментальних тварин, чоловікам, які приймають децитабін, не рекомендовано планувати дітей в цей період та ще протягом двох місяців після закінчення лікування.
Адаптовано за матеріалами:
- Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.