НІЛОТИНІБ

Група/призначення:  

Антинеопластичний засіб. Це інгібітор протеїнкіназної активності Bcr-abl онкопротеїну (гібридний ген) в лінійних клітинах і в первинних лейкозних клітинах з позитивною філадельфійською хромосомою*. За механізмом дії подібний до іматинібу.

Альтернативні назви / синоніми: нілотиніб.

Діюча речовина: тасигна.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутня інформація про використання нілотинібу при вагітності у людини. В експериментальних тварин спостерігали токсичність (загибель ембріонів/плодів) без токсичного впливу на організм матері (в одного виду тварин). Відсутність досвіду застосування у людини не дозволяє оцінити вплив препарату на ембріон/плід. Рекомендується уникати нілотинібу препарату при вагітності, особливо в І триместрі.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. У вагітних щурів дози, які викликали системний вплив, в 1,7 разів вищий від отримуваного у людини (AUC) від рекомендованої дози, призводив до підвищення частоти резорбції плодів та постімплантаційних втрат. Материнську токсичність (зменшення ваги тіла, ваги матки, набирання ваги, споживання їжі) відзначали при впливі, вищому в 5,7 разів за отримуваний від рекомендованої для людини дози. При цьому спостерігали зниження виживання плодів. У вагітних кролів доза, половинна від рекомендованої для людини, була токсичною для матері (загибель та зменшення ваги і споживання їжі) асоціювалась з резорбцією плодів та малими скелетними аномаліями. В цих двох видів тварин не діагностували структурних аномалій.

Карциногенні дослідження не проводились з нілотинібом. Препарат також не був мутагенним чи кластогенним.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування.

Невідомо, чи нілотиніб проникає через плаценту у людини. Хоча рівень зв’язування з білками плазми високий, молекулярна вага та довгий період напівиведення препарату (близько 17 годин) припускає такий трансфер.

Проте одне джерело інформує про один випадок впливу нілотинібу до та в період запліднення. Лікування ненавмисно продовжувалось до 7-8 тижнів вагітності. Як повідомлялось, дитина нормально розвивалась у віці 5 місяців життя.

Також повідомляється про 46-річного чоловіка, який отримував нілотиніб протягом 31,5 місяців, коли його партнерка завагітніла. Народилась здорова доношена дитина.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація. Хоча рівень зв’язування препарату з білками плазми високий, молекулярна вага та довгий період напівиведення препарату (близько 17 годин) припускає проникнення до грудного молока. Вплив препарату на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні, невідомий, але існує потенційний ризик токсичного впливу, що спостерігається у дорослих. Найчастішими несприятливими ефектами у дорослих є висипка, свербіж, нудота, блювота, стомлюваність, головний біль, запор та/або діарея. Також спостерігались тромбоцитопенія та нейтропенія.

Через такий ризик препарат протипоказаний при грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Нілотиніб не впливав на парування та фертильність у самців та самок щурів при дозах, в 4-7 разів вищих від рекомендованих для людини, а у самок кролів – половинних від рекомендованих для людини. Коли самкам та самцям щурів призначали дози біля 1-6,6 разів від рекомендованої для людини перед паруванням та під час парування, а далі в період вагітності до 6 дня, спостерігали зростання постімплантаційних втрат та ранньої резорбції плодів, зменшення числа життєздатних плодів, розміру плодів при всіх рівнях доз.

У квітні 2009 року виробник препарату запровадив реєстр вагітних, які приймали будь-яку дозу глівеку або нілотинібу в період вагітності або за 6 місяців перед заплідненням (Novartis.20679@kendle.com).

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 22.06.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 22.06.2017 р.