ВІНОРЕЛЬБІН

Група/призначення:

 Антинеопластичний засіб. Вінорельбін належить до антинеопластичних засобів групи вінка алкалоїдів. Він впливає на молекулярному рівні на динамічний баланс тубуліну/мікротрубочок і запобігає полімеризації тубуліну. Вінорельбін діє переважно на мітотичні мікротрубочки. Вплив на аксональні мікротрубочки спостерігається при високих концентраціях препарату.

Подібні препарати вінкристин та вінбластин.

Альтернативні назви / синоніми: навельбін.

Діюча речовина: вінорельбін.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають високий ризик.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Хоча дані від експериментальних тварин припускають ризик при впливі в період органогенезу, досвід застосування у людини при вагітності обмежений 10 випадками – всі в ІІ та ІІІ триместрах. В одного немовляти спостерігали транзиторну анемію, а в іншого – помірну лейкопенію та тромбоцитопенію, але в обох випадках приймались ще й інші антинеопластичні препарати. Обмежений досвід застосування при вагітності не дозволяє оцінити ризик для ембріону/плода. Доцільним є уникнення використання вінорельбіну при вагітності, особливо в період органогенезу та/або перед пологами. Однак, якщо стан матері потребує лікування вінорельбіном і вона дала згоду на нього, препарат не слід відміняти через вагітність.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з інструкцією до препарату він призводить до зниження ваги плодів та затримки осифікації у мишей та кролів при дозах, нижчих від терапевтичних, виходячи з площі поверхні тіла. Скелетні аномалії виникали у потомства щурів, лікованих при вагітності дозами 0,5 мг/кг/день. При дозі 0,22 мг/кг/день несприятливих наслідків не спостерігали.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Невідомо, чи вінорельбін проникає через плаценту до плода, молекулярна вага препарату припускає пригнічення такого трансферу, але не попередження його.

Коротке повідомлення 1997 року інформує по успішне лікування 3 вагітних з раком молочної залози. Лікування включало 2 або 3 курси вінорельбіну (20-30 мг/м²) та флуороурацилу (500-750 мг/м²) на 24, 28 та 29 тижнях вагітності, відповідно. Пологи наступили на 34, 41 та 37 тижнях вагітності, відповідно. Одна пацієнтка також потребувала 6 курсів епідоксорубіцину [доксорубіцину] та циклофосфаміду. У новонародженого на 21 день життя виникла транзиторна анемія, яка самостійно пройшла. В інших двох немовлят ускладнень не спостерігали. Всі 3 дітей нормально розвивались у віці 2-3 років.

Французьке повідомлення 1999 року описує результати вагітностей 20 жінок з раком молочної залози, яких лікували антинеопластичними препаратами. Перший курс хіміотерапії призначали в середньому на 26 тижні, пологи наступили в терміні 34,7 тижнів. Всього при вагітності призначено 38 курсів, в середньому по 2 цикли на жінку. Жодна з жінок при вагітності не отримувала променевої терапії. Результати вагітностей були наступними: 2 спонтанні аборти (вплив в І триместрі), 1 випадок внутрішньоутробної загибелі (вплив у ІІ триместрі), 17 народжених живими, одна дитина з яких померла на 8 день життя без з’ясованої причини. 16 дітей, які вижили, при спостереженні до віку в середньому 42,3 місяці розвивались нормально. Вінорельбін в комбінації з флуороурацилом призначали 4 жінкам в середній дозі 37 мг/м² (20-50  мг/м²) протягом ІІ та ІІІ триместрів. Народилось 4 здорових дітей.

Повідомляється про 34-річну жінку з раком молочної залози, який проявився метастазами в хребет, таз, кульшовий суглоб у терміні 15 тижнів. До 19 тижня жінка відмовлялась від будь-якої антинеопластичної терапії. В цьому терміні розпочато лікування вінорельбіном (25 мг/м²), але стан жінки погіршувався. Терапію змінили на доцетаксел (100 мг/м²) та метилпреднізолон кожні 3 тижні. Після 3 циклів на 32 тижні проведено плановий кесаревий розтин з народженням здорової дівчинки вагою 1620 грам з оцінкою за шкалою Апгар 8 та 9 балів. Дитина нормально розвивалась у віці 20 місяців життя.

У 31-річної жінки на 25 тижні вагітності діагностовано швидко прогресуючий не дрібноклітинний рак легенів. Через тиждень призначили вінорельбін (25 мг/м²) та цисплатин (100 мг/м²), але через погіршення стану через 4 дні проведено кесаревий розтин з народженням здорового хлопчика з оцінкою за шкалою Апгар 7 та 8 балів на 1-й та 5-й хвилинах, відповідно. Через 10 днів після хіміотерапії у новонародженого відзначили лейкопенію та тромбоцитопенію, які самостійно зникли у віці 3 місяців життя.

26-річна жінка з раком молочної залози отримувала трастузумаб, паклітаксел, флуороурацил, епірубіцин, циклофосфамід з наступною однобічною мастектомією та променевою терапією. Через 14 місяців на 27 тижні вагітності з’явились метастази в печінку. Було призначено трастузумаб (4 мг/кг один раз, далі 2 мг/щотижня) та вінорельбін (25 мг/м² щотижня протягом 3 тижнів з наступною перервою) до 34 тижня вагітності. Було діагностовано олігогідрамніон, що вважається вторинним до впливу трастузумабу. На 34 тижні через ослаблення рухів плода індукували вагінальні пологи, народився здоровий хлопчик вагою 2,6 кг з оцінкою за шкалою Апгар 9, 9 та 10 балів. Дитина нормально розвивалась у віці 6 місяців.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання у людини. Через потенційну токсичність вінорельбін протипоказаний при грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно з інструкцією до препарату він зменшує  сперматогенез у щурів.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org.
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 03.05.20157 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 03.05.2017 р.