БЛЕОМІЦИН

Група/призначення:  

Антинеопластичний засіб, антибіотик.

Препарат є А₂-фракцією, виділеною із культури Steptomyces verticillus, що містить власне протипухлинний антибіотик. Механізм дії препарату пов’язаний зі зв’язуванням з ДНК, індукцією лабільності структури ДНК, РНК та білка. Має слабку мієлодепресивну та імунодепресивну активність.

Альтернативні назви / синоніми:

Бланоксан, блеоцин, бленоксан, блеокаміцин.

Діюча речовина: блеоміцин.

Рекомендації при вагітності:

Дані від експериментальних тварин та людини припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Блеоміцин призводив до токсичності (тератогенності або загибелі) в двох видів тварин, проте відсутні повідомлення про лікування людини в І триместрі. На більш пізніх термінах вагітності блеоміцин призначається в комбінації з іншими протипухлинними препаратами. Відсутня інформація про токсичний вплив на потомство, відомо, що найчастішим побічним наслідком впливу блеоміцину у дорослих є ураження шкіри та слизових.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Препарат є тератогенним для щурів. При дозі 1,6 від рекомендованої для людини спостерігали скелетні мальформації, вкорочення безіменної артерії, гідроуретер при введенні на 6-15 дні гестації. У кролів внутрішньовенна доза, в 2,4 рази вища від рекомендованої для людини, на 6-18 гестаційні дні призводила до абортів, але не до тератогенного впливу.

Інформація щодо впливу на плід:

Обмежена інформація про використання у людини.

Відсутня інформація про асоціацію блеоміцину з вродженими вадами. Повідомляється про хромосомні аберації в клітинах кісткового мозку, але значення цього для плоду невідоме. В двох окремих випадках неходжкінської лімфоми при вагітності проводилось лікування в ІІ та ІІІ триместрах блеоміцином разом з іншими протипухлинними препаратами. Новонароджені не мали вроджених вад чи хромосомних аномалій. В іншому випадку 21-річна жінка із саркомою Юінга тазової ділянки (злоякісна пухлина кісткового скелету) отримувала блеоміцин та 4 інші антинеопластичні препарати на 25 тижні вагітності. Через 9 тижнів повторний ріст пухлини призвів до необхідності проведення кесаревого розтину з народженням здорової дитини для можливості проведення більш поглибленого лікування матері. Повідомляється про нормальний розвиток дитини у віці 4 років.

25-річна жінка пройшла хірургічне лікування на 25 тижні вагітності з приводу пухлини ендодермального синусу яєчника. Цикл хіміотерапії включав блеоміцин (50 мг), цисплатин (75 мг/м²), вінбластин (0,25 мг/кг) через 9 днів після втручання. Приблизно через 3 тижні призначено 2-й курс хіміотерапії. Шляхом планового кесаревого розтину на 32 тижні народився здоровий хлопчик вагою 1900 грам.

У 32-річної жінки на 26 тижні вагітності діагностовано первинну слабо диференційовану аденокарциному печінки та накопичення в задній камері правого ока. Призначено наступне лікування в добових дозах: цисплатин (50 мг), етопозид (165 мг), блеоміцин (30 мг) протягом 3 днів. У пацієнтки наступила виражена нейтропенія, розвинулась септицемія і почались передчасні пологи. Народилась дівчинка вагою 1190 грам, оцінкою за шкалою Апгар 3 та 8 балів на 1-й та 5-й хвилинах, відповідно. В наступні 10 днів успішно пролікували важкий дистрес плода. Хоча ці протипухлинні препарати були вибрані через високий рівень зв’язування з білками плазми (етопозид 97%; цисплатин 90%; відсутня інформація про блеоміцин) та меншу ймовірність трансферу до плаценти у немовляти на 3 день життя (10 день після внутрішньоутробного впливу хіміотерапії) виникла важка лейкопенія з нейтропенією. На 10 день життя відзначали втрату оволосіння на черепі та швидке випадіння лануго. До віку 12 тижнів життя волосяний покров відновився, при спостереженні до віку 1 року дитина розвивалась нормально за винятком помірної двобічної сенсоневральної глухоти. Автори не змогли визначити, чи глухота є наслідком протипухлинної терапії, чи впливом гентаміцину. Алопецію та пригнічення кісткового мозку віднесли до впливу етопозиду.

Щодо наслідків професійного впливу антинеопластичних препаратів на результати вагітностей див. статтю циклофосфамід.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання блеоміцину при лактації. Невідомо, чи препарат проникає до грудного молока. Через ризик виникнення важкої токсичності не рекомендується грудне вигодовуванні при потребі лікування цим антинеопластичним препаратом.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Двох чоловіків з тератомою яєчок лікували  комбінованою хіміотерапією, до складу якої входив блеоміцин. В обох чоловіків наступило відновлення сперматогенезу.

Довготривалий вплив комбінованої хіміотерапії на менструальну та репродуктивну функції описали у 1988 році. Тільки 7 з 40 жінок для лікування зародковоклітинних пухлин яєчника отримували блеоміцин.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 11.04.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.04.2017 р.