НОРАДРЕНАЛІН

Група/призначення:

Симпатоміметик. Це гормон мозкової речовини наднирників і нейромедіатор. Належить до біогенних амінів, до групи катехоламінів. У жінок стимулює скорочення матки, у чоловіків збільшує периферичний судинний опір і систолічний та діастолічний тиск.

Покази: для підвищення артеріального тиску при гострому його зниженні внаслідок хірургічних втручань, травм, отруєнь, що супроводжуються пригніченням судинорухових центрів; для стабілізації артеріального тиску при оперативних втручаннях на симпатичній нервовій системі після видалення феохромоцитоми (пухлини надниркових залоз). Вводиться внутрішньовенно крапельно.

Альтернативні назви / синоніми:

Норепінефрин, адренор, норадреналіну тартрат, левофед, левартеренол.

Діюча речовина: норадреналін.

Рекомендації при вагітності:

Дані від експериментальних тварин та досвід застосування у людини припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Маткові судини в нормі максимально розширені і вони містять тільки альфа-адренорецептори. Використання норадреналіну – стимулятору альфа- та бета-адренорецепторів – може призвести до звуження цих судин та зменшення кровотоку в них, призводячи тим самим до гіпоксії плоду (брадикардії).

Якщо при вагітності необхідно призначати гіпертензивний препарат, то слід обрати інший,  наприклад, ефедрин.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Призначення норадоеналіну в дозі 0,5 мг/кг вагітним хом’якам на 7-10 гестаційні дні призводило до зниження материнської ваги та затримки осифікації у плодів. Ці знахідки не припускають тератогенності, але період лікування був коротшим, ніж при інших тератологічних дослідженнях. Судинозвужувальна дія препарату підвищує вірогідність того, що наслідки його впливу викликані ішемією. Наприклад, лікування перед пологами щурів норадреналіном в дозі 0,025 мг/кг призводило до виникнення катаракти через ішемію ока.

Таким чином, відомо про наступні зміни внаслідок пренатального впливу норадреналіну у різних видів тварин: situs inversus (зворотнє розміщення органів) у ембріонів щурів (тільки від впливу l-ізомеру, d-ізомер не призводив до таких ефектів); катаракти (щури); крововиливи внутрішньомозкові, шкірні та у тканини кінцівок (ембріони курчат); мікроаномалії печінки та затримка оссифікації (хом’яки).

У 1995 році дослідження у вагітних овець з високою внутрішньовенною дозою норадреналіну (40 мкг/хвилину) на 123-137 гестаційні дні продемонструвало значне зменшення плацентарного кровотоку. Хоча артеріальний тиск плода не змінювався, було зафіксовано транзиторне (≤2,5 годин), але статистично значиме зниження оксигенації,  сечовиділення та кровотоку в легенях плода. Оскільки середня доза норадреналіну для людини значно нижча (2-4 мкг/хвилину) клінічне значення цих даних невідоме.

Альфа-адренергічні рецептори можуть відігравати роль у визначенні латералізації на дуже ранній стадії розвитку ембріонів у гризунів. Високі концентрації норадреналіну можуть порушувати цей процес у культивованих ембріонів щурів.  Значення цієї знахідки відносно лікування людини на ранніх термінах вагітності невідоме.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Норадреналін легко проникає через плаценту.

Ряд препаратів пригнічують зворотне захоплення норадреналіну нервовими закінченнями, викликаючи бадьорість та відчуття енергії – це деякі антидепресанти та більшість стимуляторів.

У 2011 році китайські вчені повідомили про негативну кореляцію між фолікулярною концентрацією норадреналіну та якістю отриманих для проведення процедури екстракорпорального запліднення ооцитів.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 29.08.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 29.08.2016 р.