СУЛЬФАМЕТАЗИН

Група/призначення:

Антибактеріальні препарати широкого спектру дії. Сульфаніламіди.

Альтернативні назви / синоніми:

Вертолан, діазил, дімідін, діметазіл, діметілдебенал, сульфадимезин, сульфадин, сульфадімідін, сульфадіметилпіримідин, інтрадин, пірмазин, суперсептил.

Діюча речовина: сульфаметазин.

Рекомендації при вагітності:

Дані про застосування у людини припускають ризик в ІІІ триместрі.

Рекомендації при лактації:

 Обмежені дані про застосування у людини; потенційно токсичні.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Cульфаніламіди в цілому та окремі препарати цієї групи не вважаються великими тератогенами для людини. Через потенційну токсичність для новонародженого слід уникати призначення препаратів перед пологами – в ІІІ триместрі. Хоча деякі сульфаніламіди не всмоктуються і використовуються місцево, більшість з них швидко абсорбуюється з кишечника і одразу попадає в системний кровотік, і проходить через плаценту. Потенційні несприятливі наслідки від впливу цих препаратів включають індукцію ідіосинкратичних реакцій (лихоманку, патологічні зміни крові, гіперчутливість). Наприклад, сульфаніламіди у плода та новонародженого можуть вивільняти білірубін і спричиняти ядерну жовтяницю (білірубінова енцефалопатія) при низьких рівнях останнього. Таке ускладнення теоретично очікується, проте аналіз історичної когорти з 1823 немовлят з впливом сульфаметизолу за 4 тижні до пологів не  продемонстрував зростання частоти жовтяниці. Сульфаметазин порушує ембріональний розвиток у щурів при високих дозах, обмежені дані про використання у людини не свідчать про зростання частоти вроджених вад.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Введення через шлунковий зонд вагітним мишам 685 та 865 мг/кг/день асоціювалось з підвищенням частоти вроджених вад, особливо розщілини піднебіння та розширення сечовивідних шляхів. При високих дозах також спостерігали материнську токсичність. Дослідження у 2 поколіннях щурів з тривалим лікуванням сульфаметазином асоціювалось з розширенням просвіту матки. Інше дослідження у щурів не продемонструвало несприятливих наслідків при введенні з харчуванням до 1200 ppm сульфаметазину (parts per million; частин на міліон). У кролів при дозах до 1800 мг/кг/день, введених через зонд, не відзначали тератогенних наслідків. Репродуктивну токсичність сульфаметазину вивчали у мишей, які постійно його отримували. При найвищій дозі в їжі (1% w/w) частота вроджених вад не зростала, але спостерігали значне зниження середньої кількості живих  тварин у виводку та кількість виводків.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Сульфаніламіди швидко проникають до плаценти у всіх термінах вагітності. Через 2-3 години після прийому концентрація в крові плода становить 70-90% від материнської. При прийомі мамою перед пологами значний рівень в крові новонародженого може триматися кілька днів. Прояви токсичності наступні: жовтяниця, гемолітична анемія і, теоретично, ядерна жовтяниця (білірубінова енцефалопатія). Кілька авторів повідомляють про виражену жовтяницю у новонароджених при прийомі мамою сульфаніламідів перед пологами. Недоношені новонароджені особливо чутливі до розвитку жовтяниці.

Сульфаніламіди конкурують з білірубіном за зв’язування з альбумінами плазми. Внутрішньоутробно плід зв’язує вільний білірубін плацентарною циркуляцією, однак, після народження цей механізм вже не працює. Незв’язаний білірубін може вільно проникати через гематоенцефалічний бар’єр і призводити до ядерної жовтяниці. Такі наслідки добре відомі при призначенні сульфаніламідів безпосередньо новонародженим. Про ядерну жовтяницю внаслідок внутрішньоутробного впливу сульфаніламідів не повідомляється.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 50282 пари мати-дитина, у 1455 випадках приймались сульфаніламіди в І триместрі, в 5689 – в будь-який період вагітності. Не виявлено асоціації з великими та малими вродженими вадами. Виявлено кілька можливих асоціацій з окремими вадами в групі вживання препаратів в будь-який період вагітності, що потребує додаткового підтвердження, а саме: персистуюча артеріальна протока (8 випадків), колобома (4), гіпоплазія кінцівки або її частини (7), різноманітні дефекти стопи (4),  уретральна обструкція (13), гіпоплазія або атрофія наднирників (6), доброякісні пухлини (12). Сульфаметазин приймали 47 жінок, в цій групі частота вроджених вад не перевищувала очікуваного рівня.

При Угорському дослідженні випадок-контроль щодо запобігання вроджених вад розвитку (Hungarian Case-Control Surveillance of Congenital Abnormalities) не виявлено зростання частоти вроджених вад при лікуванні тільки сульфаметазином, але спостерігали підвищення частоти великих вад та кардіоваскулярних аномалій при комбінації останнього з триметопримом (антибактеріальний препарат), який є антагоністом фолієвої кислоти.

Застосування препарату під час вигодовування: 

Сульфаніламіди проникають до грудного молока. Ці препарати протипоказані недоношеним немовлятам та дітям з гіпербілрубнемією або дефіцитом глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази.

За винятком вищенаведених станів американська академія педіатрії вважає сульфаніламіди сумісними з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

При введенні з харчуванням сульфаметазин може стимулювати дозрівання гонад у незрілих самців курей. Припускають, що це виникає через зростання продукції гонадотропінів внаслідок стимуляції гіпофізу.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 16.06.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 16.06.2016 р.