ТРИФЛУОПЕРАЗИН

Група/призначення:

Антипсихотичний препарат. Похідний фенотіазину. Покази: шизофренія; крім того, при нудоті та блювоті вагітних.

Альтернативні назви / синоніми:  стелазин.

Діюча речовина:  трифлуоперазин.

Рекомендації при вагітності:

Обмежена інформація про застосування у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

При введенні високих доз порушує ембріональний розвиток в експериментальних тварин. Дослідження у людини не припускають зростання частоти вроджених вад або несприятливі результати вагітностей.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Трифлуоперазин призводить до зростання частоти розщілини піднебіння у мишей при дозах 15 мг/мг/день та щурів 50 мг/кг/день. У щурів при дозах, які у 600 разів перевищували рекомендовану для людини спостерігали зростання частоти дефектів центральної нервової та урогентальної систем, зменшення розміру плодів та материнську токсичність. При зменшенні дози наполовину таких ефектів не виявляли. У кролів та мавп не виявляли несприятливих наслідків при дозах, які у 700 та 25 раз перевищували рекомендовану для людини, відповідно.

Інформація щодо впливу на плід:

Повідомляється про ізольовані випадки різних вроджених вад у дітей жінок, які приймали цей препарат окремо або в комбінації з іншими.

Епідеміологічні дослідження повідомляють про ризик вроджених вад у дітей з пренатальним впливом трифлуоперазину на рівні загально популяційного.

У 1962 році канадське управління харчових продуктів та медикаментів (Canadian Food and Drug Directorate) повідомило про 8 випадків вроджених вад розвитку, асоційованих з терапією трифлуоперазином. Цей зв’язок повідомляють виходячи з даних виробника. Так, він інформує про 480 випадків прийому трифлуоперазину (призначався в основному для контролю нудоти та блювоти, здебільшого в І триместрі). Частота вроджених вад склала 1,1%, що не відрізнялось значимо від показника в 1,5% в контрольній групі з 8472 вагітностей без впливу препаратів. У 1962-1963 роках повідомили про 3 випадки вроджених вад: 2 випадки фокомелії: 1) у двох дітей з двійні тетрафокомелія; 2)фокомелія верхніх кінцівок; та вроджена вада серця (транспозиція магістральних судин). В жодному випадку не прослідковується чіткого зв’язку між препаратом та вродженою вадою.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) ідентифікував 42 вагітності з впливом трифлуоперазину в І триместрі. Результати цих вагітностей не припускають зв’язку між препаратом та вродженими вадами, перинатальною смертністю, вагою новонароджених, рівнем IQ у віці 4 років.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками виявлено 29 новонароджених, які зазнали впливу ністатину в І триместрі вагітності. Зареєстровано 1 (3,4%) велику вроджену ваду при очікуваній 1. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): 1/0,5 вроджені вади серцево-судинної системи, 0/0 полідактилія, 0/0 розщілина хребта, 0/0 розщілина обличчя, 0/0 редукційна вада кінцівки, 0/0 гіпоспадія.

Повідомляється про спробу суїциду у терміні 31 тижня вагітності трифлуоперазином та мізопростолом (синтетичний простагландин), що призвело до загибелі плода, як вважається, внаслідок тетанічних скорочень матки від мізопростолу.

Автори рев’ю щодо впливу цього та інших антипсихотичних препаратів при вагітності дійшли висновку, що фенотіазинові антипсихотики з малою ймовірністю призводять до зростання частоти вроджених вад.

Прийом трифлуоперазину в ІІІ триместрі може викликати екстрапрамідні ефекти у немовлят, оскільки препарат швидко проникає до плаценти.

У 2011 році FDA оновив інформацію в інструкціях до антипсихотичних препаратів стосовно вагітності, підкресливши ризик неонатальних ускладнень при вживанні в ІІІ триместрі. Ці ускладнення включають наступне: екстрапірамідні знаки (аномальні м’язові мимовільні рухи) внаслідок блокади дофаміну та седації, труднощі при диханні та годуванні, збудження, тремор, аномально знижений або підвищений м’язовий тонус. FDA визначає ці симптоми як «синдром відміни», але ці ознаки також можуть означати побічні ефекти (токсичність) від залишкового впливу препарату. Ці ускладнення можуть зникати спонтанно або вимагати додаткової стаціонарної допомоги.

Створено національні реєстри щодо вживання антипсихотичних препаратів при вагітності: в США – на базі Массачусетського загального госпіталю (National Pregnancy Registry for Atypical Antipsychotics, http://www.womensmentalhealth.org/pregnancyregistry/) та Австралії (http://clinicaltrials.gov/ct2/show/NCT00686946).

Також див. статтю Антипсихотичні препарати.

Застосування препарату під час вигодовування:

Трифлуоперазин проникає в грудне молоко. Хоча доступна інформація про менше, ніж 10 випадків, здається, що цей препарат проникає в меншій кількості, ніж 2 інші антипсихотичні препарати галоперидол та хлорпромазин і з меншою ймовірністю впливає на немовля.

Американська академія педіатрії класифікує трифлуоперазин як препарат, вплив якого на немовля невідомий, але викликає занепокоєння.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Фенотіазини асоціюються з гіперпролактинемією, яка може викликати порушення фертильності у жінок та галакторею і сексуальну дисфункцію як у чоловіків, так і у жінок.

Є певні докази від вагітних жінок та досліджень на міометрії щурів того, що трифлуоперазин є релаксантом міометрію можливо, через пряму блокаду кальцієвих каналів або пригнічення кальмодуліну*. Вважається, що препарат пригнічує мобілізацію кальмодуліном кальцію у плаценті. Також в якості інгібітора кальмодуліна трифлуоперазин зменшує рівні андрогену та естрогену в цитозолі** ТМ4 клітин Сертолі та пригнічує регульовану кальцієм та кальмодуліном циклічну нуклеотид фосфодіестеразу, яка є невід’ємним компонентом джгутика сперматозоїда.

Адаптовано за матеріалами:

Адаптовано 04.02.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 06.03.2016 р.