ІНФЕКЦІЯ, ВИКЛИКНА ВІРУСОМ ЕПШТЕЙНА-БАРР ТА ВАГІТНІСТЬ.

Вірус Епштейна-Барр (ВЕБ) належить до родини герпевірусів (герпес 4-го типу) і є найпоширенішою та найбільш контагіозною вірусною інфекцією. До 60% дітей та практично 100% дорослих заражені цим вірусом.

Захворювання, які викликаються вірусом Епштейна-Барр: інфекційний мононуклеоз; лімфогрануломатоз (хвороба Ходжкіна); синдром хронічної втоми; злоякісні новоутворення носоглотки; лімфоми, в тому числі і лімфома Беркіта; загальна імунна недостатність; системний гепатит; розсіяний склероз; пухлини шлунку,  кишечника та слинних залоз; волосата лейкоплакія ротової порожнини; тощо.

Синоніми:

Мононуклеоз та вагітність, вірус Епштейна-Барр та вагітність.

Інфекція, викликана вірусом Епштейна-Барр та вагітність (короткий висновок):

Інфекція, викликана вірусом Епштейна-Барр при вагітності переконливо не асоціюється з несприятливими для немовлят результатами вагітностей. Повідомляється про можливу асоціацію з лейкемією та раком яєчок.

Інформація щодо впливу на плід вірусу Епштейна-Барр:

Доступні повідомлення про різні аномалії у немовлят, матері яких перенесли мононуклеоз в І триместрі, проте при цьому не наводились результати вірусологічних досліджень. Також повідомляється про нормальні результати вагітностей з доведеною інфекцією в І триместрі.

Повідомляється про немовлят з множинними вадами та серологічними і вірусологічними доказами інфекції ВЕБ, хоча, принаймні, в одного немовляти було одночасне зараження цитомегаловірусом.

У 1995 році словацькі дослідники повідомили про підвищену частоту інфекції, викликаної ВЕБ (асоційованої з інфекційним мононуклеозом) у немовлят, народжених з орофаціальними розщілинами та їхніх матерів. Ці дані були недостатніми, щоб оцінити ці знахідки.

При проспективному оцінюванні перебігу та результатів більш ніж 12000 вагітностей серологічні ознаки сприйнятливості до ВЕБ були незвичними, припускаючи, що більшість вагітних не мали первинної інфекції, викликаної ВЕБ.

При аналізі 500 вагітностей не виявлено асоціації між серологічними доказами активної інфекції ВЕБ у матерів та великими  малими вродженими вадами, недоношеністю, затримкою розвитку у немовлят. Сероконверсія (продукування або збільшення концентрації антитіл, що розглядається як перехід від серонегативної до серопозитивної реакції) була підтверджена у 3 жінок при вагітності і одна з цих жінок народила дитину з вродженою вадою серця.

37 серопозитивних жінок з серологічно підтвердженою реактивацією інфекції, викликаною ВЕБ при вагітності народили здорових дітей.

Ізраїльська тератологічна інформаційна служба проспективно спостерігала за 96 вагітностями з серологічними доказами інфекції, викликаною ВЕБ в період вагітності. При порівнянні з контрольною групою частота вроджених вад, вага новонароджених, тривалість гестації не були значно зміненими під впливом інфекції. Дослідження обмежувалось високою частотою жінок, втрачених з-під нагляду, невеликою кількістю жінок з підтвердженою інфекцією (27 первинно інфікованих та 56 з рекурентною інфекцією).

Норвезьке дослідження 2005 року виявило зменшення тривалості вагітності (в середньому на 8 днів) та зменшення ваги новонароджених (пов’язане з коротшою гестацією), асоційовані з серологічно доведеною ревакцинацією інфекції ВЕБ при вагітності.

Італійські дослідники повідомили про можливу асоціацію між ревакцинацією інфекції, викликаної ВЕБ на 12-14 тижнях вагітності та невеликим зростанням ризику гострого лімфолейкозу у дітей. Наступні дослідження деяких з цих вчених не підтвердили такої асоціації.

Фінське дослідження випадок-контроль 2008 року повідомляє про можливу асоціацію між анти-ВЕБ імуноглобуліном в замороженій на ранньому терміні вагітності сироватці та підвищеним ризиком раку яєчок у дітей. Виявлено 66 випадків з 3-4 контролями кожний. Співвідношення шансів для раку яєчок становило 2,50 (95% ДІ 1,15-5,40), для  раку (не семіноми) – 2,73 (95% ДІ 1,25-5,99), для раку (не семіноми), діагностованого до 8 років 2,72 (95% ДІ 1,05-7,04).

Інфекція, викликана вірусом Епштейна-Барр під час вигодовування: 

Одне дослідження грудного молока, наданого для зберігання, виявило наявність ВЕБ в 40% перевірених зразків. Вважається, що інфекція ВЕБ є поширеною, але передача через грудне молоко при цьому дослідженні не була продемонстрована. На основі сероепідеміологічних даних від немовлят, які знаходились як на грудному, так і на штучному вигодовуванні в японській громаді, де інфекція, викликана ВЕБ є ендемічною, частота інфекції значно не відрізнялась в цих двох групах. Це припускає, що грудне молоко не є істотним джерелом передачі інфекції до немовляти.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У чоловіків в репродуктивній клініці спостерігали зменшення кількості сперматозоїдів без порушення моторики, асоційоване з наявністю ДНК вірусу Епштейна-Барр в спермі.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 11.04.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 26.04.2016 р.