БАКЛОФЕН

Група / призначення:

Міорелаксант центральної дії. Знижує підвищений тонус м’язів, обумовлений ураженням спинного мозку. Застосовується при хронічних важких спастичних станах скелетних м’язів та розсіяному склерозі.

Альтернативні назви / синоніми:

Ліоресал, баклон, габалон, спастин.

Діюча речовина: баклофен.

Рекомендації при вагітності: з обережністю.

Рекомендації при лактації:

З обережністю. У дослідженні на тваринах, агоніст гамма-аміномасляної кислоти, баклофен, був сильним інгібітором виділення пролактину гіпофізом. Так як пролактин необхідний для нормального виділення молока, можливе пригнічення лактації. Однак, даних про вплив баклофену на лактацію немає. Американська академія педіатрії вважає баклофен безпечним для грудного вигодовування.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Є повідомлення про нормальне завершення вагітності та про наявність синдрому відміни.

Інформація щодо дослідження на тваринах:

У експериментальних тварин (щурів) в дозі, що перевищує в 7 або в 13 разів рекомендовані максимальні дози для людей, викликав неповну осифікацію кісток та пупкову килу у плода і незавершення окостеніння сегментів тіла, відповідно. Інші дослідники повідомили про розвиток мікроцефалії та розширення дуг хребців при введенні препарату під час вагітності. В інших дослідженнях на крисах (самках), які отримували баклофен впродовж двох років, відмічені дозозалежні зміни яйників. Цікаво, що в дозі 60 мг/кг дефектів невральної трубки не спостерігалося, було припущено, що дія препарату на невральну трубку призводила до загибелі плоду.

Не відзначено тератогенної дії у мишей та кролів, хоча описані зменшення маси плода та порушення процесу окостеніння скелету у мишей при введенні баклофену в добових дозах, які в 17-34 рази перевищували дози, рекомендовані для людей. Затримку окостеніння кісток у плодів кроля відмічено при застосуванні баклофену у дозі, що перевищує у 7 разів рекомендовану для людини.

Інформація щодо впливу на плід:

Проникає через плацентарний бар’єр. Описані випадки успішних вагітностей при пероральному прийомі баклофену у дозах до 100 мг/добу впродовж вагітності. Жінка з параплегією, яка впродовж вагітності приймала баклофен (20 мг 4 рази на день), народила здорове немовля, у якого на сьомий день розвинулися судоми, що стало причиною вимушеного призначення баклофену дитині. Раптове припинення прийому баклофену обумовлює виникнення нападів у дорослих. Описані випадки успішного застосування баклофену (у дозі 1% від пероральної) для субарахноїдального введення як протисудомного засобу протягом вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Баклофен проникає в грудне молоко в незначних кількостях (в концентрації 0,1% від його вмісту в плазмі). Описано синдром відміни у немовлят, який лікувався вимушеним призначенням фенобарбіталу.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Баклофен спричиняв збільшення частоти випадків виникнення кіст яєчників у самок щурів. Кісти яєчників також спостерігалися у 4 пацієнтів, які приймали баклофен впродовж року для лікування розсіяного склерозу. Кісти зникли, коли пацієнти все ще приймали препарат.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org)
2. Карпов О.И., Зайцев А.А.. Риск применения лекарств при беременности и лактации. Справочное руководоство. – СПб: БХВ – Санкт-Петербург, 1998. – с. 189, 207.

Адаптовано 02.03.2015 р.:
І.В. Ластівка, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри педіатрії та медичної генетики Буковинського державного медичного університету.

Переглянуто редакційною колегією 18.06.2015 р.