РИВАРОКСАБАН

Назва англійською мовою: rivaroxaban.

Група/призначення:

Антикоагулянти, прямий інгібітор фактору Ха.

Альтернативні назви/синоніми: ксарелто.

Діюча речовина: ривароксабан.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Два повідомлення описали використання ривароксабану в період 38 вагітностей у людини. В одного виду тварин спостерігали ризик, але несприятливі наслідки для ембріону/плода могли бути обумовлені кровотечами у матері. Структурних аномалій не діагностували.

Кровотечі у матері під час вагітності та пологів, так само як і кровотечі у плода або новонародженого становлять ризик, позаяк не можна моніторувати стандартним лабораторним тестуванням і немає способу усунути дію антикоагулянту, яка триває приблизно 24 години. Тому препарат протипоказаний у вагітних. Крім того, лікування тромбозу глибоких вен або тромбоемболії легеневої артерії не є затвердженим показом для призначення ривароксабану, тобто, не слід призначати ривароксабан у цих випадках, оскільки препаратом вибору є гепарин. В той же час, якщо жінка потребує лікування саме цим препаратом, його не слід відміняти з настанням вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження з пероральним ривароксабаном проводились у щурів і кролів. У щурів виникали материнські кровотечі (доза препарату невідома). Зниження ваги тіла спостерігали на фоні 14-кратного впливу відносно показника у людини при впливі незв’язаної сполуки, виходячи з AUC* при використанні найвищої рекомендованої дози 20 мг/добу.

Материнські кровотечі також виникали у кролів, які отримували дозу, що спричиняла вплив в період органогенезу в 4 рази вищий від отримуваного у людини. На фоні такої дози ембріо-фетальна токсичність у кролів включала підвищення частоти резорбції, зменшення числа народжених живими плодів, зменшення ваги плодів.

Виробник повідомив про те, що в пологах доза, 6-кратна рекомендованій для людини, викликала кровотечі в матерів та спричиняла загибель матерів і плодів (вид тварин не вказано).

Дворічне дослідження у мишей і щурів не виявило карциногенності. Дослідження мутагенності були негативними. Не виявлено несприятливого впливу на фертильність самців і самок щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Ривароксабан є пероральним потужним зворотним прямим та високоселективним інгібітором активної ділянки фактора Ха, інший препарат цього класу – апіксабан. Призначається для зменшення ризику інсульту та системної емболії у пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь для профілактики тромбозу глибоких вен у процесі заміни колінного або кульшового суглобу.

Ривароксабан частково метаболізується до неактивних метаболітів. Рівень зв’язування з білками плазми, переважно з альбуміном, становить 92-95%, термінальний період напіввиведення – 5-9 годин у здорових індивідів. Ауторадіографія продемонструвала, що помірна кількість ривароксабану проникає через плаценту у людини, це відповідає молекулярній вазі, обмеженому метаболізму та відносно довгому періоду напіввиведення. Однак, не було визначено конкретної кількості препарату, який проникає через плаценту, можливо, через високий рівень зв’язування з білками плазми. Дослідження 2015 року використало ex vivo модель плацентарної перфузії, продемонструвавши, що незв’язаний ривароксабан проникає через плаценту людини в кінці вагітності в двох напрямках: від матері до плода і від плода до матері.

Повідомлення 2014 року описало використання ривароксабану протягом перших 19 тижнів вагітності у 24-річної жінки. В анамнезі рецидивуюча  венозна тромбоемболія, позитивний тест на гепатит С, жінка палила та отримувала заміну терапію метадоном. Жінка також отримувала інсулін з приводу вперше діагностованого гестаційного діабету. Після того, як діагностували вагітність, було замінено ривароксабан на низькомолекулярний гепарин.

На 40 тижні вагітності народився хлопчик, якого затримали в лікарні для моніторування метадонового синдрому відміни. Обстеження у віці 13 тижнів не виявило відхилень.

Німецьке дослідження 2016 року описало результати 37 вагітностей з впливом ривароксабану. Всі жінки зазнали впливу препарату в І триместрі вагітності. 36 жінок перестали приймати препарат з моменту діагностики вагітності, а одна жінка продовжила лікування до 26 тижня. Результати цих вагітностей були наступними: 6 спонтанних абортів, 8 медичних абортів, 23 народжені живими дитини. Діагностовано 1 велику вроджену ваду (конотрункальна вада серця**) серед 37-ми вагітностей у жінки, в якої при попередній вагітності у плода діагностували вроджену ваду серця без впливу ривароксабану.  Також повідомляється про один випадок кровотечі під час хірургічного втручання з приводу завмерлої вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання ривароксабану в період лактації у людини.

У 2012 році в статті про лікування тромбоемболії легеневої артерії  у вагітних стверджувалось без деталей, що препарат проникає до грудного молока. Це відповідає молекулярній вазі, обмеженому метаболізму, відносно довгому періоду напіввиведення (5-9 годин), але відносно високий рівень зв’язування з білками плазми (92-95%) може обмежувати екскрецію. Наслідки такого впливу для немовляти невідомі,  а кровотечі є потенційним ускладненням.

Допоки не буде отримано додаткових даних, найбезпечнішою рекомендацією є відмова від грудного вигодовування у випадку лікування ривароксабаном.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500742/.

Адаптовано 18.07.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 19.07.2021 р.