СИНІЙ КОХОШ

Група/призначення:

Лікарські рослини. Синій кохош (blue cohosh, Caulophyllum thalictroides Michx.; родина Berberidaceae [barberries].

Крім традиційного використання для стимуляції пологів, також використовувався в якості засобу, який викликає менструацію, як спазмолітик, потиревматичний, проносний засіб, при коліках, болю в горлі, гикавці, епілепсії, істериці, запаленні матки. Смажене насіння використовували як замінник кави.

Слово «cohosh» походить від слова «жорсткий, рапавий, rough» на мові групи індіанських племен алгонкінів через вигляд кореня рослини. Корінь використовується для виготовлення ліків. Ця рослина не є безпечною, однак, все ще використовується в якості добавки. Інколи ці добавки не містять застороги щодо вмісту та безпечності.

Синій кохош також є небезпечним для дорослих при вживанні перорально. Він може призводити до діареї, шлункових спазмів, підвищувати артеріальний тиск та рівень цукру в крові, тощо. Тому при вагітності, тим більше, не слід приймати препарати з цієї рослини. Багато акушерок все ще використовують синій кохош для полегшення пологів, але це є небезпечною практикою і її потрібно заборонити.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діючі речовини:

Анагірин, баптифолін, 5,6-дегідро-α-ізлюпанін, α-ізолюпанін, люпанін, спартеїн, N-метилцитизин, магнофлорин, тазпін, каулофілосапонін, каулосапогенін.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у тварин та людини припускають ризик; протипоказаний.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Це рослина з властивостями стимуляції м’язів матки. Деякі складові синього кохошу проявили тератогенність та токсичність в різних видів тварин. Синій кохош протипоказаний в І триместрі через дані про тератогенність у тварин та естрогенний ефект, продемонстрований у людини. Використовується у людини для індукції пологів, але потенційна токсичність для плода та новонародженого переважають над будь-якою медичною користю. Крім того, препарати з синього кохошу не стандартизовані щодо вмісту і чистоти.

Деякі хімічні складові синього кохоша можуть викликати вроджені вади розвитку. У випадку застосування матір’ю на пізніх термінах вагітності цей рослинний препарат може призводити до важких проблем серцево-судинної системи у новонароджених. Також можлива материнська токсичність.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

У щурів, кролів, морських свинок спостерігали підвищення тонусу та частоти скорочень матки, а також інших груп гладкої мускулатури.

При репродуктивних дослідженнях у щурів призначали екстракт каулофіліну (гомеопатичну концентрацію) низької або високої потенції на 1-5 дні вагітності. Нижчий рівень попереджав імплантацію, руйнуючи сайт імплантації. На противагу цьому, високо-потенційний препарат не призводив до несприятливого ефекту в порівнянні з контрольною групою, але підвищував середнє число осіб на послід (8 проти 5 в контролі). Анагірин є тератогенним у жуйних тварин, таких як велика рогата худоба, спричиняючи «синдром деформованого [викривленого] теляти». Продемонстровано, що важкість мальформацій залежна від дози, вони включали зігнуті чи викривлені кінцівки, курватуру хребта або шиї, розщілину піднебіння. Дефекти можуть виникати внаслідок зменшення рухів плода, які необхідні для нормального розвитку скелету, вторинно до впливу алкалоїду на мускаринові та нікотинові рецептори плода.

Призначений внутрішньовенно каулосапонін продемонстрував окситоцинові ефекти для матки щурів in vivo; каулосапонін також є вазоконстриктором.

Гомеопатичний препарат синього кохошу, призначений вагітним щурам з 1 до 5-го днів вагітності порушував імплантацію шляхом «розчинення ендометрію» на фоні однієї з двох використаних доз.

В культурі ембріонів щурів анагірин продемонстрував тератогенний потенціал тільки на фоні концентрацій таких високих, при яких загальний розвиток також порушувався. В культурі ембріонів щурів N-метилцитозин з синього кохошу викликав відкриту передню нервову трубку, слабкий або відсутній розвиток очей, скручений хвіст при дозі 20 ppm (parts per million; частин на мільйон), вищі концентрації N-метилцитозину пригнічували ріст та розвиток. Тестування культури ембріонів щурів не прогнозує клінічні ефекти.

Інформація щодо впливу на плід:

Синій кохош використовується для стимуляції пологів. При опитуванні акушерок виявилось, що синій кохош був найчастіше вживаним рослинним препаратом для цих цілей (65%), зазвичай призначався до або замість окситоцину. Корінні американці використовували цю рослину при менструальному болю та профузних менструаціях.

Хімічний склад рослини вивчали з 1863 року. Оскільки корінні американці використовували її для полегшення пологів, дослідники у 1954 році описали метод ізоляції кристалічного глікозиду з кореневища і коренів, який продемонстрував значну активність стимулятора гладкої мускулатури. Так, у щурів, кролів, морських свинок спостерігали підвищення тонусу та частоти скорочень матки та інших груп гладкої мускулатури.

Ряд хімічних агентів ізолювали з кореневища синього кохошу: анагірин, баптифолін, 5,6-дегідро-α-ізлюпанін, α-ізолюпанін, люпанін, спартеїн, N-метилцитизин (всі хінолізидинові алкалоїди), магнофлорин і тазпін (апорфінові алкалоїди), каулофілосапонін (відомий також як каулосапонін, тритерпеновий сапонін) та каулосапогенін. N-метилцитизин (також відомий як каулофілін) є нікотиновим агоністом у тварин. Анагірин також міститься в люпині і пов’язаний з скелетними аномаліями в деяких видів тварин.

Посилаючись на раніше опубліковані дані дослідження 1999 року наводить концентрацію хінолізидинових алкалоїдів в деяких харчових добавках з вмістом синього кохоша: N-метилцитизин – 5850 ppm (parts per million; частин на мільйон), анагірин – 2390 ppm, баптифолін – 9900 ppm (нижчу концентрацію виявили в продуктах у вигляді рідкого екстракту). На противагу цьому, рівень магнофлорину кореневищі C. thalictroides становив 11000 ppm. N-метилцитизин був тератогенним в культурі ембріонів щурів, але талітроїдин, анагірин і α-ізолюпанін не були тератогенними в цьому середовищі при тестованих концентраціях. Значна ембріотоксичність без тератогенності продемонстрована для тазпіну.

Інформація про дослідження, які б описували плацентарний трансфер будь-якого компоненту синього кохошу, відсутня. Однак, виходячи з наведених вище результатів обстежень у тварин, деякі або всі алкалоїди та інші хімічні елементи, ізольовані з рослини, ймовірно, проникають через плаценту.

Коротке повідомлення 1996 року описало несприятливий для новонародженого результат після того, як жінці з неускладненою вагітністю призначили комбінацію синього та чорного кохошу (доза не наводилась) для індукції пологів. В нормальних пологах народилась дівчинка вагою 3840 грам з оцінкою за шкалою Апгар 1, 4 та 5 балів на 1-й, 5-й і 10-й хвилинах, відповідно. Спонтанного дихання не наступило, реанімаційні заходи були ефективними, із появою дихання через 30 хвилин. Дитина потребувала механічної вентиляції за час госпіталізації, перебіг ускладнився судомами та гострим тубулярним некрозом. Комп’ютерна томографія виявила ураження базальних гангліїв та парасагітальну гіпоксію. У віці 3 місяців відзначали спастичність нижніх кінцівок, також немовля потребувало назогастрального годування. Хоча причина неврологічної токсичності не була відома, автори не змогли виключити можливу роль рослинних препаратів. Посилаючись на опубліковані дані вони припустили, що чорний кохош може призводити до периферичної вазодилятації та гіпотензії, в той час, як синій кохош – до посилення активності матки. Комбінація цих дій могла призвести до зменшення перфузії плаценти та викликати гіпоксію у новонародженого. Точність цього висновку не певна, але нижче наведений клінічний випадок підтримує думку про токсичність синього кохошу при вагітності.

Клінічний випадок 1998 року описав некомпенсовану застійну серцеву недостатність у новонародженого, яка, як вважається, була викликана вживанням мамою синього кохошу для промоції скорочень матки. 36-річна жінка мала гіпотиреоз, але на фоні замісної терапії – еутиреоз. За винятком цього одного факту вагітність не була ускладненою. За місяць до пологів акушерка призначила щоденний прийом 1 таблетки препарату синього кохошу. Замість цього наступні 5 тижнів жінка приймала 1 таблетку тричі на день. В цей період вона відчувала посилення скорочень матки та послаблення рухів плода. Стрімкі пологи почались через годину після спонтанних перейм, через 15 хвилин після спонтанного розриву мембран. Відзначили незначне забруднення амніотичної рідини меконієм. У хлопчика вагою 3660 грам, оцінкою за шкалою Апгар 6 та 9 балів на 6-й та 9-й хвилинах, відповідно, відзначали ціаноз і слабку перфузію, які розвинулись в перші хвилини після народження, що потребувало інкубації і механічної вентиляції. У віці 1 години життя на 100% кисні рН артеріальної пуповинної крові становив 7,07, РСО2 40 мм.рт.ст., рО2 38 мм рт.ст. Рентгенологічне обстеження грудної клітини виявило кардіомегалію та набряк легень, електрокардіограма – гострий інфаркт міокарду. Крім цього була присутня гепатомегалія. Стан немовляти поступово покращувався, він був виписаний додому після 31 дня життя. У віці 2 років дитина добре розвивалась, але продовжувала приймати дигоксин. Залишались стійка кардіомегалія та помірно знижена функція лівого шлуночка. Автори пояснили ці обставини токсичністю синього кохошу, оскільки він містить вазоактивні глікозиди, які, як відомо, призводять до токсичного впливу на серце у тварин.

У 2004 році повідомили про випадок інсульту у доношеної дівчинки, вагою при народженні 3860 грам, через 26 годин після народження. Мама за порадою свого лікаря вживала чай з синім кохошом для індукції пологів. Після невдалої спроби вагінальних пологів проведено кесаревий розтин. Фокальні моторні судоми правої руки немовляти зафіксували на 26 годині життя. У віці 2 днів комп’ютерне томографічне сканування виявило розвиток інфаркту в басейні лівої середньої мозкової артерії. Тести на тромбофілію були нормальними, сімейний анамнез відносно порушень згортання крові – негативним. У сечі, меконії, материній пляшці з синім кохошем, в герметичній пляшці з іншим рослинним препаратом виявили метаболіт кокаїну – бензоллегонін. Хоча контамінацію продуктів кокаїном не можна виключити, препарат синього кохошу (“Inca Tea”) містить листя коки і може давати позитивний результат при тестуванні на вміст кокаїну. Крім того, природна складова синього кохоша – каулофілосапонін – може спричиняти скорочення матки та звуження коронарної артерії у тварин, а метилцистизин є нікотиновим агоністом.

У 20-річної жінки на 6 тижні вагітності розвинулась істотна нікотинова токсичність після вживання 10-20 доз/день настоянки синього кохошу при невдалій спробі аборту. Вона також прийняла чай із слизького в’язу (Slippery elm (Ulmus rubra); внутрішня кора цього дерева містить гуміарабік; використовується для лікування болі в горлі, шлунково-кишкових розладів, шкірних проблем; палички слизького в’язу колись використовувались як абортивний засіб, введенням в шийку матки, де вони набухали, розширюючи шийку) та спринцювалась вимоченою в цьому чаї петрушкою (діуретичний засіб та абортивний засіб).

Повідомляється про двобічну променеву гемімелію у немовляти після впливу на маму люпину із забрудненим молоком кози, хоча це є спірним.

Щодо вроджених вад розвитку: для повідомлення, опублікованого у канадському журналі клінічної фармакології (Canadian Journal of Clinical Pharmacology) у 2008 році дослідники проаналізували доступні дані про використання та безпечність синього кохошу при вагітності та грудному вигодовуванні. Дані свідчили, що синій кохош може заважати фізіологічному розвитку плода за таких обставин. Дослідники також виявили клінічні повідомлення, які пов’язують використання синього кохошу на момент пологів з частотою інсульту, серцевої недостатності, іншими серцевими проблемами. Автори дійшли висновку, що синій кохош слід використовувати з граничною обережністю і тільки під медичним наглядом.

Враховуючи властивості синього кохошу, описані вище, він може взаємодіяти з гіпертензивними та протидіабетичними препаратами, що може потребувати зміни дози. Також синій кохош містить хімічні речовини, які діють аналогічно нікотину. Застосування цієї рослини з нікотином може посилити ефекти, включно з побічними ефектами нікотину.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання синього кохошу при лактації у людини. Невідомо чи складові рослини проникають до грудного молока. Однак, в залежності від концентрації в сироватці матері різних хімічних агентів припускається певний трансфер до грудного молока. Наслідки такого можливого впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомі, але потенційна токсичність та естрогенні ефекти є істотною підставою для уникнення споживання синього кохошу в період грудного вигодовування. Принаймні, одне джерело стверджує про небезпечність використання цієї рослини в цей період.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
3. Blue Cohosh. Інформація на сайті WebMD (https://www.webmd.com/vitamins/ai/ingredientmono-987/blue-cohosh).

Адаптовано 25.09.2019 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 26.09.2019 р.