ЕТАМБУТОЛ

Група/призначення: протитуберкульозні препарати.

Альтернативні назви / синоніми: комбутол, міамбутол.

Діюча речовина: етамбутол.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Літературні дані підтримують думку про безпечність етамбутолу в комбінації з ізоніазидом і рифампіном при вагітності. Один вчений вивчав 38 пацієнток (42 вагітності), які отримували протитуберкульозну терапію. Виявлені малі аномалії були в очікуваних межах. Інший дослідник вивчив 6 абортусів терміном 5-12 тижнів вагітності. Особливо досліджувалась оптична система ембріонів, відхилень не виявлено.

Етамбутол, ізоніазид та рифампін визнані препаратами вибору для лікування туберкульозу при вагітності. Однак, довготривалих спостережень щодо ураження очей (неврит зорового нерву) не повідомлено, що викликає стурбованість деяких клініцистів.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Препарат не був тератогенним при тестуванні у мишей та щурів. Вагітні щури отримували дозу 288 мг/кг/день, що призводило до зниження розміру посліду та ваги тіла потомства, а також порушення розвитку вушної раковини, порушення поведінки, моторних навичок, когнітивної здатності. Ця доза вдвічі перевищує рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла. При застосуванні еквівалентної терапевтичній дозі, тобто, 144 мг/кг/день не спостерігали істотних несприятливих ефектів у щурів, за винятком зниження ваги при народженні та дефіциту поведінкового розвитку у тесті з висхідною дротяною сіткою на 14 постнатальний день (an ascending wire mesh test).

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Відсутні повідомлення про зв’язок етамбутолу з вродженими вадами розвитку.

Препарат проникає через плаценту до плода. Концентрація етамбутолу у жінок, які народили на 38 тижні вагітності, в пуповині та крові через 30 годин після дози 800 мг (15 мг/кг) становила 4,1 і 5,5 нг/мл, відповідно, а співвідношення пуповина : сироватка матері – 0,75. Рівень етамбутолу в амніотичній рідині становив 9,5 нг/мл. Ці рівні були в межах 1-5 нг/мл, що є необхідним для пригнічення росту Mycobacterium tuberculosis.

Доступна інформація про серію випадків пацієнток з резистентним до багатьох препаратів туберкульозом. Вони отримували комбінацію, яка включала етамбутол в І триместрі (N=2), в ІІ/ІІІ триместрах (N=2), протягом лактації (N=3). Аналіз проводився в середньому у віці 4,5 років. Троє з дітей були хлопчиками, не було випадків низької ваги при народженні, вроджених вад розвитку, перинатальних ускладнень, неонатального ураження туберкульозом. При подальшому спостереженні троє дітей мали нормальну вагу і зріст, нормальний слух, зір і показники неврологічного розвитку. В інших дітей спостерігали помірну затримку мовлення (N=1) та гіперактивність (N=1).

В 2001 році повідомили про клінічний випадок призначення етамбутолу в комбінації з ізоніазидом та рифампіном, починаючи з 29 тижня і до пологів без виявлених несприятливих наслідків у плода. Також описано випадок в Індії, коли жінка, лікована в І триместрі етамбутолом, рифампіном, ізоніазидом, народила дитину з мікрофтальмією та іншими аномаліями одного ока і відсутністю іншого ока. Проте цей випадок не можна використати для судження про можливий вплив етамбутолу.

Думка про уникнення призначення етамбутолу для початкової терапії базується на можливості виникнення невриту зорового нерву в новонароджених, тому що таке ускладнення у дорослих асоціюється з цим препаратом. Відсутність повідомлень про це ускладнення у новонароджених може бути обумовлена важкістю діагностики в цьому віці.

Згідно з американським торакальним товариством (American Thoracic Society) та центрами контролю захворювань (Centers for Disease Control) лікуванням вибору при туберкульозі у вагітних є ізоніазид, рифампін, етамбутол. Ці рекомендації були опубліковані у 2003 році і підтверджені у 2012 CDC.

Застосування препарату під час вигодовування:

Етамбутол проникає до грудного молока людини. В двох жінок концентрація становила 1,4 мкг/мл (після пероральної дози 15 мг/кг) та 4,60 мкг/кг (доза не наведена). Відповідний рівень в сироватці матерів становив 1,5 і 4,62 мкг/мл, відповідно, вказуючи на співвідношення молоко : сироватка приблизно на рівні 1 : 1.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала етамбутол як сумісний з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Дослідження у самців щурів зазначає, що одночасне призначення 4 протитуберкульозних препаратів, включно з етамбутолом, рифампіном, ізоніазидом, піразинамідом викликає ряд несприятливих ефектів в яєчках та сперматозоїдах, також підвищує пре- та пост- імплантаційну ембріолетальність. В цьому дослідженні використали дозу етамбутолу 155 мг/кг/день протягом 46 днів, інші препарати також приймались протягом цього періоду. Враховуючи присутність інших препаратів, не зрозуміла роль саме етамбутолу у виникненні таких несприятливих наслідків.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 11.08.2019 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.08.2019 р.