РИФАМПІН

Група/призначення:

Протитуберкульозні препарати. Призначається для лікування туберкульозу і лепри, також для попередження спонтанного аборту, асоційованого з бруцельозом на ранніх термінах вагітності. Також успішно застосовується в лікуванні ранулоцитарного анаплазмозу людини.

Альтернативні назви / синоніми:

Рифадин, римактан, рифампіцин.

Діюча речовина: рифампін.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Ряд рев’ю оцінювали доступне лікування туберкульозу при вагітності. Всі дійшли висновку про відсутність доказів тератогенності рифампіну і рекомендували його використання разом з ізоніазидом та етамбутолом при необхідності використання режиму з трьома препаратами. Інші повідомлення про використання при вагітності не виявили шкоди для плода. Рекомендоване профілактичне призначення вітаміну К для попередження геморагічної хвороби новонароджених.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження з рифампіном у мишей і щурів з дозами понад >150 мг/кг призводили до розщілини хребта в обох видів тварин та розщілини піднебіння у плодів мишей. Тератогенність у гризунів відзначали при застосуванні пероральних доз, які у 15-25 разів перевищували рекомендовану для людини дозу. Дослідження у вагітних кролів не виявило ознак тератогенності.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

В моніторинговому дослідженні  Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 20 новонароджених з впливом рифампіну в І триместрі (F. Rosa, personal communication, FDA, 1993). Не виявлено великих вроджених вад при одній очікуваній.

Контрольовані дослідження не пов’язують застосування рифампіну з вродженими вадами розвитку. Одне повідомлення описало 9 вроджених вад у 204 доношених вагітностях. Ця частота, 4,4%, аналогічна очікуваній в загальній популяції, але є вищою за частоту у пацієнток з туберкульозом (1,8%). Виявлено наступні вроджені вади розвитку: аненцефалія (1 випадок), гідроцефалія (2 випадки), деформації кінцівок (4 випадки), вади нирок (1 випадок), вроджений вивих кульшового суглобу (1 випадок).

Рифампін проникає через плаценту до плода. Перед пологами співвідношення пуповина : кров матері коливалось в межах 0,12-0,33.

В іншому повідомленні щодо вагітності, перерваної на 13 тижні співвідношення плід : мати через 4 години після введення дози 300 мг склало 0,23.

Оскільки рифампін здатний індукувати p450 печінкові ферменти, пренатальний вплив може підвищувати деградацію деяких вітамінів та ймовірність геморагічної хвороби новонароджених. Так, в одного з 3 уражених немовлят були присутні тільки лабораторні показники геморагічної хвороби, але в інших двох – кровотечі. Рекомендоване профілактичне призначення вітаміну К для попередження геморагічної хвороби новонароджених. Рифампін може взаємодіяти з оральними контрацептивами, в результаті чого настає небажана вагітність.

Спільні рекомендації американського торакального товариства (American Thoracic Society) та центру з контролю захворювань (Centers for Disease Control) зазначили рифампін з ізоніазидом та етамбутолом як три препарати вибору для лікування туберкульозу протягом вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Рифампін проникає до грудного молока людини. В одному повідомленні концентрація становила 1-3 мкг/мл з приблизно 0,05% добової дози в грудному молоці. В іншому дослідженні рівень у молоці становив 3,4-4,9 мкг/мл через 12 годин після одноразової пероральної дози 450 мг. Рівень у плазмі матері в середньому становив 21,3 мкг/мл, співвідношення молоко : плазма становило приблизно 0,20. Ця кількість становить дуже малий ризик для немовляти на грудному вигодовуванні. Відсутня інформація про несприятливі ефекти у немовлят. У 2001 році американська академія педіатрії класифікувала рифампін як сумісний з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 01.08.2019 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 1.08.2019 р.