СИФІЛІС ТА ВАГІТНІСТЬ

Сифіліс є хронічним системним венеричним інфекційним захворюванням, при якому вражається шкіра, слизові оболонки, кістки, внутрішні органи, нервова система. Збудник – Treponema  pallidum.

В 2007 році до центрів з контролю та профілактики захворювань США (CDC) надійшла інформація про 440 випадків вродженого сифілісу. Показник в США знизився з 10,5 до 8,4 випадків на 100000 народжених живими протягом 2008-2012 років, а потім знову підвищився до 11,6 випадків на 100000 народжених живими у 2014 році.

Глобальний аналіз ВООЗ 2013 року зазначив, що 66% несприятливих результатів вагітностей, асоційованих з сифілісом виникають у жінок, які отримували деяку антенатальну допомогу, але не пройшли тестування та лікування.

Синонім: вроджений сифіліс.

Сифіліс під час вагітності (короткий висновок):

Сифіліс в період вагітності асоціюється з самовільним перериванням, загибеллю плодів, вродженою інфекцією. Інфекція у плода може розвинутись в будь-якому триместрі вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При моделюванні вродженого сифілісу в кролів інфекція асоціювалась з 7-10-кратним підвищенням рівня загибелі плодів та зниженням ваги новонароджених на 49%.

Інформація щодо впливу на плід:

Збудник проникає через плаценту і призводить до внутрішньоутробного інфікування плоду та, принаймні, в одному випадку, амніотичної рідини.

Група дослідників встановила, що при вагітностях, ускладнених сифілісом, 40% потомків втрачається при абортах, мертвонародженнях, випадках неонатальної смертності; 40% вагітностей закінчуються народженням дітей з вродженим сифілісом і тільки 20% новонароджених є неураженими. Ці ж вчені повідомили, що при 50 вагітностях, ускладнених сифілісом, 39% немовлят народились передчасно і 62% мали ознаки інфекції при народженні.

Два аналізи 2011 року зазначили, що програми з виявлення та лікування сифілісу при вагітності можуть знизити неонатальну загибель більш ніж на 50%. Малість для гестаційного віку також асоціюється з вродженим сифілісом.

Ознаки та симптоми вродженого сифілісу включають гепатомегалію, плацентомегалію, жовтяницю, набряки суглобів, висипку, анемію, асцит, водянку плода, гнійний або геморагічний риніт. Часто виникають остеохондрит, періостит, рентгенологічні аномалії включають періостальну реакцію довгих трубчастих кісток. В деяких випадках можлива гіпоглікемія, спричинена гіпопітуїтаризмом внаслідок інфекції. Класичні ознаки вродженого сифілісу, такі як сідловидний ніс, шаблеподібна гомілка, аномалії зубів виникають пізніше і є наслідками деструкції тканин в ранньому дитинстві.

Вроджений сифіліс в деяких випадках можна діагностувати при пренатальному ультразвуковому обстеженні після 20 тижня вагітності (гепатомегалія, плацентомегалія, підвищення пікової систолічної швидкості в середній мозковій артерії (показово для анемії плоду), асцит, водянка плоду). При вагітностях з такими ультразвуковими знахідками є вищий ризик провалу терапії при вагітності.

Єдиним рекомендованим лікуванням при вагітності є пеніцилін G, який слід призначати згідно з вказівками CDC. Жінок з алергічними реакціями на пеніцилін потрібно десенсибілізувати, а потім лікувати пеніциліном в залежності від стадії захворювання.

Сифіліс під час вигодовування: 

Дослідження не проводились. Оглядові статті зазначають, що при сифілітичному ураженні шкіри молочної залози та сосків можлива передача інфекції при годуванні, але грудне молоко, саме по собі, інфекцію не передає. Однак, один коментатор у 2004 році не рекомендує вживати зціджене молоко від матері з ураженням шкіри грудей.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Після адекватного лікування фертильність не порушується.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Rac MW, Revell PA, Eppes CS. Syphilis during pregnancy: a preventable threat to maternal-fetal health. Am J Obstet Gynecol. 2017 Apr;216(4):352-363. doi: 10.1016/j.ajog.2016.11.1052. Epub 2016 Dec 9. Review. PubMed PMID: 27956203.
3. Сайт “MotherToBaby a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).

Адаптовано 05.09.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 06.09.2018 р.