МЕТИЛЕТИЛКЕТОН

Група/призначення:

Хімічна сполука класу кетонів, безбарвна легколетюча рідина із запахом, що нагадує запах ацетону. Використовується в якості розчинника та сировини в органічному синтезі.

Альтернативні назви / синоніми: бутанон, етилметилкетон.

Діюча речовина: метилетилкетон.

Рекомендації при вагітності:

Відсутня інформація; встановлено межі допустимої концентрації в повітрі для робочих приміщень/місць.   

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Деякі дослідження повідомляють про токсичність для щурів в період вагітності на фоні експозиції, яка в 5 разів перевищує встановлену для робочих місць.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з одним повідомленням метилетилкетон асоціюється з виникненням малих аномалій розвитку у щурів при інгаляційному впливі в дозі приблизно 1000 ppm (частин на мільйон, parts  per million), при цьому не викликала ефекту доза 400 ppm. Два інші дослідження не виявляли тератогенного впливу на щурів при дозі до 3000 ppm, хоча спостерігали ембріотоксичність. У мишей не виявляли ні материнської токсичності, ані токсичного впливу на розвиток плода на фоні 1000 ppm, але відзначали зниження середньої ваги плодів при пренатальному впливі дози 3000 ppm з 6 до 15 гестаційних днів.

Інформація щодо впливу на плід:

Концентрація в повітрі метилетилкетону в робочих приміщеннях регулюється на рівні 200 ppm та нижчому. За даними одного повідомлення дитина з множинними вродженими вадами розвитку, яка померла незабаром після народження, ймовірно, зазнала впливу метилетилкетону, коли вагітна мати, працюючи вдома, використовувала клей з вмістом цієї речовини для виготовлення пластикових футлярів. Рівень впливу на робочому місці становив 200 ppm. Підстав для підтвердження причинного зв’язку недостатньо.

Застосування препарату під час вигодовування:

Метилетилкетон виявлявся в зразках грудного молока жінок, що проживають в містах США.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 29.04.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 30.04.2018 р.