ТЕТРАХЛОРОМЕТАН

Група/призначення:

Хімічна сполука, галогенований вуглеводень. Належить до великої групи різноманітних «розчинників». У навколишньому середовищі тетрахлорметан в основному перебуває у вигляді газу, запах якого більшість людей починає відчувати вже при концентрації в повітрі на рівні 10 мг/л. Це продукт штучного походження, природним шляхом не утворюється.

У недалекому минулому тетрахлорметан вироблявся в світі у великих кількостях в основному для наступного використання при виготовленні холодоагентів у холодильних установках та як пропелент в аерозольних балончиках.

Альтернативні назви / синоніми: чотирихлористий вуглець.

Діюча речовина: тетрахлорометан.

Рекомендації при вагітності:

Можливий вплив тільки з навколишнього середовища; гепатотоксичний.

Рекомендації при лактації:

Можливий вплив тільки з навколишнього середовища; відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):      

Тетрахлорометан призводить до резорбції плодів у щурів на фоні токсичних для матері доз. Епідеміологічні дослідження стосовно впливу з навколишнього середовища не використовували загальноприйнятого статистичного аналізу. Найбільш вираженим загальнотоксичним наслідком впливу тетрахлорометану є гепатоцелюлярний некроз та нирковий трубчастий некроз.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Введення в курячі яйця тетрахлорометану призводило до залежного від дози зниження висиджування, але не підвищувало частоти вроджених вад розвитку. Дослідження у щурів припустили, що введення вагітним тваринам тетрахлорометану асоціюється з підвищенням частоти резорбції плодів при токсичних для матерів дозах, однак, при цьому не зафіксовано підвищення частоти вроджених вад розвитку. Детальне вивчення індукованих тетрахлорометаном резорбцій продемонструвало, що останній чинить максимальний вплив на 8 день вагітності у щурів. При парентеральному введенні сполуки вагітним мишам перед пологами спостерігали летальність плодів, асоційовану з некрозом плаценти та печінки. Призначення вагітним щурам на 14 день дози 112,5 або 150 мг/кг/день спричиняло резорбції та зменшення кількості живих дитинчат. При цьому зменшувалась вага матерів. При іншому дослідженні у щурів резорбція зростала при дозі 50 мг/кг/день, але цього не відбувалось при дозі 25 мг/кг/день на 6-15 гестаційні дні. При введенні мишам дози 826 мг/кг/день до або після імплантації не відзначали несприятливого впливу на розвиток плодів.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Епідеміологічне дослідження щодо впливу певних забруднювачів води при вагітності та ризику вроджених вад розвитку, яке проводилось у Нью Джерсі, повідомляє про позитивні асоціації між тетрахлоретаном у воді понад 1 ppb (1 частина на мільярд; parts per billion) та низькою вагою доношених новонароджених (співвідношення шансів 2,26, 99% ДІ 1,22-4,20) і малістю для гестаційного віку (1,75, 99% ДІ 1,13-2,70). Ризик вад центральної нервової системи становив 3,8, виходячи з 3 випадків (90% ДІ 1,14-10,63; 99% ДІ 0,0-16,51). Для дефектів нервової трубки – 5,39, 90% ДІ 1,2-18,95; 99% ДІ 0,62-31,23, виходячи з двох випадків. Не відзначали статистично значимого підвищення частоти орофаціальних розщілин. Інформацію про вплив сполуки отримували з наявності забруднювачів у воді та медичної документації, біомоніторингу суб’єктів не проводилось.

Дослідження випадок-контроль в групі дітей з дефектами нервової трубки або вроджених вад серця використало дані перепису населення для оцінки близькості до небезпечних відходів. Не виявлено асоціації між передбачуваним впливом тетрахлорометану та конотрункальними вадами серця чи орофаціальними розщілинами.

Дослідження з виявлення впливу в період вагітності токсинів, що знаходяться у повітрі, у жительок Каліфорнії повідомило про асоціацію ризику нейробластоми з вищим пренатальним впливом тетрахлорометану (2,65, 95% ДІ 1,07-6,53) та деякими іншими забруднювачами повітря. Як і при попередньому дослідженні, вплив оцінювався за наявністю забруднювачів навколишнього середовища (повітря) без індивідуальних даних обстежуваної групи.

Застосування препарату під час вигодовування:

Тетрахлорометан виявляться в грудному молоці людини. Також спостерігали проникнення сполуки до молока корів через 15 хвилин після перорального прийому. Пік концентрації наступав через 2 дні після дози, а на 3 день агент вже не виявлявся в молоці.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У щурів та мишей відзначали токсичний вплив на яєчка, однак, це виникало на фоні високих доз і супроводжувалось загальною та гонадальною токсичністю. Дослідження з використанням нетоксичних доз у щурів не виявило порушень фертильності. Тетрахлорометан впливав на естральний цикл у щурів, проте цей ефект міг виникати внаслідок стресу або порушення печінкового метаболізму естрогенів, асоційованого з гепатотоксичністю сполуки. Тобто, дози, що не призводили до загальної токсичності у самок щурів, не порушували репродуктивної функції.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 11.02.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.02.2018 р.