ЛОПЕРАМІД

Група/призначення:

Протипроносний засіб; симптоматичний засіб для лікування діареї. Лоперамід є синтетичним протипроносним засобом. Він гальмує активність кругового і повздовжнього шару гладких м’язів кишечника, завдяки впливу на неврональні холінергічні і нехолінергічні механізми, що зумовлюють рефлекторну перистальтичну функцію.

Альтернативні назви / синоніми: імодіум.

Діюча речовина: лоперамід.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, в той же час досвід застосування у людини при вагітності дуже обмежений, що не дозволяє адекватно оцінити ембріо-фетальний ризик. Незважаючи на це, ризик для плода при вагітності вважається низьким. Одне з двох досліджень повідомило про можливе підвищення частоти вроджених вад розвитку.

Лоперамід доступний без рецепту.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів з використанням 30-кратних терапевтичних доз. Не виявлено порушень фертильності, тератогенності, інших ускладнень.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування при вагітності обмежений.

Лоперамід проявляє деякі властивості наркотичного (опіоїдного) анальгетика меперидину, діючи в кишечнику. Лопераміду оксид є неактивними проліками* і може метаболізуватися до лопераміду. Дуже мала кількість лопераміду проникає до центральної нервової системи, тому на відміну від опіатів малоймовірною є виникнення залежності.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 108 новонароджених, які зазнали впливу лопераміду в І триместрі. Зареєстровано 6 (5,6%) великих вроджених вад розвитку при очікуваних 5, з них 3 кардіоваскулярні вади (1 очікувана). Число кардіоваскулярних вад може припускати асоціацію, але слід враховувати інші фактори, такі як захворювання матері, прийом інших препаратів.

Повідомлення 1999 року інформує про результати вагітностей 89 жінок з пренатальним впливом лопераміду в І триместрі, порівнявши їх з контрольною групою вагітних. Не виявлено істотної різниці між групами щодо малих та великих вад розвитку, спонтанних та медичних абортів, передчасних пологів, ваги новонароджених. Однак, у немовлят 21 жінки, яка приймала лоперамід протягом вагітності, вага при народженні була нижчою (200 грам).

Інше дослідження виявило підвищення ризику вроджених вад розвитку в групі 683 вагітностей з пренатальним впливом лопераміду. Співвідношення шансів, виходячи з 43 уражених дітей становило 1,41 (95% ДІ 1,03-1,93). Ризик для гіпоспадії становив 3,2 (95% ДІ 1,3-6,6), виходячи з 7 випадків. Автори наголошують, що такі дані можливі внаслідок великої кількості порівнянь при цьому дослідженні і вимагають окремого підтвердження.

Застосування препарату під час вигодовування:

Лоперамід проникає до грудного молока в невеликій кількості. 6 жінок прийняли дві дози лопераміду оксиду (4 мг) з інтервалом у 12 годин і грудне молоко містило лоперамід. Співвідношення молоко:плазма було нестабільним і становило 0,3. Немовля на грудному вигодовуванні отримає менше, ніж 1/2000 рекомендованої дорослої дози.

Американська академія педіатрії вважає лоперамід сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):  

Згідно з інструкцією до препарату пероральне введення самкам щурів дози 20 мг/кг/день (приблизно 11-кратна рекомендована для людини доза, виходячи з площі поверхні тіла) порушувало фертильність. Пероральне призначення 5-кратної дози не викликало подібних наслідків. При пероральному введенні самцям щурів дози 40 мг/кг/день (приблизно 12-кратна терапевтична доза) спостерігали порушення фертильності, чого не відзначали на фоні дози 1 мг/кг/день.

Дослідження in vitro продемонстрували, що додавання лопераміду гідрохлориду до зразку сперми людини призводило до загибелі всіх сперматозоїдів при концентрації 1 мМ. Інше дослідження in vitro продемонструвало, що концентрація лопераміду 10 мкМ потенціює відповідь сперматозоїдів людини на прогестерон (підвищення гіперактивації рухливості). Невідомо, чи ці знахідки мають клінічне значення, також відсутня інформація про негативний вплив лопераміду на плідність.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0

Адаптовано 07.12.2017 р.:
Перекладач – К.В. Колядко.
Перевірено – Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 08.12.2017 р.