ГУАРОВА КАМЕДЬ

Група/призначення:

Полісахарид, натуральна харчова добавка; проносний засіб. Використовується в харчовій промисловості в якості згущувача, стабілізатора. Також застосовується в паперовій, гірничій, текстильній галузях промисловості, входить до складу косметичних та фармацевтичних виробів.

Біологічна дія гуарової камеді: нормалізація кишкової мікрофлори, детоксикація, зниження рівня холестерину.

Альтернативні назви / синоніми:

Е 412, гуар, гуаран, камедь гуара, камедь гуарана, гуарова мука, гуарова смола, guar, guar gum.

Діюча речовина: гуарова камедь.

Рекомендації при вагітності:

Дані від експериментальних тварин не свідчать про підвищення частоти вроджених вад розвитку.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Гуарова камедь не підвищує частоти вроджених вад розвитку у щурів.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Високі дози в харчуванні вагітних щурів не асоціювались з підвищенням частоти несприятливих результатів вагітностей. Хоча друге дослідження повідомило про порушення прибавки ваги матерями та вплив на виживання дитинчат, якщо частка гуарової камеді в їжі становила 5 або 10% протягом вагітності.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування обмежений.

Сполуку тестували в групі з 48 вагітних жінок для визначення, чи зв’язування гуару в кишечнику з жовчними кислотами може усунути холестаз та свербіж при внутрішньопечінковому холестазі вагітних (див. статтю Шкірний свербіж та вагітність). Автори дійшли висновку про користь гуару для усунення свербежу, хоча показники холестазу були лише частково зменшені, а підвищений вміст стеролу свідчив, що синтез холестерину може збільшуватись.

Аналіз 21 дослідження з охопленням різних підходів до лікування холестазу вагітних повідомив про недостатність доказів вартості призначення гуарової камеді.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 19.06.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 20.06.2018 р.