МОНООКСИД ВУГЛЕЦЮ | Українська тератологічна інформаційна система

Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

МОНООКСИД ВУГЛЕЦЮ

Група/призначення:

Безбарвний, дуже отруйний газ без запаху. Утворюється внаслідок неповного згоряння пального в автомобільних двигунах та опалюваних приладах, які працюють на вугіллі або на інших видах природного палива. Також міститься в сигаретному димі.

Виробляється в невеликій кількості при нормальних процесах обміну речовин і в трохи більшій кількості під час вагітності.

У дорослих симптоми інтоксикації/отруєння включають головний біль, запаморочення, сонливість, нудоту, блювоту, душевний розлад, колапс, кому і, в кінцевому підсумку, смерть. Токсичні ефекти гострого отруєння обумовлені, перш за все, дефіцитом кисню внаслідок утворення карбоксигемоглобіну*, що знижує здатність кисню зв’язуватись з гемоглобіном.

*Карбоксигемоглобін – це хімічна сполука, яка утворюється при взаємодії монооксиду вуглецю  з гемоглобіном. Монооксид вуглецю має велику спорідненість з гемоглобіном. Швидкість приєднання його до гемоглобіну приблизно в 10 разів вища за швидкість приєднання кисню, в той час як швидкість дисоціації карбоксигемоглобіну приблизно в 3600 разів менша за відповідну швидкість для оксигемоглобіну.

Альтернативні назви / синоніми: чадний газ, карбону (II) оксид, монооксид карбону, оксид вуглецю (ІІ).
Діюча речовина: монооксид вуглецю.
Рекомендації при вагітності: отруєння небезпечне.
Рекомендації при лактації: відсутня інформація.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Отруєння монооксидом вуглецю при вагітності асоціюється в деяких дослідженнях з передчасними пологами, внутрішньоутробною загибеллю плода, неврологічними розладами, порушенням розвитку.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Монооксид вуглецю абсорбується легенями та проникає через плаценту до циркуляції плода. Експерименти у вагітних овець визначили наявність кілька годинного  лаг-часу (лаг – інтервал між початком і «проявом») до збалансування концентрації сполуки в матері та плода. Вплив підвищеної концентрації монооксиду вуглецю може призвести до підвищення частоти загибелі плодів та постнатального зниження надбавки ваги тими дитинчатами, які вижили. Відповідного синдрому вроджених вад не описано; у мишей і кролів спостерігали невелике збільшення частоти вроджених вад розвитку, включно зі скелетними аномаліями. Дослідження у щурів 2008 року повідомило, що тривалий пренатальний вплив монооксиду вуглецю несприятливо впливав на розвиток внутрішнього вуха. У мишей дієта зі зменшеною кількістю білка підвищувала частоту вроджених аномалій. Загальна частота вроджених вад розвитку була прямо пов’язана з впливом монооксиду вуглецю. При впливі на морських свинок монооксиду вуглецю пренатально та постнатально монооксиду вуглецю і гіпертермії виявили пошкодження головного мозку.

Ці дані були запропоновані як можливі причини синдрому раптової смерті дітей. Пренатальний вплив в концентрації 25 ppm (частин на мільйон, parts  per million) негативно впливав на розвиток кори мозочка у щурів. На думку авторів, це є результатом оксидативного стресу.

Інформація щодо впливу на плід: наводимо дані різних досліджень.

У вагітних деякі випадки отруєння монооксидом вуглецю асоціювались з передчасними пологами, внутрішньоутробною загибеллю плодів, неврологічним дефіцитом та дизгенезією у немовлят, які вижили. Однак, така токсичність виникає при настільки важкому отруєнні, яке призводить до симптомів інтоксикації у матері.

Також повідомляється про нормальні народження після отруєння матері монооксидом вуглецю. Аналіз вроджених вад розвитку при 131 вагітності, з включенням до певної міри інтоксикації монооксидом вуглецю, не виявив типового комплексу дефектів в групі з 5 виявлених випадків.

Повідомляється про групу аномалій у дитини, мама якої протягом перших 7 місяців вагітності зазнала впливу на субклінічному рівні. Вплив визначили ретроспективно після того, як у 16-місячної старшої дитини виявили коматозний стан (це був 7-й місяць ІІ вагітності). Було виявлено підвищений рівень карбоксигемоглобіну в дитини та вагітної матері. Це було пов’язано з давньою проблемою з несправними водонагрівачами в їхньому будинку. Жінка скаржилась на головний біль починаючи з 10 тижня вагітності. У новонародженої дитини, яка померла незабаром після народження від вродженої вади серця, діагностували множинні вроджені вади розвитку.

Інше повідомлення описало випадок поренцефалії у плода жінки, госпіталізованої на 2 дні на 22 тижні вагітності через отруєння чадним газом.

Також повідомляється про смерть новонародженого, народженого на 34 тижні після отруєння на 33 тижні. У новонародженого діагностували гіпоксично-ішемічну енцефалопатію.

Застосування гіпербаричної оксигенації для лікування отруєння монооксидом вуглецю.

Гіпербарична оксигенація – це процедура, дія якої спрямована на збагачення всіх клітин організму киснем. Кисень під високим тиском застосовується в лікувальних цілях. Проводиться в барокамерах.

Існують розбіжності щодо використання гіпербаричної оксигенації у випадку інтоксикації чадним газом. В другій половині ХХ століття було продемонстровано, що неконтрольована оксигенотерапія у недоношених немовлят індукує ретролентальну фіброплазію**.

**Ретролентальна фіброплазія – вроджена патологія ока, яка є наслідком порушення регресу первинного склистого тіла.

Ранні експерименти у тварин з використанням гіпербаричної оксигенації на супра-клінічному рівні продемонстрували, що таке лікування може індукувати вроджені вади розвитку у хом’яків, кролів, щурів. Однак, інші дані від експериментальних тварин припускають, що гіпербарична оксигенація не чинить негативного впливу на розвиток організму.

Повідомлення про окремі випадки та невеликі клінічні дослідження про використання гіпербаричної оксигенації для вагітних з впливом монооксиду вуглецю припустили, що таке  лікування (зі стандартним тиском та обмеженим визначеним часом як для не вагітних дорослих) не становить підвищеного ризику для плода та може компенсувати токсичність монооксиду вуглецю. Також повідомляють про успішне використання нормобаричного кисню у немовлят, які зазнали впливу монооксиду вуглецю.

Вплив монооксиду вуглецю з тютюнового диму (сигаретного диму).

Монооксид вуглецю є компонентом тютюнового диму. У вагітних, які палять, концентрація карбоксигемоглобіну становить 2-14%, а в їхніх немовлят на момент пологів – 2-10% (в нормі 0,7%).

Забруднене повітря (промислове) може містити до 30 ppm монооксиду вуглецю, що еквівалентно викурюванні однієї пачки сигарет в день. Паління при вагітності асоціюється зі зниженням ваги новонароджених. Деякі дослідження припускають асоціацію між палінням та неонатальною смертністю. Невідомо, чи вплив паління при вагітності повністю залежить від монооксиду вуглецю, чи від інших складових тютюнового диму.

Дослідження 2008 року у щурів повідомило, що зменшення ваги плодів, виявлене після впливу сигаретного диму, виникало внаслідок токсичного впливу монооксиду вуглецю, а не нікотину.

Вплив монооксиду вуглецю з атмосфери.           

Деякі епідеміологічні дослідження з’ясовували можливу асоціацію між визначенням озону в навколишньому середовищі та концентрації монооксиду вуглецю в різних місцях в Канаді, Південній Каліфорнії, Англії із затримкою розвитку та різними вродженими вадами. Згідно цих даних вплив монооксиду вуглецю в І триместрі асоціювався з 20% підвищенням ризику внутрішньоутробної затримки розвитку, залежним від концентрації монооксиду вуглецю підвищенням частоти дефекту міжшлуночкової перетинки і стенозу легеневої артерії в ІІ триместрі. Інші епідеміологічні дослідження виявили зв’язок між підвищенням впливу на матерів монооксиду вуглецю при забрудненні повітря та несприятливими результатами вагітностей, включно з малістю для гестаційного віку, передчасними пологами, низькою вагою новонароджених, зменшення біпарієтального розміру голівки, юнацьким дерматоміозитом. Забруднення повітря оцінювалось на годину та за 4 години до пологів для 151, 276 одноплідних вагітностей консорціумом з безпечних пологів (Consortium on Safe Labor) за період 2002-2008 років. Показники артеріального тиску у нормотензивних жінок збільшувались після впливу монооксиду вуглецю та інших забруднювачів повітря. Вагітні з бронхіальною астмою мають вищий ризик передчасних пологів внаслідок забруднення повітря автотранспортом. Згідно з результатами іншого дослідження вплив монооксиду вуглецю при забрудненні повітря не був фактором ризику прееклампсії у жінок з або без бронхіальної астми. Обмеженістю даних досліджень є відсутність інформації про перебування матерів в забрудненому середовищі протягом всієї вагітності. Дослідження в Танзанії не виявило несприятливого впливу побутового монооксиду вуглецю в період вагітності на вагу, ріст та окружність голови новонароджених.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної технології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).
 
Адаптовано 19.03.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету
Переглянуто редакційною колегією 21.03.2018 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати