МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

АЛІСКІРЕН

Назва англійською мовою: аliskiren.
Група/призначення:

Антигіпертензивні препарати, інгібітор реніну.

Альтернативні назви / синоніми: расілез.
Діюча речовина: аліскірен.
Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають ризик в ІІ та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Досвід застосування про вагітності у людини відсутній, а дані від експериментальних тварин припускають низький ризик в І триместрі. Оскільки аліскірен діє безпосередньо на ренін-ангіотензинову систему, вплив у ІІ та ІІІ триместрах слід уникати, за винятком тих рідкісних випадків, коли мама потребує лікування саме цим препаратом.

Два інші класи препаратів, які також впливають на цю систему, це інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту та блокатори рецепторів ангіотензину ІІ асоціюються токсичним впливом на плід в ІІ та ІІІ триместрах (каптоприл, лозартан). Тому використання аліскірену в ІІ та ІІІ триместрах може призводити до тератогенності та вираженого токсичного впливу на плід та новонародженого, аналогічних описаних при використанні вищенаведених груп препаратів. Токсичні ефекти у плодів включають анурію, маловіддя, гіпокальварію (гіпоплазія кісток черепа), затримку внутрішньоутробного розвитку, недоношеність, відкриту артеріальну протоку. В свою чергу, пов’язаний з анурією агідрамніон/олігогідрамніон можуть асоціюватись з контрактурами кінцівок, краніофаціальними деформаціями, легеневою гіпоплазією. Важка анурія та гіпотензія, резистентна як до антигіпотензивних препаратів, так і до збільшення об’єму може виникати у новонароджених, які зазнали пренатального впливу аліскірену. Слід ретельно моніторувати функцію нирок та артеріальний тиск новонароджених.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. У вагітних щурів і кролів не виявлено ознак тератогенності на фоні пероральних доз, ≤20 та ≤7 відповідно, стсовно  максимальної рекомендованої для людини – 300 мг/день, виходячи з площі поверхні тіла. Проте, у потомства кролів відзначали зменшення ваги при народженні при використанні дози на рівні 3,2 від максимальної рекомендованої для людини, виходячи з площі поверхні тіла. У кролів препарат знаходили у плаценті, амніотичній рідині та плодах. Дослідження карциногенності у мишей і щурів не продемонстрували істотного зростання частоти пухлин. Однак, в двох щурів було виявлено пухлини, які рідко зустрічаються в цього штаму – аденома товстого кишечника та аденокарцинома товстої кишки відповідно. В обох видів тварин відзначали гіперплазію слизової нижніх відділів шлунково-кишкового тракту з або без ерозій/виразок. Численні дослідження не виявили генотоксичності. Впливу на фертильність також не знайдено.

Інформація щодо впливу на плід:

Аліскірен є непептидним інгібітором реніну, призначеним для лікування гіпертензії самостійно або в комбінації з іншими препаратами. Аліскірен частково метаболізується до неактивних метаболітів. Пероральна біодоступність слабка, тільки близько 2,5% абсорбується системно. Середній період напіввиведення становить 30 годин, рівень зв’язування з білками плазми – приблизно 50%.

Невідомо, чи аліскірен проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага, довгий період напіввиведення та помірний рівень зв’язування з білками плазми припускають такий трансфер. Однак, низька жиророзчинність обмежуватиме кількість препарату, яка проникатиме до ембріону/плода.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання аліскірену в період лактації. Молекулярна вага, довгий період напіввиведення (30 годин), помірний рівень зв’язування з білками плазми (приблизно 50%) припускають екскрецію до грудного молока. Проте низька жиророзчинність обмежуватиме кількість препарату, яка проникатиме до грудного молока. Наслідки впливу на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні невідомий.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, споріднену групу препаратів як сумісні з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

 

Адаптовано 15.06.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 16.06.2021 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1199

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information