ПАРЕНТЕРАЛЬНА ГІПЕРАЛІМЕНТАЦІЯ

Назва англійською мовою:  Total parenteral hyperalimentation (TPN).

Група/призначення: нутрицієнт.

Альтернативні назви / синоніми: 

Повна парентеральна гіпераліментація, тотальна парентеральна гіпераліментація.

Діюча речовина: парентеральні розчини.

Рекомендації при вагітності: сумісна, звертати увагу на основне захворювання.

Рекомендації при лактації:  обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісна.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  ймовірно сумісна, але слід враховувати багато факторів

Інформація щодо досліджень на тваринах: не проводились.

Інформація щодо впливу на плід:

Повна (тотальна) гіпераліментація полягає у призначенні внутрішньовенно розчину для повної нутрітивної підтримки пацієнта, нездатного підтримувати достатнє харчування.

Розчин зазвичай містить декстрозу від 5 до 35%, амінокислоти 3,5-5%, вітаміни, електроліти тощо. Для забезпечення незамінними жирними кислотами та калоріями додають внутрішньовенні емульсії ліпідів. Ряд досліджень повідомляє про використання повної гіпераліментації у вагітних. У 1986 році опублікований огляд 4 випадків, а в 1990 році- наступний огляд. Останній огляд також містить детальне обговорення показань: потреба в рідині, калоріях, включно з жирами, електролітах, вітамінах в період вагітності та лактації, а також методи моніторингу. Покази з боку матері різні, тривалість такого лікування можлива від кількох днів до протягом вагітності.

Повідомляється про 11 жінок, лікованих в І триместрі. Не було виявлено ускладнень з боку плодів, включно з гіпоглікемією новонароджених. У 5 немовлят діагностовано внутрішньоутробну затримку росту, одна з цих дітей померла. Затримка росту та загибель найбільш ймовірно були обумовлені основним захворюванням матерів. Інші 8 жінок з вираженим токсикозом народили живих дітей з вагою по відношенню до стандартної ваги за гестаційним віком на рівні >1,0 кожна. Спостерігали акушерські ускладнення: в однієї жінки погіршення ниркової гіпертензії після початку гіпераліментації, проте зв’язку між цими подіями не встановлено. В іншому випадку відзначено резистентність до індукованих окситоцином пологів – також без встановленого зв’язку. Повідомляється про загибель матері і плода, вторинні до тампонади серця під час центральної гіпераліментації. 22-річна жінка в ІІІ триместрі вагітності отримувала парентаральну гіпераліментацію з приводу важкого токсикозу. Через 7 днів від початку терапії пацієнтка відчула гострий різкий загрудинний біль та задишку. Було діагностовано тампонаду серця, але мати і плід померли до стабілізації стану. Було проведено черезшкірний перикардіоцентез і отримано 70 мл рідини – суміші для парентеральної гіпераліментації та ліпідів, які отримала пацієнтка.  Інший випадок: мертвонароджений на 22 тижні вагітності плід  чоловічої статі від 31-річної мами, яку до цього протягом 8 тижнів лікували парентеральною гіпераліментацією з приводу токсикозу ліпідною емульсією (вміст жиру 24% всіх калорій), в коричнево-жовтій плаценті були виявлені вакуолізовані синцитіальні клітини та клітини Гофбауера з вмістом жирів.

Доступна інформація про ретроспективне когортне дослідження з використанням каліфорнійських даних про виписку з пологових відділень за період 2001-2009 років. Метою дослідження було з’ясування асоціації з венозною тромбоемболією (враховувався тромбоз глибоких вен та/або тромбоемболія легеневої артерії). Жінок, які отримували парентеральну гіпераліментацію виявляли за кодом МКХ-9 як інші акушерські захворювання. Всього знайдено 493 випадки, які порівняли з іншими пологами (N=4423556). Жінки, яким призначали парентеральну гіпераліментацію, були старшими за віком, частіше мали артеріальну гіпертензію, захворювання нирок, діабет, багатоплідну вагітність. Скоригований показний венозної тромбоемболії склав 1 на 27 – значне підвищення – в 38 разів при порівнянні з популяційним рівнем – 1 на 1394. Також виявлено підвищення наступних показників: мертвонародження, передчасних пологів, ендометриту, післяпологових кровотеч, відшарування плаценти, важкої прееклампсії. Не виявлено різниці в таких показниках: потреба в кесаревому розтині, передчасний розрив мембран, помірна прееклампсія, хоріоамніоніт. Таким чином виявлено вищу поширеність  тромботичних подій у вагітних, яким проводиться парентеральна гіпераліментація. Також вищою є частота інших акушерських ускладнень. Це може бути пов’язано з тим, що жінки з таким лікуванням мають супутні захворювання, катетеризацію центральної вени тощо, що збільшує ризик тромбозу. Висновок дослідників: є потреба у майбутніх дослідженнях для визначення наявності такого зв’язку, оскільки отримані результати свідчать про те, що можливо слід розглядати венозну тромбопрофілактику у жінок, які проходять парентеральну гіпераліментацію під час вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Не очікується несприятливих наслідків.

Повідомляється, що декілька жінок, які отримували часткове або повне парентеральне харчування успішно годували своїх немовлят грудьми. Слід моніторувати кількість грудного молока для визначення потреби в додаванні суміші. Внутрішньовенне введення амінокислот окремо у матерів після пологів може прискорити початок лактації та сприяти надбавці ваги немовлятами.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Parenteral Nutrition. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
3. Lee RV, Rodgers BD, Young C, Eddy E, Cardinal J. Total parenteral nutrition during pregnancy. Obstet Gynecol. 1986 Oct;68(4):563-71. PMID: 3092156.
4. Simon, Valeria & Quant, Cara & Fong, Alex & Pan, Deyu & Ogunyemi, Dotun. (2015). 880: Total parenteral nutrition in pregnancy – a strong association with venous thromboembolism and other obstetrical morbidities. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 212. S419. 10.1016/j.ajog.2014.10.1086.

Адаптовано 15.05.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 15.05.2024 р.