РОМІДЕПСИН

Група/призначення: антинеопластичні препарати.

Це інгібітор гістон деацетилази, призначається на 1-й, 8-й та 15-й дні 28-денного циклу. Призначений для лікування шкірної Т-лімфоми у пацієнтів, які отримували, принаймні, один курс первинної системної терапії. Препарат конкурує з β-естрадіолом за зв’язування з рецепторами естрогену і може знижувати ефективність естроген-вмісних контрацептивів.

Інший препарат цього класу – воріностат.

Альтернативні назви / синоніми: істодакс.

Діюча речовина: ромідепсин.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання ромідепсину при вагітності у людини. Дослідження проводились тільки в одного виду тварин і продемонстрували незначне зниження ваги плодів. Вплив на вагітних тварин не був достатнім для оцінки несприятливих наслідків. Ромідепсин конкурує з β-естрадіолом за зв’язування з рецепторами естрогену. Оскільки естроген потрібний для підтримки вагітності, це протиріччя між ромідепсином і  β-естрадіолом може призвести до втрати вагітності. Більш того, ромідепсин може знижувати ефективність естроген-вмісних контрацептивів.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів. В період органогенезу тварини отримували добові внутрішньовенні дози, як становили до 18% від рекомендованої для людини, виходячи з площі поверхні тіла. Ця доза призвела до 5% зменшення ваги плодів. Проте це дослідження належно не оцінило ембріо-фетальну токсичність та інші несприятливі результати.

Досліджень карциногенності не проводилось. Препарат не продемонстрував мутагенності чи кластогенності в ряді досліджень.

Ромідепсин порушував фертильність у щурів та мишей. У самців щурів і мишей вплив, значно вищий від отримуваного у людини, призводив до дегенерації яєчок. Крім того, у самців щурів зменшувалась вага сім’яних міхурців та простати. У самок щурів спостерігали атрофічні зміни оваріальних фолікулів, матки, піхви, молочних залоз та затримку дозрівання оваріальних фолікулів та зменшення ваги яєчників. Така токсичність виникала на фоні доз та системного впливу, значно меншого від рівня впливу у людини, ймовірно, за рахунок високої спорідненості до зв’язування з рецепторами естрогену.

Інформація щодо впливу на плід:

Метаболізм ромідепсину екстенсивний. Рівень зв’язування з білками плазми високий (92-94%), насамперед з кислим α1-глікопротеїном. Кінцевий період напіввиведення становить приблизно 3 години. Після повторних доз не відмічали акумуляції в плазмі.

Невідомо, чи ромідепсин проникає через плаценту в людини. Молекулярна вага та період напіввиведення припускають такий трансфер, але високий рівень зв’язування обмежуватиме вплив на плід.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання ромідепсину при лактації у людини. Молекулярна вага та період напіввиведення (3 години)  припускають проникнення до грудного молока, але високий рівень зв’язування з білками (92-94%) обмежуватиме кількість виділеного в молоко препарату. Результат такого впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомий, але стурбованість викликає потенційна токсичність.

Оскільки в дорослих препарат призводить до побічних ефектів із залученням багатьох систем (шлунково-кишкового тракту, центральної нервової, гематологічні зміни) та конкурує з  β-естрадіолом за зв’язування з рецепторами естрогену, при лікуванні ромідепсином слід відмовитись від грудного вигодовування. Проте період напіввиведення та режим дозування (внутрішньовенне введення протягом 4 годин на 1-й, 8-й та 15-й дні 28-денного циклу) можуть дозволити грудне вигодовування в ті дні, коли не вводиться препарат. Якщо жінка обирає таку стратегію, вона повинна зціджувати молоко для підтримки його продукції та зменшення дискомфорту від накопичення препарату, принаймні, на 15 годин (тобто, 5 періодів напіввиведення для елімінації 97% препарату з крові) після інфузії.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 29.11.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 30.11.2020 р.