ПІРАНТЕЛ

Група/призначення:

Протиглисний (антигельмінтний) засіб. Це препарат широкого спектру дії.

Альтернативні назви / синоніми: пірантелу памоат.

Діюча речовина: пірантелу памоат.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, уникати призначення в І триместрі.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання пірантелу при вагітності у людини. Shepard наводить два дослідження у вагітних щурів з використанням доз до 3000 мг/кг та вагітних кролів з дозою 1000 мг/кг без виникнення вроджених вад розвитку чи постнатальних ефектів.

У 1996 році ВООЗ рекомендувала відкласти призначення пірантелу та інших антигельмінтних препаратів при можливості до кінця І триместру.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При тестуванні у щурів, кролів, собак, коней не виявлено підвищення частоти вроджених вад розвитку в потомства. Менше 15% пероральної дози абсорбується.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування. Невідомо, чи пірантелу памоат проникає через плаценту у людини, його молекулярна вага це припускає.

Єгипетське дослідження, доступне тільки в абстракті, повідомило про підвищення частоти резорбції у мишей у випадку впливу пірантелу на ранніх термінах вагітності та зростання частоти мертвонароджень при призначенні перед пологами. За винятком цих ознак фетальної токсичності (доза препарату невідома) підвищення частоти вроджених вад розвитку не спостерігали. Виходячи з індукції аномалій головки сперматозоїдів у мишей пірантел класифікували як можливий мутаген.

Застосування препарату під час вигодовування:

У корів пік концентрації пірантелу в молоці становить 40% від пікового рівня в сироватці.

Молекулярна вага препарату припускає проникнення до грудного молока в людини.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 02.05.2019 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 03.05.2019 р.