ФІТОЕСТРОГЕНИ

Група/призначення:

Це різнорідна група природних нестероїдних рослинних сполук, які завдяки своїй структурі, подібної до естрадіолу, можуть викликати естрогенний та (або) антиестрогенний ефект. Містяться в тваринних кормах, особливо конюшині та сої. Людина отримує фітоестрогени від споживання рослинних продуктів або з тваринними продуктами з попереднім впливом фітоестрогенів.

Найвищий рівень споживання ізофлавонів в раціоні звичайно є у споживачів, які приймають дієтичні добавки, що містять фітоестрогени (±40-100 мг/день), неонатальні суміші на основі сої (±40 мг/день), у веганів (±75 мг/день) та споживачів традиційної південно-східної азійської дієти (±25-100 мг/день). Середній рівень споживання ізофлавонів у європейців та вегетаріанців значно нижчий (±1–2 мг/день та ± 3-12 мг/день, відповідно).

Barnes (2003) критично проаналізував доступні дослідження щодо впливу фітоестрогенів і дійшов висновку, що пероральну дозу ізофлавону 50 мг/день (±0,7 мг/кг мт/день (маси тіла на день) слід вважати безпечною для більшості популяцій. Також допустимим є підвищення ліміту безпечності до 2 мг/кг мт/день в клінічних дослідженнях при ретельному моніторингу учасників.

При розрахунках на основі ваги новонароджених соєві суміші для немовлят містять найбільше ізофлавонів (±4-8 мг/кг мт/день). Це вище за попередньо зазначену безпечну дозу (Barnes). Доказів несприятливого впливу соєвих сумішей на функцію щитоподібної залози немовлят недостатньо. Проте стурбованість щодо потенційного ризику існує, тому FSA (British Food Standard Agency) рекомендує переглянути пораду британського відділу охорони здоров’я від 2002 року, що, хоча, слід надавати перевагу грудному вигодовуванню, коли це є можливим, а у випадку відсутності такої можливості для немовлят, які не переносять коров’яче молоко або тих, батьки яких обрали веганську дієту,  підходящим варіантом є соєві суміші. До недавнього часу соєві суміші були єдиною можливістю для немовлят, які не знаходяться на грудному вигодовуванні і мають алергію на коров’яче молоко або непереносимість лактози. Наразі доступні гідролізати коров’ячого молока для новонароджених з алергічною реакцією на коров’яче молоко. Найкращим варіантом визнано гідролізоване коров’яче молоко в порівнянні з соєвими сумішами, оскільки соя також може служити алергеном. Для немовлят з непереносимістю лактози та родин, які притримуються веганства єдиним вибором є соєві суміші (при відсутності грудного вигодовування).

У частини споживачів біодобавок з фітоестрогенами (дози понад 50 мг/день), веганів та населення Південно-Східної Азії вплив буде вищим за 0,4 мг/кг ізофлавонів мт/день. З іншого боку, рівень споживання, очевидно, буде нижчим за 2 мг/кг мт/день, що визнано безпечним клінічними дослідженнями. Сучасні знання не дають можливості дійти висновку, чи вплив на здоров’я (корисний або несприятливий) виникне у людей, які отримують 0,7 та 2 мг/кг мт/день. Є необхідність у проведенні великих тривалих досліджень для встановлення зв’язку між споживанням фітоестрогенів та розвитком деяких захворювань, особливо остеопорозу, раку молочних залоз, раку простати (FSA, 2003).

Групи естрогенів
(адаптовано Bakker з FSA, 2003; British Food Standard Agency).

Альтернативні назви / синоніми:

Ізофлавони, соя, біоханін А, дайдзеїн, дайдзин, геністеїн, еквол (S-equol), куместрол (coumestrol).

Еквол метаболізується з даідзеїну. Тільки 30-50% людей мають кишкові бактерії, які виробляють еквол; енантіомерна форма S (S–equol) переважно зв’язує рецептор естрогену бета.

Діюча речовина: фітоестрогени.

Рекомендації при вагітності:

Дотримуватись встановленої безпечної дози з харчуванням.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з даних від експериментальних тварин та повідомлень про використання у людини не очікується підвищення ризику вроджених вад розвитку при споживанні ізофлавонів з їжею. Вплив геністеїну та сумішей на основі сої на репродукцію та розвиток широко висвітлені центром оцінки ризиків репродукції (Center for the Evaluation of Risks to Human Reproduction), який висловлює незначну стурбованість з приводу впливу на дорослих геністеїну з їжею. Експертна група центру дійшла висновку про мінімальне занепокоєння щодо несприятливих ефектів на розвиток дітей, яких годують соєвими дитячими сумішами.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Фітоестрогени продемонстрували естрогенну активність в експериментальних тварин та при дослідженнях in vitro. Репродуктивна здатність тварин, які споживають достатньо велику кількість фітоестрогенів, може порушуватись. При лікуванні мишей куместролом спостерігали дефіцит овуляції та раннього виживання ембріонів. При введенні матерям через зонд куместролу в дозі 0,1 та 1,0 мг/кг в період лактації у потомства жіночої статі відмічали зменшення ваги яєчників в ранньому дорослому віці. Вівці, які пасуть конюшину, стають перманентно субфертильними зі зниженням відповіді на естрогенну стимуляцію. Корови демонструють тимчасову неплідність при годуванні їх силосом з вмістом конюшини. При годуванні самців перепелів біоханіном А відмічали зниження копулятивної поведінки без зниження фертильності. Репродуктивні наслідки дієти, багатої ізофлавонами, також досліджувались у щурів та мавп.

Геністеїн, соєвий фітоестроген, не впливав на фертильність чи розвиток генітального тракту при годуванні щурів дозами до 250 мг/кг/день. Геністеїн транспортується до плодового відділу при досліджені in vitro з використанням плаценти людини і тільки невелика фракція конвертувалась плацентою до геністіну, кон’югованої форми, яка швидше екскретується. Дослідження у щурів не виявили тератогенності при впливі геністеїну в дозах до 1000 мг/кг/день. У щурів підтримували експериментальні ендометріотичні імпланти з геністеїном з ін’єкційними дозами до 16,6 мг/кг. Вплив на пізніх термінах вагітності та в період лактації в дозах приблизно 50 мкг/день у щурів (порівняльні до рекомендованої дози для людини без корекції на вагу) призводив до аномалій репродуктивних гормонів при відлученні дитинчат, рівні яких відновились до віку 70 днів життя. Стійкі кістозні зміни яєчників у новонароджених з впливом геністеїну залишались і в дорослому віці. Ін’єкції 20 мкг геністеїну мишам на 15-20 гестаційні дні призводили до гістологічних змін молочних залоз. Хоча формування пухлин молочних залоз у потомства не моніторувалось цим дослідженням, автори висловили стурбованість щодо спровокованого геністеїном ризику розвитку пухлин. Інший соєвий фітоестроген, дайдзеїн, не чинив несприятливого впливу на репродукцію та розвиток геніталій у потомства щурів після впливу з дієтою дози 250 або 1000 мг/кг. При іншому дослідженні у щурів введення з дієтою 300-800 мг/кг геністеїну протягом гестації істотно підвищувало кількість дитинчат жіночої статі. Оскільки розмір посліду був незначно підвищеним в цих тварин, таке явище не відображає токсичного впливу на потомство чоловічої статі. Повідомлення 2007 року інформує про пероральне введення через зонд вагітним мишам на 13-17 гестаційні дні геністеїном в дозі 0,17 мг/кг/день, потомство яких мало підвищену частоту гіпоспадії. При впливі геністеїну на мишей чоловічої статі на пізніх термінах вагітності та в ранньому періоді лактації вони демонстрували тривожну та агресивну поведінку. Пренатальний вплив на щурів геністеїну покращував просторові навчання і пам’ять та зменшував пасивне уникнення навчання/пам’яті.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Аналіз даних щодо харчування та способу життя, проспективно отриманих тривалим дослідженням (Avon Longitudinal Study of Pregnancy and Childhood), виявив статистично істотну асоціацію між вегетаріанською дієтою при вагітності та ризиком гіпоспадії у потомства. Дослідники припустили, що цю асоціацію можна пояснити вмістом фітоестрогенів. Додаткових даних щодо такої асоціації не знайдено. Аналіз результатів застосування допоміжних репродуктивних технологій продемонстрував невелику, але статистично значиму користь дієти з вмістом сої в когорті жінок, які повідомили про високий рівень споживання цього продукту.

Група коментаторів припустила, що високий вміст фітоестрогенів в дієті японців може пояснити відносно низьку частоту приливів та інших менопаузальних симптомів у японських жінок. Інші дослідники  вивчали фітоестрогени у алкогольних напоях для визначення, чи це пояснює фемінізацію, яка виникає в частини чоловіків, які зловживають алкоголем.

В невеликої групи жінок в періоді пременопаузи, які споживали 60 грам соєвого протеїну на день (містить 45 мг ізофлавонів), спостерігали істотне порушення менструального циклу, ймовірно, за рахунок естрогенної активності фітоестрогенів з дієти. Ці зміни включали: подовження фолікулярної фази циклу (на 2,5 днів), зниження концентрації лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гормонів в середині циклу. Автори припустили, що вищі дози харчових ізофлавонів, такі як визначені у японських жінок (150-200 мг/день) можуть ще істотніше впливати на менструальний цикл.

Соєві суміші для новонароджених.

Фітоестрогени геністеїн та дайдзеїн можуть виявлятись в деяких сумішах для немовлят. Було висловлене занепокоєння стосовно того, що щоденне споживання немовлятами ізофлавонів з цими сумішами може бути в 6-11 разів вищим за дозу, яка призводить до гормонального ефекту у жінок в пременопаузі. Це дослідження не виявило, що суміші на основі коров’ячого молока або грудне молоко є істотними джерелами фітоестрогенів. Можливі ефекти високого рівня ізофлавоноїдних фітоестрогенів вивчали в японських новонароджених, а наступне дослідження проводилось в групі молодих дорослих, які в неонатальному віці приймали участь в контрольованому дослідженні, отримуючи соєву суміш або коров’яче молоко. Не виявлено істотної різниці після порівняння груп, виходячи з повідомлень щодо статевого дозрівання та репродуктивного здоров’я. Коментатори цих знахідок припустили, що частина показників, таких як імунна реакція, нерегулярність менструацій, вплив на плідність у чоловіків, потребують подальшого вивчення перед тим, як зробити висновок щодо безпечності соєвих сумішей для новонароджених. Коментатори у 1990 роках відмітили відсутність остаточних доказів шкоди або користі для немовлят від впливу ізофлавонів. Повідомлення 2015 року, яке припустило можливе підвищення ризику ендометріозу у жінок, що регулярно споживали соєві суміші в неонатальному віці, виходило з інформації про >10 жінок, про чиє споживання таких сумішей відомо з повідомлень матерів у 18% опитаних.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У чоловіків.

Мета-аналіз досліджень у чоловіків, лікованих соєвим протеїном або ізофлавонами, не виявив впливу на рівень тестостерону або секс-зв’язуючого глобуліну. Чоловіки, які отримували соєвий білковий ізолят з вмістом ізофлавонів понад 60 мг/день протягом 57 днів, не демонстрували зменшення якості сперми.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Bakker MI. Dietary intake of phytoestrogens. RIVM report 320103002/2004. (https://www.rivm.nl/bibliotheek/rapporten/320103002.pdf).

Адаптовано 05.07.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 06.07.2018 р.