МЕТИЛДОПА

Група/призначення:

Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії. Діє на центральні механізми регуляції артеріального тиску; проникає через гематоенцефалічний бар’єр; метаболізується з утворенням α-метилнорадреналіну, що в ЦНС стимулює постсинаптичні α-адренорецептори нейронів стовбура мозку, що, в свою чергу, призводить до пригнічення вазомоторного центру; гіпотензивний ефект при довгостроковому прийомі пов’язаний зі зниженням загального периферичного опору судин; хвилинний об’єм крові змінює мало; підвищує швидкість клубочкової фільтрації та нирковий кровообіг, знижує рівень реніну в плазмі крові; викликає також помірне зменшення серцевого викиду та ЧСС; дія препарату проявляється через 2 години після застосування та триває 24-48 годин.

Покази: артеріальна гіпертензія (легка та помірна), артеріальна гіпертензія вагітних.

Альтернативні назви / синоніми: альдомет, альфадопа, допегіт, допанол, екібар.

Діюча речовина: метилдопа.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про застосування при вагітності; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Використовується для лікування гіпертензії при вагітності. Відсутня інформація про ризик для плода при такому лікуванні.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у мишей, щурів та кролів з використанням доз, які в 1,4, 0,2 та 1,1 рази перевищували рекомендовану для людини. При цьому негативного впливу на плоди не спостерігали.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Метилдопа проникає через плаценту з отриманням концентрації у плода, аналогічній до рівня в материнській сироватці.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував тільки 1 пару мати-дитина з впливом метилдопи в І триместрі; вроджені вади не виявлені.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність  в період між 1985 та 1992 роками виявлено 242 новонароджених, які зазнали впливу метилдопи в І триместрі вагітності. Зареєстровано 11 (4,5%) великих вроджених вад при очікуваних 10. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): 1/2 вроджені вади серцево-судинної системи, 1/1, полідактилія, 0/0 розщілина хребта, 1/0 розщілина обличчя, 0/0 редукційна вада кінцівки, 0/1 гіпоспадія. Ці дані не підтримують асоціації між вродженими вадами та препаратом.

Після впливу метилдопи в І триместрі спостерігали зменшення внутрішньочерепного об’єму. При обстеженні у віці 4 років у дітей не виявили асоціації між меншим розміром голови та розумовою відсталістю.

Рев’ю 1157 вагітних з гіпертензією не виявило несприятливого впливу від лікування метилдопою. Повідомили про зниження систолічного тиску на 4-5 мм рт.ст. у 24 немовлят в перші 2 дні після пологів.

В одному випадку прийому мамою метилдопи протягом вагітності народилась дитина з наступними вродженими вадами розвитку: вроджена вада серця, відсутня ліва нирка, гіпоспадія. Мати також приймала кломіфен (синтетичний стимулятор овуляції) в І триместрі.

Застосування препарату під час вигодовування:

Метилдопа проникає в грудне молоко в невеликій кількості. Повідомляється про 4 жінок, які приймали препарат в дозах 750-2000 мг/день, при цьому рівень вільної та зв’язаної метилдопи в молоці складав 0,1 та 0,9 мкг/мл.

Американська академія педіатрії вважає метилдопу сумісною з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Не виявлено порушення фертильності у самок та самців щурів при дозі, яка складає 0,2 від рекомендованої для людини. При вищих дозах (0,5 та 1 від рекомендованої для людини) у самців щурів спостерігали зменшення кількості і  рухливості сперматозоїдів та індексу фертильності.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 21.09.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 20.10.2015 р.