ІЗОМЕТЕПТЕН

Група/призначення: симпатоміметик.

Доступний у складі комбінованих препаратів в комбінації з дихлоралфеназоном (седативний, снодійний препарат) та ацетамінофеном (парацетамол) для лікування артеріальної гіпертензії та мігрені.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Комбіновані препарати: ізоком (іsocom; ацетамінофен, дихлоралфеназон, ізометептен), мідрин (midrin; ацетамінофен, ізометептен), мігратин (migratine; ацетамінофен, дихлоралфеназон, ізометептен).

Діюча речовина: ізометептен.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; відсутні дані від експериментальних тварин.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Контрольовані дослідження щодо наслідків пренатального впливу ізометептену не проводились.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування при вагітності у людини обмежений.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Pеrinatal Project) за період 1958-1965 років виявив 8 випадків впливу ізомепептену в І триместрі серед 96 жінок, які приймали симпатоміметики. У групі 96 жінок в 7 дітей діагностували вроджені вади розвитку (співвідношення шансів 0,96). Автори дійшли висновку про відсутність асоціації між цими препаратами та вродженими вадами.

Два випадки припускають, що ізометептен може відігравати певну роль у виникненні післяпологової церебральної ангіопатії. В одному випадку в Бразилії жінка (без рецепту) приймала ізометептен в комбінації з анальгіном та кофеїном з приводу головного болю через тиждень після пологів. Через 8 тижнів після пологів у жінки виник інтенсивний фронтальний головний біль. МРТ припустило внутрішньомозковий крововилив. Ізометептен відмінили і симптоми зникли. В обох доступних випадках припущено, що симпатоміметичні ефекти препарату відігравали причинну роль.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 11.01.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.01.2018 р.