ІМІКВІМОД

Назва англійською мовою: Imiquimod.

Група/призначення: імуномодулятор.

Місцевий модифікатор імунної відповіді іміквімод показаний для лікування клінічно типових, негіперкератозних, негіпертрофічних актинічних кератозів на обличчі та шкірі голови у імунокомпетентних дорослих, а також зовнішніх генітальних і перианальних бородавок/гострих кондилом у осіб віком від 12 років.

Альтернативні назви / синоніми: алдара, зіклара.

Діюча речовина: іміквімод.

Рекомендації при вагітності: 

Обмежені дані про використання у людини припускають низький ризик*

Рекомендації при лактації:  

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний*.

*Згідно з деякими джерелами препарат не рекомендований вагітним та годуючим матерям.

 Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Репродуктивні дослідження в експериментальних тварин свідчать про низький ризик для ембріону/плода. Навіть дослідження in vitro з культивованими трофобластами плаценти людини виявило, що системна клінічна концентрація іміквімоду не впливає на нормальну функцію плаценти. Досвід застосування  у вагітних жінок обмежений, чого не достатньо для коректної оцінки ризику. Допоки не буде отримано достатньо даних найкращою рекомендацією є уникнення призначення іміквімоду вагітним жінкам, але якщо такий вплив все ж таки відбувся, то ризик для ембріону/плода видається низьким. 

Інформація щодо досліджень на тваринах:                        

Репродуктивні дослідження проводились у кролів та щурів з  використанням пероральних та внутрішньовенних доз. Щурам в період органогенезу вводили перорально дози, які у 577 разів перевищували максимальну рекомендовану для людини, виходячи з AUC (AUC – це фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою) і це призводило до токсичного впливу на материнський організм та плід: підвищення частоти резорбції плодів, зменшення ваги плодів, затримка осифікації скелету, викривлення кісток кінцівок. У 2 плодів з 1567 діагностували екзенцефалію, виступаючий язик, низько розташовані вуха. Доза, яка не чинила впливу на розвиток ембріону/плода у 98 разів перевищувала максимальну рекомендовану для людини, виходячи з  AUC. Кролям в період органогенезу вводили внутрішньовенно дози, які у 1,5 разів перевищували максимальну рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла або в 407 разів перевищувала максимальну рекомендовану, виходячи з  AUC. Введення іміквімоду переорально в 87-кратній до максимальної рекомендованої для людини дозі, виходячи з AUC самцям і самкам щурів перед та в період парування не призводило до несприятливих наслідків. Якщо ці дози продовжували вводити і протягом вагітності, пологів, лактації, то також не спостерігали негативного впливу на ріст та постнатальний розвиток. Викривлення кісток відзначали при впливі на плід в період ембріогенезу. Доза, в 41 раз вища від максимально рекомендованої для людини на основі AUC, не демонструвала несприятливих ефектів. Багато тестів з іміквімодом не виявили мутагенності і кластогенності. Введення радіоактивно міченого іміквімоду кролям внутрішньовенно призводило до проникнення до плода препарату або його метаболітів.

Інформація щодо впливу на плід:

При місцевому лікуванні невелика кількість іміквімоду абсорбується системно і повільно виводиться, період напіввиведення становить приблизно 20 годин. Середня доза 4,6 мг при нанесенні на шкіру пацієнтам з генітальними/перианальними бородавками призводить до піку концентрації в сироватці на рівні 0,4 нг/мл. У пацієнтів з актинічним кератозом, лікованих протягом 16 тижнів пік концентрації в сироватці становить 0,1-3,5 нг/мл. Видається, що кількість, яка буде абсорбована більше залежить не від дози препарату, а від площі поверхні нанесення.

Дослідження in vitro продемонстрували стимуляцію продукції цитокінів інтерферону-α, інтерлейкіну-1α, інтерлейкіну-1β, інтерлейкіну-6, інтерлейкіну-8. Трофобласти плаценти експресують багато з цих цитокінів, тому ціллю дослідження було з’ясувати, чи іміквімод не порушує функції плаценти. При культивуванні трофобластів в 1 триместрі в концентрації іміквімоду до 5,0 мкг/мл не було виявлено підвищення жодного з перерахованих вище інтерлейкінів. Припущено, що іміквімод не індукує експресію прозапальних цитокінів у трофобластах плаценти.

Невідомо, чи іміквімод проникає через плаценту у людини. Його молекулярна вага та довгий період напіввиведення після системної абсорбції припускають плацентарний трансфер. Проте системна абсорбція є низькою і тому фактичний вплив на ембріон/плід видається клінічно не значимим.

Повідомлення 2004 року інформує про місцеве застосування іміквімоду з приводу гострокінцевої кондиломи на 16 тижні вагітності. Початкове лікування проводилось три вечори/тиждень протягом 4 тижнів. Через хорошу клінічну відповідь на лікування було призначено додатковий курс. Надалі жінку було втрачено з-під нагляду до вагінальних пологів на 41 тижні. Народилась здорова дівчинка вагою 3740 грам, оцінкою за шкалою Апгар 6 та 10 балів на 1-й та 10-й хвилинах відповідно. Наскільки відомо, дитина в подальшому розвивалась нормально.

Повідомлення 2006 року надає результати 7 вагітностей, при яких місцево використовували іміквімод. Всі діти народились живими з середньою вагою 3528 грам, без великих вроджених вад чи інших несприятливих наслідків. Лікування проводилось з приводу генітальних бородавок у 4 жінок та бородавок обличчя, кистей, стоп у 3 жінок.

Дозування: 5% крем – від одного разу/день до 4 разів/тиждень, тривалість курсу від 1-го до 10 тижнів (в середньому 5 тижнів). Дві жінки лікувались у 1 триместрі, одна в 2, дві у 2 і 3, а дві жінки тільки в 3 триместрі.

Два дослідження інформують про лікування іміквімодом з приводу аногенітальних бородавок 21 вагітну жінку без несприятливих ефектів для вагітностей та плодів.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання іміквімоду в період лактації у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають екскрецію препарату до грудного молока. Проте кількість препарату, яка досягає системного кровотоку і може проникнути до грудного молока видається клінічно незначимою. Наслідки ймовірного впливу для немовляти невідомі, видається, що іміквімод є сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Imiquimod Topical Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Imiquimod: Side Effects, Uses, Dosage, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
5. Imiquimod – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 31.12.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 31.12.2024 р.