ГЕКСАХЛОРОФЕН

Назва англійською мовою: Hexachlorophene.

Група/призначення: Протиінфекційний, протимікробний засіб.

Гексахлорофен, поліхлорована біфенольна сполука, є місцевим антисептиком, який використовується переважно як хірургічний скраб для рук і бактеріостатичний засіб для очищення шкіри. Незважаючи на те, що гексахлорофен більше не рекомендується для використання, він міститься в засобах для спринцювання та в спреях для жіночої гігієни. Препарат швидко абсорбується системно після місцевого призначення на пошкоджену шкіру, але також відмічається поглинання через не уражену шкіру. Через дуже швидку абсорбцію не слід використовувати гексахлорофен для слизових оболонок або травмованої шкіри.

Концентрацію препарату в крові зареєстровано у новонароджених у випадку купання з цим засобом та у дорослих після систематичної обробки рук. У пацієнтів з опіками та після вагінального використання цього препарату спостерігали токсичний вплив на центральну нервову систему.

Альтернативні назви / синоніми: pHisoHex

Діюча речовина: гексахлорафен.

Рекомендації при вагітності:

Сумісний при потребі, тільки для місцевого застосування, на неушкоджену шкіру, за винятком слизових оболонок.

Рекомендації при лактації:  

При потребі ймовірно сумісний, не наносити на соски.

Прийом під час вагітності (короткий висновок): 

Згідно з одним повідомленням інтенсивне використання гексахлорофену в І триместрі вагітності може призвести до формування вроджених вад, але обстеження, яке стало підставою для повідомлення піддали критиці за використану методологію.

У не в приматів, а інших видів тварин тільки дуже великі дози, які наближені до токсичних для материнського організму доз, є тератогенними.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Ряд досліджень вивчали репродуктивну токсичність гексахлорофену у різних видів тварин. У самців щурів відзначили істотне зменшення числа сперматозоїдів на фоні одноразової дози 125 мг/кг. У вагітних шурів після гострого та тривалого використання спостерігали залежну від дози тератогенність. Відносно низькі дози не призводили до формування вроджених вад, але високі асоціювались з розщілиною піднебіння, мікроофтальмією, анофтальмією, аномаліями ребер. Інтравагінальне введення вагітним щурам викликало частіше мікрофтальмію, анофтальмію, хвилясту деформацію ребер і рідше розщілину піднебіння. Концентрація в крові у 6-10 разів була вищою при введенні перорально або вагінально, у порівнянні з нашкірним нанесенням. Пероральні дози 6 мг/кг/день у вагітних кролів призводили до дефектів ребер в невеликої частини потомства.

Три дослідження описали розподіл гексахлорофену у плодів мишей, щурів і мавп.  У плодів мишей препарат селективно накопичувався у головному мозку, зорових везикулах, нервовій трубці на ранніх термінах вагітності, надалі, на пізніх термінах високий рівень визначали в крові, печінці, кишківнику. Аналогічний розподіл виявляли у плодів мавп. У мишей і мавп виявлено часткове подолання гематоенцефалічного бар’єру перед пологами. Гексахлорофен проникає через плаценту у вагітних щурів після перорального та нашкірного використання з виявленням препарату у плаценті, амніотичній рідині та у плода.

Інформація щодо впливу на плід:

Гексахлорофен проникає через плаценту у людини. В одному з досліджень продемонстрували концентрацію в пуповинній крові – в межах 0,003-0,182 мкг/грам, в середньому  0,022 мкг/грам (1 мкг/грам=1 ppm; parts per million; частин на мільйон). На думку дослідників джерелом гексахлорофену був вагінальний спрей та нанесені на шкіру препарати безпосередньо перед пологами. В другому дослідженні 3% емульсія гексахлорофену була використана в якості антисептичного лубриканту для обстеження піхви в процесі пологів. Після пологів препарат визначався у пуповинній крові 12 з 28 жінок в межах 0,142-0,942 мкг/мл та у пуповинній крові 9 з 28 новонароджених в межах 0,177-0,617 мкг/мл. Через потенційну токсичність гексахлорофену автори пропонують використовувати інші лубриканти.

Одне дослідження пов’язує рутинне використання гексахлорофену з тератогенністю у людини. Ретроспективний аналіз результатів вагітностей у медичних сестер, які обробляли руки гексахлорофеном в І триместрі вагітності продемонстрував 25 важких вроджених вад серед 460 новонароджених. Контрольну групу склали медичні сестри, які не використовували для обробки рук гексахлорофен і серед 233 новонароджених не виявлено вроджених вад. Медичні сестри, які застосовували гексахлорофен, працювали в 6-ти лікарнях Швеції у період 1969-1975 років і обробляли руки 10-60 разів на день 0,5% або 3% рідким милом з вмістом гексахлорофену. У 3 з цих медичних закладах також використовували 0,3% або 0,5% крем для рук з гексахлорофеном. В основній групі 46 немовлят, крім тих 25 з великими вадами, мали малі аномалії і разом це складає 71 дитину (15,4%). Великі аномалії були наступними: розщілини піднебіння та/або губи, мікрофтальмія, атрезія ануса, гіпоспадія, полікістоз нирок, атрезія стравоходу, редукційні вади кінцівок, діафрагмальна кила, дефекти нервової трубки, стеноз легеневої артерії, вади серця. Малі аномалії були наступними: вивих кульшового суглобу, крипторхізм, полідактилія, аномалії стопи, невеликі вади серця. Перелік і визначення великих вад і малих аномалій від авторів дослідження. В контрольній групі виявили 8 (3,4%) малих аномалій. Це дослідження критикували за методологію: більшість медичних сестер, які зазнали впливу гексахлорану, відібрали через аномалію в дитини, а не первинно через пренатальний вплив, тому це призвело до вищої частоти вродженої патології в основній групі. Вибір контрольної групи також розкритикували за не рандомізованість та яким чином виявлялись малі аномалії в різних медичних закладах. Інше дослідження оцінювало пологи жінок, які працювали в шведських лікарнях за період 1973-1975 років в порівнянні з пологами в загальній шведській популяції за той самий період. Було виявлено аналогічні вроджені вади розвитку за період 1973-1974, проте рівень перинатальної смертності та вроджених вад не відрізнявся між 3007 немовлятами, матері яких інтенсивно користували гексахлорофен  в 31 лікарні та 1653 немовлятами, мами яких працювали у 18 лікарнях і не використовували цей антисептичний препарат взагалі або тільки спорадично.

Застосування препарату під час вигодовування:

Гексахлорафен визначався в грудному молоці після використання в якості антисептика для сосків між годуваннями дитини. 6 зразків молока містили гексахлорофен від слідів (<2 ppb, parts per billion; частина на мільярд) до 9,0 ppb (1 нг/грам=1 ppb). Автори дійшли висновку, що низька концентрація в грудному молоці не асоціюється з ризиком для новонародженого на грудному вигодовуванні.

У 2021 році Американська академія педіатрії зазначила, що не знайдено жодного повідомлення з описом ознак і симптомів у немовляти або впливу на лактацію після використання гексахлорофену але було зазначено наступне:

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
4. Phisohex. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.

Адаптовано 06.05.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 06.05.2024 р.