ФЛОКСУРИДИН

Група/призначення:  

Антинеопластичний засіб, антиметаболіт. Флоксуридин (5-флуоро-2’-деоксиуридин, FUDR) застосовується в якості хіміотерапевтичного агенту. Це аналог піримідину, який пригнічує тимідилат синттазу. В експериментальних системах таке пригнічення призводить до зменшення деокситімідин трифосфату, доступного для синтезу ДНК, викликаючи кластогенність (руйнування хромосомного матеріалу), цитотоксичність, онкогенну трансформацію. Механізм дії подібний до 5-фторурацилу, вони також мають схожі внутрішньоклітинні метаболічні шляхи.

Крім паліативного лікування онкологічних захворювань препарат також використовувався як частина хіміотерапевтичної схеми для лікування резистентної або повторної гестаційної трофобластної неоплазії.

Альтернативні назви / синоніми: флуородеоксиуридин.

Діюча речовина: флоксуридин.

Рекомендації при вагітності:

Протипоказаний в І триместрі.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання флоксуридину при вагітності у людини. Препарат порушує ембріональний розвиток в експериментальних тварин (структурні аномалії, функціональні дефекти, загибель). Хоча величина ризику для людини при вагітності невідома, найкращою рекомендацією буде уникати призначення препарату в період вагітності, особливо в І триместрі, оскільки він порушує синтез ДНК, РНК, білків.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились в курячих ембріонів, мишей, щурів. Препарат був тератогенним у всіх цих видів тварин при використанні доз, що у 4,2-125 разів перевищували рекомендовану для людини. Вроджені вади розвитку включали розщілину піднебіння, деформацію придатків, лап, хвостів. Крім того, дослідження 1988 року дійшло висновку, що постпубертатна репродуктивна дисфункція у самців мишей, які зазнали пренатального впливу флоксуридину, виникала внаслідок надмірної загибелі клітин головного мозку, що розвивався. Довготривалі карциногенні дослідження з флоксуридином не проводились. Сам препарат та його активний метаболіт флуороурацил є відомими мутагенами. За винятком вищенаведеного, не проводились дослідження щодо репродуктивної поведінки та фертильності тварин. Однак, відомо, що флуороурацил викликає хромосомні аберації та зміни хромосомної організації сперматогоній, так само як і транзиторну неплідність у щурів. У самок щурів інтраперитонеальні дози флуороурацилу, призначені в преовуляторній фазі оогенезу, істотно зменшували кількість успішних парувань тварин, затримували розвиток ембріонів, підвищували частоту преімплантаційної летальності, індукували хромосомні аномалії в ембріонів.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування. Невідомо, чи флоксуридин або його активний метаболіт проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага препарату такий трансфер припускає.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання у людини. Препарат конвертується до двох активних метаболітів: 5-флуороурацилу та флоксуридину монофосфату. Молекулярна вага препарату припускає його проникнення до грудного молока. Флоксуридин протипоказаний при грудному вигодовуванні, оскільки він порушує синтез ДНК, РНК, білків.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 18.06.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 19.06.2017 р.