КРЕЗОЛ

Група/призначення:

Хімічна речовина, похідне фенолу, антисептик широкої дії. Застосовується головним чином у мильних розчинах для проведення загальної дезінфекції. Іноді, в невеликих концентраціях, як консервант розчинів для ін’єкцій.

Залежно від положення метильної групи відносно фенольної групи крезоли поділяються на о-крезол, м-крезол і п-крезол (орто- (2-метилфенол), мета- (3-метилфенол) та пара- (4-метилфенол)  ізомери). Орто- та пара-крезоли є також метаболітами толуолу.

Раніше крезоли були доступні в якості дезінфікуючих речовин під торговою назвою лізол.

Альтернативні назви / синоніми:

Метилфенол, кислота крезольна, крезилол, трикрезол, гідрокситолуол, лізол. В кінці статті інформація про лізол, хлорофен, бензалконію хлорид та додецилдиметиламонію хлорид.

Діюча речовина: крезол.

Рекомендації при вагітності:

Дані від експериментальних тварин не свідчать про підвищення  частоти вроджених вад розвитку.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про вплив на плід людини, дані від експериментальних тварин не продемонстрували тератогенного впливу.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Експерименти у тварин продемонстрували несприятливі репродуктивні наслідки на фоні материнської токсичності. Дослідження у щурів (Chernoff-Kavlock) з призначенням пара-крезолу вагітним тваринам на фоні токсичних для матерів доз не призводило до зниження розміру та ваги новонароджених. Такий аналіз не є заміною формального тератологічного дослідження. Домінантне летальне тестування у мишей не продемонструвало підвищення частоти втрати зигот після лікування самців орто- чи пара-крезолом. Дослідження у щурів з охопленням двох поколінь з використанням всіх трьох ізомерів виявило токсичний вплив на дорослих особин при дозі 450 мг/кг/день. Не зазначали несприятливого впливу у самок чи самців на репродукцію або результати вагітностей при відсутності токсичності у батьків. Стандартне тестування репродуктивної токсичності проводилось у щурів та кролів при дозах до 450 мг/кг/день та 100 мг/кг/день, відповідно. У щурів материнська токсичність виникала на фоні високих доз і супроводжувалась невеликим зростанням варіацій або зменшенням ваги плодів при використанні орто- та пара-крезолів. У кролів токсичний вплив на матерів спостерігали при дозі 50 мг/кг/день, а при 100 мг/кг/день відзначали невелике підвищення варіацій у плодів з впливом орто-крезолу. При постійному розмноженні мишей годували сумішшю мета- та пара-крезолів в дозах 362 мг/кг/день і 1682 мг/кг/день або орто-крезолом в середній дозі 724 мг/кг/день. Миші, які отримували орто-крезол, не мали ознак загальної чи репродуктивної токсичності. Тварини, які отримували вищі дози мета-/пара-крезолу, демонстрували мінімальну репродуктивну токсичність, але тільки на фоні істотної загальної токсичності. Ці знахідки співставні з відсутністю специфічної ембріотоксичності цих сполук. Вивчення впливу мета-крезолу на 5-21 постнатальні дні в дозі 30-1000 мг/кг/день не виявило несприятливого впливу на вагу яєчок чи яєчників як в новонароджених, так і в молодих щурів, хоча інші клінічні ознаки та зменшення набирання ваги спостерігались при дозах 300 мг/кг/день (новонароджені) та 1000 мг/кг/день (молоді тварини).

Лізол – це назва, яку використовують для крезолів та мильних розчинів у країнах, що прийняли британську фармакопею. В США лізолом називають різні поверхневі дезінфікуючі засоби. Вони можуть включати бензалконію хлорид (інформація в кінці статті) або хлорофен (інформація в кінці статті). З історії використання лізолу: в США в першій половині ХХ сторіччя застосовували в якості гігієнічного та контрацептивного засобу, до 1911 року повідомили про 153 випадки отруєння та 5 смертельних випадків. Лізол виявився неефективним як контрацептивний засіб, дослідження 1933 року інформувало, що в 250 жінок з 507 наступила вагітність, результати вагітностей не наводились. Повідомлення про 19 жінок, госпіталізованих після спроби аборту з використанням або мила, або «розведених фенольних антисептиків» шляхом внутрішньоматкової інстиляції, інформує про несприятливі наслідки, включно з нирковою недостатністю, у всіх жінок, дві з яких померли. Жодна вагітність не продовжилась. Після лікування в наступному 11 жінок завагітніли, 7 з них мали нормальні вагітності. Випадок 1945 року стосується внутрішньо-маткового введення лізолу для переривання вагітності з летальним наслідком для жінки. Відсутня інформація про можливі репродуктивні наслідки та вплив в період лактації сучасних лізолів при використанні у якості поверхневих дезінфекторів.

Хлорофен використовується в якості дезінфікуючого засобу. Цей агент асоціюється з контактним дерматитом. У щурів з пренатальним впливом пероральних доз до 300 мг/кг/день на 6-15 гестаційні дні не спостерігали несприятливого впливу на розвиток плодів. У кролів не виявляли вроджених вад розвитку  у випадку пренатального впливу пероральної дози 160 мг/кг/день на 7-19 дні вагітності. Призначення хлорофену щурам в період лактації призводило до зниження виживання дитинчат на фоні дози 150 мг/кг/день, але не спостерігали такого при дозі 50 мг/кг/день. Хлорофен не продемонстрував несприятливих репродуктивних наслідків у щурів з введенням самцям та самкам, починаючи з періоду перед паруванням і до запліднення, доз до 150 мг/кг/день.  Відсутня інформація про вплив при вагітності і лактації у людини.

Бензалконію хлорид – це суміш алкілбензилдиметиламонію, що застосовується в якості катіонних мийних засобів (дезінфікуючих). Входить до складу ряду засобів місцевої дії, включно з антисептиками, дезодорантами, ополіскувачами ротової порожнини. Може використовуватися як сперміцид. Лікування вагітних щурів не призводило до підвищення частоти вроджених вад розвитку. Відсутня інформація про вплив на плід людини. Внутрішньо-вагінальні аплікації у щурів незабаром після парування призводили до зростання частоти резорбції та загибелі плодів без підвищення частоти вроджених вад розвитку. Такі ефекти відзначали при застосуванні найвищих доз – на два порядки вищих від тих, що використовують при вагінальній контрацепції у людини.  Призначення вагітним мишам доз до 100 мг/кг/день на ранніх термінах вагітності або протягом всієї вагітності не викликало підвищення частоти аномалій у плодів. Рев’ю від індустріальної групи не виявило несприятливих репродуктивних ефектів після перорального лікування щурів та морських свинок і нашкірного нанесення щурам. Дослідження 2014 року щодо інших четвертинних амоніїв виявило істотне зниження плідності у мишей з пероральним впливом під час вагітності. Дослідження 2016 року продемонструвало, що комбінація диметилбензил амонію хлориду та додецилдиметиламонію хлориду (інформація нижче) порушувала фертильність самців та самок мишей. Відсутня інформація про вплив на плід людини та немовля в період грудного вигодовування.

Додецилдиметиламонію хлорид – четвертинний амоній, антисептик. Згідно з даними від експериментальних тварин не очікується підвищення частоти вроджених вад розвитку. Не був тератогенним у щурів при пероральних дозах 1, 3 та 10 мг/кг/день на 6-18 дні гестації. Підвищення загибелі та зменшення ваги плодів спостерігали при найвищих дозах на фоні материнської токсичності. У щурів не відзначали тератогенності чи фетотоксичності при введенні пероральних доз 1, 10 або 20 мг/кг/день з 6 до 15 дня вагітності. Дослідження в двох поколіннях щурів з дозами від 300 до 1500 ppm (частин на мільйон, parts  per million) з харчуванням не показало несприятливих репродуктивних наслідків. Батьківська та постнатальна токсичність у вигляді зменшення набирання ваги та споживання їжі спостерігалась на фоні 1500 ppm. Годування мишей дезінфікуючими засобами з вмістом додецилдиметиламонію хлориду та алкілдиметилбензиламонію хлориду протягом 2 тижнів в дозах до 480 мг/кг/день при паруванні через тиждень призводило до подовження часу до появи першого потомства, довших інтервалів між вагітностями, меншої кількості дитинчат на послід, меншого числа вагітностей. Материнську токсичність відзначали перед пологами. У дорослих самок пероральна доза 120 мг/кг/день протягом 2 тижнів зменшувала еструс. Дорослі самці з пероральним впливом протягом 8 днів дози 7,5 мг/кг/день або протягом 7 тижнів при дезінфекції приміщення демонстрували зменшення концентрації та рухливості сперматозоїдів, але не життєздатності їх. Рев’ю Європейського органу з безпеки харчових продуктів (European Food Safety Authority) зазначає, що додецилдиметиламонію хлорид виявляли в молоці, яке споживає населення. З цього документу не зрозуміло, чи сполука забруднила молоко при обробці, чи вона проникла в молоко тварин, які з їжею отримали додецилдиметиламонію хлорид.

Інформація щодо впливу на плід: відсутня інформація.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 28.05.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 29.05.2018 р.