КОНІВАПТАН
Назва англійською мовою: conivaptan.
Група/призначення:
Антагоніст рецептору вазопресину.
Альтернативні назви / синоніми: вапрізол.
Діюча речовина: коніваптан.
Рекомендації при вагітності:
Відсутні дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.
Рекомендації при лактації:
Відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
Відсутня інформація про використання коніваптану в період вагітності у людини. В одного з двох видів тварин спостерігали токсичний вплив на розвиток плодів у вигляді загибелі. Вплив на ембріон/плід є ймовірним. Відсутність досвіду використання у людини не дозволяє належно оцінити ембріо/фетальний ризик. Якщо вагітна потребує лікування препаратом, її слід інформувати про потенційний ризик (аборт або загибель плоду/новонародженого).
Інформація щодо досліджень на тваринах:
Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. При введенні самкам щурів добової внутрішньовенної болюсної* дози, яка призводила до системного впливу, меншого від отримуваного людиною від терапевтичної дози, виходячи з AUC** перед паруванням і протягом перших 7 днів вагітності спостерігали подовження діеструсу, зниження фертильності, зростання частоти пре- і пост імплантаційних втрат. Ці дози не впливали на фертильність самців. На фоні добових доз, які призводять до системного впливу, нижчого за отримуваний у людини в період органогенезу (7-17 дні) не відзначали істотного впливу на матерів і плодів. У випадку подовження лікування до 20 дня лактації не спостерігали ознак материнської токсичності, але дитинчата демонстрували зниження рівня виживання, затримку фізичного та психічного розвитку, включно з статевим дозріванням та затримку розвитку рефлексів. При зменшенні добової дози на 1/2 і більше не фіксували несприятливих ефектів у потомства.
У вагітних кролів, які отримали добові внутрішньовенні дози в період органогенезу, що призводили до меншого системного впливу, не відзначали несприятливого впливу на плід на фоні материнської токсичності. Введення препарату щурам в пологах призводило до їх затримки. Описані вище дози спричиняли підвищення частоти перинатальної смертності дитинчат. Такі наслідки можуть бути вторинними до впливу на окситоцинові рецептори у щурів.
У мишей і щурів не спостерігали карциногенності на фоні добових доз, які вводили за допомогою зонду протягом 2 років (ці дози призводили до системного впливу, який у 6 та 2 рази перевищував отримуваний у людини відповідно). Препарат не продемонстрував мутагенності та кластогенності в кількох дослідженнях. Коніваптан проникає через плаценту щурів з досягненням концентрації в тканинах плода до 10% від показника у плазмі матері, а рівень в плаценті є в 2,2 рази вищим від рівня в плазмі матері. Коніваптан повільно виводився з тканин плода, що може свідчити про можливість накопичення.
*Болюс – відносно великий об’єм рідини або дози препарату, що вводиться внутрішньовенно і швидко викликає відповідну реакцію. **AUC – фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою). |
Інформація щодо впливу на плід:
Коніваптан є не пептидним подвійним антагоністом аргінінових рецепторів вазопресину. Призначається для лікування еуволемічної гіпонатріемії (тобто, синдрому неадекватної секреції антидіуретичного гормону або при гіпотиреозі, наднирниковій недостатності, легеневих розладах тощо) у стаціонарних пацієнтів. Вводиться шляхом тривалої внутрішньовенної інфузії кілька днів. Середній період напіввиведення після закінчення інфузії становить 5 годин. Препарат щільно зв’язується з білками плазми (на рівні 99%). Деякі метаболіти демонструють активність на рівні показника основної сполуки, але середня активність метаболітів становить 7% від активності коніваптану.
Невідомо, чи коніваптан проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага та тривалість призначення припускають проникнення препарату до ембріону/плода.
Застосування препарату під час вигодовування:
Відсутні повідомлення про використання коніваптану в період лактації у людини. Невідомо, чи коніваптан проникає до грудного молока. Молекулярна вага та тривалість призначення припускають екскрецію до грудного молока. Наслідки впливу препарату на немовля на грудному вигодовуванні невідомі. У дорослих пацієнтів спостерігали виражений токсичний вплив на ряд систем та органів. Оскільки препарат є слабкою основою, захоплення іонів у відносно кислому середовищі молока дозволяє препарату накопичуватись в молоці. Допоки немає інформації про концентрацію коніваптану в грудному молоці, жінкам, яких лікують коніваптаном, не слід годувати дітей грудним молоком.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
- Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.