Група/призначення:

Радіонукліди є джерелами іонізуючого випромінювання.

Радіонуклід — атом з нестійким ядром, що характеризується додатковою енергією, яка доступна для передачі до створеної радіаційної частинки, або до одного з електронів атома в процесі внутрішньої конверсії. При вивільненні енергії радіонуклід проходить через процес радіоактивного розпаду, і зазвичай випускає один або більше фотонів, гамма-променів, або субатомні частинки. Ці частинки складають іонізуюче випромінювання. Радіонукліди утворюються в природних умовах, але також можуть бути отримані штучно при бомбардуванні стабільного елемента нейтронами в ядерному реакторі.

Радіонукліди часто також називаються радіоактивними ізотопами або радіоізотопами.

Іонізуюче випромінювання – це випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення електричних зарядів (іонів) різних знаків. Джерелом іонізуючого випромінювання є природні та штучні радіоактивні речовини та елементи (уран, радій, цезій, стронцій та ін.). Джерела іонізуючого випромінювання широко використовуються в атомній енергетиці, медицині (для діагностики та лікування) та в різних галузях промисловості.

До електромагнітного випромінювання належать гамма- та рентгенівські випромінювання. Гамма-випромінювання – це короткохвильове електромагнітне випромінювання, яке за своїми властивостями подібне до рентгенівського, однак має значно більшу швидкість (приблизно дорівнює швидкості світла) та енергію.

Іонізуюче випромінювання характеризується двома основними властивостями: здатністю проникати через середовище, що опромінюється, та іонізувати повітря і живі клітини організму. Причому обидві ці властивості іонізуючого випромінювання зв’язані між собою обернено пропорційною залежністю.

Найбільшу проникну здатність мають гамма- та рентгенівське випромінювання.

Альтернативні назви / синоніми:

Радонуклід, радіоізотопи, радіоізотоп, радіоактивні елементи, радіоактивні речовини.

Діюча речовина: радіонукліди.

Рекомендації при вагітності:

Протипоказані, тільки  за чіткими показами.

Рекомендації при лактації:

Протипоказані, тільки  за чіткими показами.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Ступінь опромінення залежить від виду енергії та відстані від джерела.

Біологічна роль окремих радіонуклідів визначається їхніми біохімічними характеристиками. Так, радіоактивний йод, як і будь-яка йодовмісна сполука активно накопичується в щитоподібній залозі, радіоактивний стронцій (Sr90) – в кістковій тканині. Широко використовується технецій-99m, який має спорідненість до щитоподібної залози. Деякі агенти, включно з ураном, на додаток до радіоактивності є хімічно токсичними.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Радіація вимірюється наступними одиницями радіоактивності:

• Кюрі(Кі,Curie) – одиниця радіоактивності, що дорівнює радіоактивності речовини, в якій протягом 1 сек відбувається 3,7×10¹⁰ радіоактивних розпадів. З 1985 року замість одиниці радіоактивності Кюрі у системі СІ використовується одиниця виміру радіоактивності Бекерель.
• Бекерель – (Бк, Bq) – одиниця  виміру радіоактивності речовини. Один Бк дорівнює радіоактивності матеріалу, в якому щосекунди відбувається один акт розпаду.
• Грей (Гр, Gy) – одиниця вимірювання поглинутої дози іонізуючого випромінювання. Один грей дорівнює дозі випромінювання, при котрій опроміненій речовині масою один кілограм передається енергія один джоуль будь-якого іонізуючого випромінювання.
• Зіверт (Зв, Sv) – одиниця вимірювання еквівалентної дози іонізуючого випромінювання в системі СІ. Один зіверт дорівнює еквівалентній дозі будь-якого виду випромінювання, поглинутої одним кілограмом біологічної тканини, що створює такий же біологічний ефект, як і поглинута доза в один грей рентгенівського або γ-випромінювання. Природний радіаційний фон становить від 0,05 до 0,2 мікрозіверта на годину.
• Рад (rad, radiationabsorbed dose) – позасистемна одиниця поглинутої дози іонізуючих випромінювань; відповідає енергії випромінювання 100 ерг, поглинутої речовиною масою 1 г.
• Рентген – одиниця дози (кількості) рентгенівського чи гамма-проміння, яка спричиняє в 0,001293 г повітря (тобто в 1 см³ за нормальних умов) утворення іонів, з яких іони одного знака мають сумарний заряд в одну електростатичну одиницю електрики (1/3)•109 Кл. В системі СІ 1 Р = 2,57976•10^–4 Кл/кг.
• Бер (біологічний еквівалент рентгена) – це кількість енергії будь якого виду випромінювання, яке при поглинанні в 1 г біологічної тканини створює таку ж біологічну дію, що і гамма-випромінювання при дозі в 1 Р. Бер – одиниця вимірювання біологічної дози. 100 бер = 1Зв.

Знаючи, який і в якій кількості ізотоп використовувався та тривалість його впливу можна визначити дозу радіації. Іншим важливим параметром є відстань від джерела впливу радіоізотопу до зацікавленої тканини. Загалом, доза променевої енергії, що досягає тканини, обернено пропорційна квадрату відстані до тканини від джерела випромінювання.

Гама-випромінювання проникає через більшість тканин і використовується для внутрішньопорожнинного ізотопного лікування з радієм чи цезієм.

Максимальна рекомендована доза опромінення області живота вагітної встановлена на рівні 1 РЕМ протягом всіх 40 тижнів вагітності.

Вагітні жінки, які працюють в медичних установах можуть зазнати впливу від радіоактивних пацієнтів і отримати надмірні дози радіації, якщо заходи радіаційної безпеки не дотримуються.

При вагітності діагностику з використанням радіонуклідів слід проводити зважено. Наприклад, діагностику такого стану як тромбоз у матері можна провести з мінімальним радіаційним впливом на плід.

Вплив радіонуклідів з навколишнього середовища також супроводжується низьким рівнем радіаційного опромінення.

Процеси на атомних електростанціях включають радіонукліди, однак, зазвичай викид в навколишнє середовище є мінімальним. Аналіз вроджених вад розвитку в родинах, які проживають біля таких об’єктів не виявив асоціації з близькістю до атомної електростанції.

Точаться дискусії щодо можливого зростання лейкемії у дітей, які проживають біля ядерних об’єктів внаслідок пренатального впливу.

Процеси на атомних електростанціях включають радіонукліди, однак, зазвичай викид в навколишнє середовище є мінімальним. Аналіз вроджених вад розвитку в родинах, які проживають біля таких об’єктів не виявив асоціації з близькістю до атомної електростанції.

Точаться дискусії щодо можливого зростання лейкемії у дітей, які проживають біля ядерних об’єктів внаслідок пренатального впливу.

 Застосування препарату під час вигодовування:

Радіонукліди з організму матері впливають на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні, двома шляхами: через грудне молоко, опромінюючи зсередини або через випромінені фотони, які поглинаються немовлям, підвищуючи дозу зовнішнього опромінення. Можливо визначити дозу, отриману прямим опроміненням немовляти чи з материнським молоком.

Керівні принципи щодо грудного вигодовування при застосуванні радіофармацевтичних препаратів  ґрунтуються на залежності від того, який конкретний препарат використовувався та який діагностичний тест проводився. Див. статті про окремі радіонукліди.

Радіоактивна терапія та уникнення контакту.

Радіоізотопи використовуються для абляції тканин (радіочастотна абляція/деструкція), в основному радіоізотопи йоду.

Дози радіоактивного йоду, достатні для абляції тканини при лікуванні тиреотоксикозу або раку, роблять пацієнта достатньо радіоактивним, щоб рекомендувати обмеження контакту з дітьми та партнером. Також слід уникати контакту з вагітними жінками, хоча аналіз величини такого непрямого впливу не припускає токсичності для матері та плода.

Рекомендації 2011 року (стосовно радіоактивного йоду) включають уникнення контакту з дітьми протягом 5 днів (дотримання дистанції 6 футів (1,83 метри), уникнення контакту з вагітними протягом 10 днів та уникнення знаходження на відстані меншій за 6 футів від невагітних дорослих понад 2 години на день протягом 5 днів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Вплив радіації на чоловічі статеві органи розглядається окремо в однойменній статті.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 16.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 16.12.2016 р.

Група/призначення:

Радіоізотопний діагностичний препарат. Технецій 99m – радіонуклід, який використовується для діагностики/візуалізації. Це гама-випромінюючий радіонуклід.

На відміну від натрію йодиду (радіоактивний йод) натрію пертехнетат 99mTc, накопичуючись в щитоподібній залозі не приймає участі в синтезі тиреоїдних гормонів. Тому він використовується для сцинтиграфічних досліджень щитоподібної залози на фоні прийому антитиреоїдних препаратів, які блокують захоплення йоду щитоподібною залозою. Препарат повільно виводиться з циркулюючої крові, що дозволяє використовувати його для оцінки динамічних характеристик кровотоку в різних органах.

Альтернативні назви / синоніми:

Кардіоліт, технецій-99m.

Діюча речовина:

Технецій-99m (у вигляді натрію пертехнетату).

Рекомендації при вагітності:

Призначати тільки за чіткими показами.

Рекомендації при лактації:

Призупиняти на термін в залежності від дози.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Вплив при вагітності можна оцінити, виходячи з дози опромінення та конкретної процедури. Також див. статті Радіонукліди та Рентгенівське випромінення.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Технецій 99m проникає через плаценту у щурів, морських свинок, овець, тому це можна припустити і в людини.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

В тексті використано наступні одиниці радіоактивності:

• Кюрі (Кі, Curie) – одиниця радіоактивності, що дорівнює радіоактивності речовини, в якій протягом 1 сек відбувається 3,7×10¹⁰радіоактивних розпадів. З 1985 року замість одиниці радіоактивності Кюрі у системі СІ використовується одиниця виміру радіоактивності Бекерель.
• Бекерель – (Бк, Bq) – одиниця  виміру радіоактивності речовини. Один Бк дорівнює радіоактивності матеріалу, в якому щосекунди відбувається один акт розпаду.
• Зіверт (Зв, Sv) – одиниця вимірювання еквівалентної дози іонізуючого випромінювання в системі СІ. Один зіверт дорівнює еквівалентній дозі будь-якого виду випромінювання, поглинутої одним кілограмом біологічної тканини, що створює такий же біологічний ефект, як і поглинута доза в один грей рентгенівського або γ-випромінювання. Природний радіаційний фон становить від 0,05 до 0,2 мікрозіверта на годину.
• 1 РЕМ – 10 мЗв (зіверт). Кількісна оцінка ризику для людини при рентгенологічному дослідженні проводиться тільки у випадку отримання дози понад 5 РЕМ (50 мЗв) протягом 1 року або при отриманні дози 10 РЕМ протягом всього життя на додаток до природного опромінення.

Визначення ризику для плода проводили, екстраполюючи дані, отримані від дорослих, що не є точним і потребує додаткових обстежень. За оцінками доза опромінення, яку плід отримує від візуалізації з 99m-Tc значно нижча за 5 РЕМ.

Наприклад, при застосуванні Tc-99m DTPA (diethylene-triamine-pentaacetate) для визначення можливої легеневої емболії у вагітної на 10 тижні вагітності підрахована доза для плода становила 0,05 РЕМ. Детальніша інформація про ризик при різних дозах радіації наводиться у статтях Радіонукліди та Рентгенівське опромінення.

Ретроспективне обсерваційне когортне дослідження, проведене в Німеччині, виявило жінок, яким при вагітності проводили 99m-Tc-сцінтіографію щитоподібної залози (N=102) та кісток (N=20) і порівняло результати їхніх вагітностей з контрольною групою вагітних без тератогенного впливу. В межах цієї невеликої вибірки не продемонстровано істотного зростання частоти великих вроджених вад розвитку, спонтанних абортів, зміни параметрів новонароджених після пренатального впливу 99m-Tc.

Визначення поглинутої дози при використанні 99м Tc DTPA продемонструвало важливу роль вмісту сечового міхура в отриманій дозі опромінення, в тому числі і матки. Тому рекомендовано індукувати діурез вагітній, яка отримує 99m Тс-DTPA для мінімалізації радіаційного опромінення плода. Виходячи з розрахунків на основі фантомної моделі група дослідників рекомендує вагітним медпрацівникам проводити не більше шести досліджень з 99m-Tc у дорослих або не більше одного сканування всього тіла з І-131 на день і користуватись більш чутливим дозиметром, ніж зазначено на плівці.

Застосування препарату під час вигодовування:

Технецій 99m проникає до грудного молока.

Радіоактивність в молоці після призначення дози 500 МБк 99m-Tc-HMPAO (hexamethylpropyleneamineoxime) для дослідження перфузії мозку визначена на рівні 0,26 мЗв – досить низькому, щоб не потребувати припинення грудного вигодовування. Після дози 2мКі 99m-Tc MAA (microaggregated albumin) грудне вигодовування можна відновити через 24 години.

Друге дослідження виявило, що 48 годин було достатньо для зменшення радіоактивності грудного молока до допустимого рівня після дози 10-12 мКі.

Комісія США з ядерного регулювання рекомендує призупиняти грудне вигодовування після призначення різних досліджень з використанням 99m-Tc, так, після дози 4 мКі  – на 12,6 годин, якщо доза перевищує 12 мКі – на 12 годин, після дози 30 мКі – на 24 години.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 16.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 16.12.2016 р.

Група/призначення:

Рентгенконтрастний йодовмісний засіб. Покази: нейрорадіологія, ангіографія, урографія, артрографія.

Альтернативні назви / синоніми:

Ангіовіст, гіпак, гастрографін, ренографін.

Діюча речовина: діатризоат.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають ризик в ІІ та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Використання йодовмісних препаратів перед пологами може призводити до гіпотиреозу у деяких новонароджених.

Діатризоат пригнічує функцію щитоподібної залози при проведенні амніографії.

Див. також статтю Йод.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При дослідженні у тварин не виявлено тератогенних наслідків.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Кілька досліджень описують застосування діатризоату для амніографії. При цьому не виявлено несприятливого впливу на плід, за винятком одноразового випадкового введення контрасту плода.

28 вагітним жінкам вводили внутрішньоамніотично 50 мл діатризоату для діагностичних показів. При порівнянні з контрольною групою не виявлено змін рівнів левотироксину (Т4), ліотироніну (Т3) в пуповинній крові незалежно від інтервалу між введенням та пологами. Виявлено, що йод елімінується з амніотичної рідини через 2-4 дні.

Інше повідомлення інформує про 7 пацієнток, яким за 13 днів до пологів вводили інтраамніотично суміш ethiodized oil (12 мл) та діатризоату (30 мл). У 5 випадках визначали рівень тиреотропного гормону (ТТГ) в пуповинній крові та в сироватці всіх 7 дітей на 5-й день життя. ТТГ був значно підвищеним у 3 з 5 зразків пуповинної крові та в 6 з 7 зразках крові новонароджених. В 3 немовлят діагностовано наступні ознаки гіпотиреозу:

• Підвищений ТТГ / нормальний Т4; апатія, жовтяниця;
• Підвищений ТТГ / знижений Т4;
• Підвищений ТТГ / знижений Т4; зоб.

На противагу цьому повідомленню, ступінь пригнічення тиреоїдної функції здається важчим із збільшенням інтервалу між впливом препарату та пологами. Пояснення таких відмінностей криється у використанні більш чутливого тесту для ТТГ та використання тільки водорозчинного контрасту в першому дослідженні.

Рев’ю від європейського товариства урогенітальної радіології (комітету щодо безпечності контрастних агентів) не виявило доказів несприятливого впливу контрастних препаратів при вагітності, але рекомендується  проводити моніторинг функції щитоподібної залози протягом 1-го тижня життя у випадку застосування йодовмісних контрастних засобів при вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

При одному з досліджень не виявлено діатризоату в грудному молоці. Жінці на 7-й день після пологів для урорографії вводився діатризоат. Через 9 годин спектрометром не виявлено препарату в молоці.

Виходячи з цього американська академія педіатрії вважає діатризоат сумісним з грудним вигодовуванням.

Американська колегія радіологів та європейське товариство урогенітальної радіології стверджує, що немає потреби відмовлятися від грудного вигодовування у випадку застосування йодовмісного контрастного засобу.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Діатризоат може використовуватись для вазографії. У щурів препарат не викликав обструкції сім’явивідної протоки.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 16 12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 16.12.2016 р.

Група/призначення:

Радіофармацевтичний, антитиреоїдний  препарат.

Серед 9 радоізотопів йоду найчастіше використовуються І-131 (Hicon), який випромінює як бета, так і гамма-промені і має період напіврозпаду 8 днів, I-125, який випромінює тільки гамма-промені, з періодом напіврозпаду 60 днів, I-123, який, як правило, забруднений I-124, надаючи йому при розпаді характеристики, аналогічні I-131.

Покази: радіойодтерапія: зоб (токсичний дифузний або вузловий); папілярна або фолікулярна карцинома щитоподібної залози, у тому числі метастазуюча.

Вибірково накопичується в щитоподібній залозі.

Див. також статтю Радіонукліди.

Альтернативні назви / синоніми:

Натрію йодид-131, І-131, натрію йодид-125, І-125.

Діюча речовина:

Радіоактивний ізотоп йоду.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Доведена тератогенність йодиду натрію-131 у людини. Оскільки вплив навіть малих доз непередбачуваний, препарат протипоказаний при вагітності. Рев’ю 1999 року аналізувало вплив натрію йодиду-131 на щитоподібну залозу плода після призначення матері на ранніх термінах вагітності. Лікування після 10 тижня вагітності призводить до токсичного впливу на залозу плода. Деякі дослідники рекомендують уникати вагітності протягом року після закінчення лікування.

Діагностична доза складає соту частину терапевтичної. Як і всі йодиди вибірково накопичується в щитоподібній залозі.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

В тексті використано наступні одиниці радіоактивності:

• Кюрі(Кі, Curie) – одиниця радіоактивності, що дорівнює радіоактивності речовини, в якій протягом 1 сек відбувається 3,7×10¹⁰ радіоактивних розпадів. З 1985 року замість одиниці радіоактивності Кюрі у системі  СІ використовується одиниця виміру радіоактивності Бекерель.
• Бекерель – (Бк, Bq) – одиниця  виміру радіоактивності речовини. Один Бк дорівнює радіоактивності матеріалу, в якому щосекунди відбувається один акт розпаду.
• Грей(Гр, Gy) – одиниця вимірювання поглинутої дози іонізуючого випромінювання. Один грей дорівнює дозі випромінювання, при котрій опроміненій речовині масою один кілограм передається енергія один джоуль будь-якого іонізуючого випромінювання.
• Зіверт(Зв, Sv) – одиниця вимірювання еквівалентної дози іонізуючого випромінювання в системі СІ. Один зіверт дорівнює еквівалентній дозі будь-якого виду випромінювання, поглинутої одним кілограмом біологічної тканини, що створює такий же біологічний ефект, як і поглинута доза в дин грей рентгенівського або γ-випромінювання. Природний радіаційний фон становить від 0,05 до 0,2 мікрозіверта на годину.
• Рад (rad, radiation absorbed dose) – позасистемна одиниця поглинутої дози іонізуючих випромінювань; відповідає енергії випромінювання 100 ерг, поглинутої речовиною масою 1 г.

І-131 швидко проникає до плаценти. Щитоподібна залоза плода здатна акумулювати І-131 у терміні 10-12 тижнів вагітності. На момент пологів співвідношення сироватка матері:пуповинна кров становить 1,0.

Як випливає з результатів досліджень щодо поглинання І-131 щитоподібною залозою плода лікування матері на ранніх термінах вагітності не становить істотної небезпеки для плоду.

2 повідомлення описують лікування І-131 на 4 та 8 тижнях вагітності з народженням здорових дітей і підтверджують відсутність ризику. Однак, у новонародженого з впливом препарату на 2 тижні вагітності виявлено велику голову, екзофтальм, товсту мікседемо-подібну шкіру; немовля померло незабаром після народження. В іншому випадку впливу діагностичної дози І-131 в середині І триместру виявлено наступні вроджені вади розвитку у новонародженого: мікроцефалію, гідроцефалію, дисплазію кульшових суглобів, клишоногість. І врешті-решт, призначення І-131 за 3-5 днів до запліднення може бути причиною спонтанного аборту в кінці І триместру. Всі ці 3 випадки повинні бути перевірені щодо впливу інших факторів, оскільки термін та різноманітність вад це припускають.

Призначення терапевтичних доз наприкінці І триместру (12 тижнів) або пізніше призводить до часткової або повної абляції (деструкції) щитоподібної залози плода. Цей ефект є залежним від дози, однак одна мама лікувалась у терміні 19 тижнів дозою 6,1 мКі (міліКі) без шкоди для плода. При вагітностях, які закінчились народженням немовлят з гіпотиреозом жінки отримували дози 10-225 мКі. Клінічні ознаки, виявлені при народженні або незабаром після народження у 10 з 12 дітей узгоджувались з  гіпотиреозом. В однієї дитини також виявлено гіпопаратиреоз.

В однієї дитини з внутрішньоутробним впливом повторних малих доз протягом 5 тижнів (загальна доза 12,2 мКі) гіпотиреоз проявився тільки у віці 4 років. Незвичні аномалії виявлено в іншої дитини: гідроцефалію, кардіопатію, недорозвиток геніталій, деформацію кінцівок.

У 1998 році повідомили про жінку, яка отримала І-131 в дозі 500 МБк (мегаБекерель) на 20 тижні вагітності. Визначено, що через 24 години щитоподібна залоза плода отримала 10 МБк (2%) дози або поглинуту дозу 600 Гр (Грей; абляцій на доза). Абсорбована тілом та головним мозком плода доза становила 100 мГр (мегаГр), а гонадами – 40 мГр. Народився доношений хлопчик вагою 3150 грам з ознаками гіпотиреозу. У віці 14 днів дитині призначено лікування тироксином. Нейропсихологічне обстеження у віці 8 років  виявило нормальний розумовий розвиток, але з низьким рівнем уваги та порушенням образної* пам’яті. Призначено довготривале спостереження через загрозу раку щитоподібної залози.

Більшість повідомлень про народження жінками, які отримували І-131 перед абляцією щитоподібної залози (радіочастотна абляція/деструкція вузлів) не свідчать про підвищення частоти ризику вроджених вад. Але одне повідомлення інформує про 3 випадки аномальних народжень від вагітностей, які наступили менш, ніж через рік після лікування. Повідомлення припускає, що частота самовільного переривання може підвищуватись протягом 12 місяців після лікування радіоактивним йодом, але ці дані не були продубльовані при наступному дослідженні.

Незрозуміло, чи будь-які проблеми з вагітністю в цій групі жінок пов’язані з впливом радіоактивного йоду, чи з порушенням функції щитоподібної залози, але дослідники рекомендують утримуватись від вагітності протягом року для виведення залишкового радіонуклиду та стабілізації функції залози.

Повідомляється про випадок випадкового впливу І-131 на жінку-медпрацівника у терміні 10-12 тижнів вагітності. Підраховано, що плід абсорбував понад 30 мГр. При народженні діагностовано агенезію щитоподібної залози, що вважається результатом впливу І-131.

При іншому випадку випадкового призначення І-131 на перших тижнях вагітності виявлено незвично високу концентрацію радіоактивного йоду в матці, що припускає заниження показника при попередніх розрахунках. В цьому випадку вплив був достатньо вираженим для індукції спонтанного аборту на 8 тижні вагітності.

Призначення дози мКі І-131 при вагітності може пошкодити або зруйнувати щитоподібну залозу плода. Це можливо після 10 тижня вагітності, коли залоза плода починає накопичувати йод. Використання високих доз радіоактивного йоду для лікування гіпотиреозу при вагітності протипоказано. Вплив радіоактивного йоду з навколишнього середовища при вагітності асоціюється з передчасними пологами. Гіпотетичним механізмом цього ефекту може бути індукція клінічного або субклінічного гіпотиреозу в період вагітності.

Не виявлено зростання частоти вроджених вад розвитку у 106 дітей, народжених від 59 чоловіків, лікованих дозами І-131 до 44 ГБк (гігаБкь) та у дітей 98 чоловіків і жінок, лікованих від гіпотиреозу у віці 4-20 років.

Міжнародна комісія з радіологічного захисту рекомендує додаткове обмеження дози 2 мЗв (мікроЗв) на черевну поверхню вагітного медичного персоналу для захисту плода, в порівнянні до всіх громадян, чия річна межа рекомендована на рівні 1 мЗв. Що стосується процедур, пов’язаних з І-131, комісія рекомендує, щоб вагітна жінка, яка проводить процедуру, здійснювала не більше одного сканування всього тіла з І-131 на день і користувалась більш чутливим дозиметром, ніж зазначено на плівці. Документом 2003 року регламентовано, що вагітні медпрацівники не повинні залучатися до процедур, які загрожують виникненням нещасних випадків, або де джерело І-131 є неконтрольованим чи непередбачуваним, так само, як і у випадково забрудненому приміщенні, оскільки відбуватиметься надмірний вплив на плід.

Застосування препарату під час вигодовування:

Молочна залоза активно поглинає іони йоду, особливо в період лактації. При призначенні радіоактивного йоду необхідно припинити грудне вигодовування. Залежно від дози і чистоти радіоактивного йоду відновлення грудного вигодовування є можливим через 5 днів – 2 тижні після введення дози I-131 або I-123 після перевірки зразка молока на залишкову радіоактивність.

Після терапевтичного призначення дози 400 МБк І-131 для лікування карциноми щитоподібної залози вимірювання радіоактивності грудного молока протягом 32 днів припустило, що, знадобиться, принаймні, 52 дні для зниження концентрації препарату до безпечного для немовляти рівня.

Повідомляється про рівень радіоактивного йоду в грудному молоці однієї жінки, яка отримала терапевтичну дозу І-131 для лікування раку. В цьому випадку радіоактивність була дуже низькою, але визначалась ще після 58 дня і нижче за вимірювальний рівень після 80 дня. Коментатори вважають, що якщо жінка хоче годувати дитину, не потрібно проводити радіологічне дослідження молока, а призначати І-123 та натрію пертехнетат (радіоізотопний діагностичний засіб). Попереднє призначення стабільного йоду може блокувати поглинання радіоактивного ізотопу щитоподібною та молочною залозами.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Чутливість ооцитів до радіаційного пошкодження значно залежить від виду тварин. Ооцит людини вважається відносно радіаційно резистентним.

Огляд літератури щодо “рентгенівської кастрації” в людини припустив, що експозиція щонайменше 400 рад потрібна для значної втрати ооцитів. Незважаючи на те, що при терапії раку щитоподібної залози І-131 вплив на гонади може перевищити цей рівень та спостереження про наступне порушення менструальних циклів, нормальна народжуваність була відзначена після такого лікування.

Низька частота генетичних аномалій та інших проявів токсичності дали змогу рекомендувати радіоактивний йод як метод вибору для лікування раку щитоподібної залози та тиреотоксикозу. Лікування раку І-131 може призводити до більш ранньої менопаузи.

Повідомляється про випадок порушення функції яєчок після лікування радіоактивним йодом папілярного раку щитоподібної залози дозою 350 мКі І-131. Однак відомо, що функція яєчок відновлюється через 9-24 місяці.

Рев’ю щодо репродуктивної функції після лікування I-131 дійшло висновку про тимчасове порушення функції жіночих та чоловічих статевих залоз з наступним відновленням. Аналіз не виявив зростання частоти несприятливих результатів вагітностей, які наступали після проведеної терапії. Проспективне довготривале одноцентрове дослідження в групі чоловіків, лікованих І-131 від раку щитоподібної залози виявило, що більша ймовірність олігоспермії через рік після лікування виникала при одноразовій абляції залози, ніж при багаторазовій.

У пацієнтів, як отримували одноразове або багаторазове лікування через 6 місяців спостерігали підвищення рівня фолікулостимулюючого гормону та зменшення концентрації сперми.

Дослідження 2013 року оцінювало вплив ядерних випробувань у Неваді (ядерний полігон) на щитовидну залозу дітей та потенційну неплідність. Автори відзначають, що попередні дослідження не виявили асоціації між терапевтичним впливом радіоактивного йоду в підлітків і дорослих та неплідністю. Дослідження в Неваді охопило когорту 1389 дітей шкільного віку (1965 Intermountain Fallout Cohort), авторами припущено, що вплив в дитячому віці може потенційно призводити до вищого ризику неплідності. Однак, отримані результати не підтвердили такого припущення.

Радіоактивна терапія та уникнення контакту.

Дози радіоактивного йоду, достатні для абляції тканини при лікуванні тиреотоксикозу або раку, роблять пацієнта достатньо радіоактивним, щоб рекомендувати обмеження контакту з дітьми та партнером. Також слід уникати контакту з вагітними жінками, хоча аналіз величини такого непрямого впливу не припускає токсичності для матері та плода.

Рекомендації 2011 року включають уникнення контакту з дітьми протягом 5 днів (дотримання дистанції 6 футів (1,83 метри), уникнення контакту з вагітними протягом 10 днів  та уникнення знаходження на відстані меншій за 6 футів від невагітних дорослих понад 2 години на день протягом 5 днів.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 11.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.12.2016 р.

Група/призначення:

Рентгенконтрастний  йодовмісний засіб. Покази: нейрорадіологія, ангіографія, урографія, артрографія.

Альтернативні назви / синоніми: томоскан.

Діюча речовина: йопамідол.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають ризик в ІІ та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація, відомо, що йодовмісні препарати вибірково накопичуються в щитоподібній залозі.

Див. статтю Йод.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з інструкцією до препарату, дослідження у щурів та кролів з дозами, які у 2,7 та 1,4 рази перевищували максимальні рекомендовані для людини, відповідно, не продемонстрували несприятливих наслідків.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Два повідомлення інформують про внутрішньоутробний вплив за кілька днів до пологів з виявленням черевних радіоконтрастних щільностей, що продемонструвало трансплацентарний пасаж йопамідолу.

В цілому, йодовмісні агенти протипоказані при вагітності через можливість токсичного впливу на щитоподібну залозу плода.

Близько половини молекулярної ваги препарату займає йод, тому використання у немовлят з малою вагою асоціювалось з порушенням функції щитоподібної залози.

Європейська спілка урогенітальної радіології рекомендує у випадку введення йодовмісних контрастних засобів в період вагітності проводити моніторинг функції щитоподібної залози новонароджених протягом першого тижня, оскільки препарат може впливати на функцію залози як у матері, так і в плода.

В повідомленні 2008 року зазначено відсутність зміни концентрації тиреотропного гормону у 23 немовлят, чиї матері зазнали впливу йодовмісних контрастних препаратів при вагітності.

Йодовмісні контрастні засоби асоціюються з тромбоцитопенією. Таке ускладнення було успішно проліковане у жінки в ІІІ триместрі, яка у терміні 39 тижнів народила нормальну дитину.

Застосування препарату під час вигодовування:

Невідомо, чи препарат проникає до грудного молока. Хоча існувало побоювання про концентрацію йодної складової препарату в грудному молоці, рев’ю фармакокінетики цих препаратів дало змогу американській колегії радіологів та європейській спілці урогенітальної радіології стверджувати про відсутність необхідності припинення грудного вигодовування при введенні матері йодовмісних контрастних препаратів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно з інструкцією до препарату лікування  щурів та кролів дозами, які у 2,7 та 1,4 рази перевищували максимально рекомендовану для людини, відповідно, не порушувало фертильності. Катетеризація фаллопієвих труб з введенням контрасту асоціюється із запальними процесами. Дослідження у кролів  порівнювало час зникнення запалення і виявило, що йопамідол був серед препаратів, які індукували триваліший перебіг запалення.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 11.12.2016 р.
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.12.2016 р.

Група/призначення:

Рентгенконтрастний  йодовмісний засіб. Покази: нейрорадіологія, ангіографія, урографія, артрографія.

Альтернативні назви / синоніми: омніпак.

Діюча речовина: йогексол.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають ризик в ІІ та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Використання йодовмісних препаратів перед пологами може призводити до гіпотиреозу у деяких новонароджених.

Див. статтю Йод.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Оцінка двох неопублікованих досліджень свідчить, що йогексол не був тератогенним та ембріотоксичним у щурів та кролів, які отримували препарат на 6-15  дні (щури) та на 18 день (кролі) гестації. Найвищі дози, які вводили внутрішньовенно при перерахунку на йод  становили 4000 мг/кг (щури) та 2500 мг/кг (кролі). Йогексол використовували для вимірювання швидкості клубочкової фільтрації у щурів при вагітності без видимих несприятливих наслідків.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Повідомляється про безпечність йогексолу у немовлят навіть віком 6 місяців.

Використання інших йодовмісних контрастних засобів немовлятам з дуже низькою вагою  асоціювалось з порушенням функції щитоподібної залози.

Хоча подібний препарат не проникав через плаценту у вагітних кролів, транплацентарний пасаж йогексолу продемонстровано у людини при двоплідній вагітності. У цих плодів з пренатальним впливом препаратів не було виявлено несприятливих наслідків.

Повідомляється про трансплацентарний трансфер подібного контрастного засобу йоверсолу із помутнінням кишечника, що імітувало пневмоперитонеум.

При застосуванні всіх йодовмісних контрастних речовин можливий вплив на функцію щитоподібної залози матері та плода, тому європейське товариство урогенітальної радіології рекомендує проводити моніторинг функції залози у немовляти протягом першого тижня життя.

Дослідження 2010 року оцінювало вплив йогексолу, отриманого 343 вагітними на функцію щитоподібної залози плода. Цим жінкам проводили КТ-ангіографію в ІІ або ІІІ триместрі вагітності. Середня доза йоду становила 45000 (7321) мг. У всіх новонароджених був нормальний рівень Т4 (тироксину). В однієї дитини – змінений рівень ТТГ (тиреотропного гормону), який надалі нормалізувався.

Повідомлення 2012 року щодо 64 немовлят інформує про нормальний рівень ТТГ у всіх, крім одного недоношеного, з пренатальним впливом йодовмісних контрастних засобів. Зазначається, що народжена на 25 тижні дитина мала респіраторний дистрес синдром та сепсис, що потенційно впливає на функцію щитоподібної залози.

Застосування препарату під час вигодовування:

Йод концентрується в грудному молоці, в одному випадку встановлено екскрецію йогексолу до молока. В перші 24 години він проникав до молока в кількості 0,5% материнської дози. Інструкція до препарату рекомендує припинити грудне вигодовування на 24 години після введення йогексолу. Однак, новіший перегляд даних американською колегією радіологів та європейським товариством урогенітальної радіології стверджує, що не має потреби відмовлятися від грудного вигодовування у випадку застосування йодовмісного контрастного засобу.

Американська академія педіатрії також вважає йогексол сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Не спостерігали несприятливого впливу йогексолу на функції гонад, фертильність, репродуктивну поведінку у самців щурів після лікування дозами до 4000 мг/кг внутрішньовенно тричі на тиждень протягом 10 тижнів та щодня протягом 14 днів в період спарювання. Лікування самок щурів аналогічними дозами кожний другий день за 14 днів до парування, щодня на 0-6 гестаційні дні, а далі кожний другий день до 21 дня лактації не продемонструвало несприятливого впливу на фертильність та репродукцію. Не виявлено впливу на вагу та виживання дитинчат.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 11.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.12.2016 р.

Група/призначення:

Рентгенконтрастний  йодовмісний засіб. Покази: нейрорадіологія, ангіографія, урографія, артрографія.

Альтернативні назви / синоніми: оптирей.

Діюча речовина: йоверсол.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають ризик в ІІ та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Використання йодовмісних препаратів перед пологами може призводити до гіпотиреозу у деяких новонароджених.

Див. статтю Йод.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у щурів та кролів не продемонстрували несприятливого впливу на фертильність, ембріональний розвиток, виживання плодів та дитинчат при внутрішньовенних дозах до 3200 мг/кг/день.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Трансплацентарний трансфер йоверсолу задокументовано у 2 випадках материнського впливу на 34 тижні вагітності. Неонатальні ускладнення включали  здуття живота через накопичення контрастного агенту в кишечнику. Обидва немовлята видужали без ускладнень. Проводилось дослідження плацент, в одній виявлено велику гематому, в іншій – ознаки інфаркту. Автори обох повідомлень припустили, що аномалії плаценти підвищують  ймовірність трансплацентарного трансферу йоверсолу.

В третьому випадку такий трансфер відбувся при помутнінні кишечника у немовляти з малою вагою з впливом препарату на 25 тижні вагітності. Немовля народилось шляхом кесаревого розтину на 27 тижні, його стан невідомий.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відомо, що йод концентрується в грудному молоці.

Відсутня інформація про йоверсол.

Вважається, що йодовмісні препарати можуть вплинути на функцію щитоподібної залози немовлят.

Однак, новіший перегляд даних американською колегією радіологів та європейським товариством урогенітальної радіології стверджує, що немає потреби відмовлятися від грудного вигодовування у випадку застосування йодовмісного контрастного засобу. Американська академія педіатрії також вважає інший  водовмісний контрастний препарат – йогексол сумісними з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 11.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.12.2016 р.

Група/призначення:

Місцевий антисептик. Повідон – допоміжний препарат. Йод – важливий мікроелемент, який потрібен організму людини для нормального функціонування.

Альтернативні назви / синоніми: бетадин.

Діюча речовина: повідон-йод.

Рекомендації при вагітності: не рекомендується.

Рекомендації при лактації: не рекомендується.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Деякі клініцисти рекомендують уникати призначення повідону-йоду при вагітності через стурбованість про вплив йоду. Однак, несприятливий вплив повідон-йоду при вагітності не доведено.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Тератологічні дослідження у кролів з повідон-йодом виявили токсичність у матері та плода, але не зростання частоти вроджених вад розвитку. Повідон не виявився тератогенним у кролів при прямому введенні в жовтковий мішок ембріону.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Дослідження випадок-контроль щодо вроджених вад не продемонструвало асоціації з вагінальним застосуванням повідон-йоду в період вагітності.

Місцеве застосування, спринцювання, нанесення на промежину продуктів з повідон-йодом підвищує концентрацію йоду в сироватці та сечі матері і порушує функцію щитоподібної залози в матері та плода.

В той час як деякі дослідження виявили, що вплив йоду з цих препаратів не асоціювався з клінічними симптомами гіпотиреозу або зобу в немовлят, які зазнали такого впливу, інші продемонстрували виникнення транзиторного гіпотиреозу в новонароджених. Існує стурбованість, що тривале використання повідон-йоду може призвести до йодної інтоксикації.

Поодинокі повідомлення про вплив повідон-йоду на доношених немовлят не призводили до видимого впливу на функцію щитоподібної залози, але повторний вплив у недоношених маловагових немовлят може порушувати функцію залози.

Повідомляється про випадки зобу у плода, зобу зі здавленням трахеї та кардіомегалію.

Деякі клініцисти рекомендують уникати використання повідон-йоду в акушерськй практиці.

Інші дослідники виловлюють стурбованість, що спринцювання повідон-йодом може несприятливо вплинути на мікрофлору піхви і підвищити ризик запальних захворювань.

Американська академія педіатрії вважає йодовмісні відхаркуючі засоби протипоказаними при вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Йод активно проникає до грудного молока.

В одному випадку мама використовувала вагінальний гель повідон-йод протягом 6 днів без спринцювання і відчула запах йоду від своєї 7-місячної дитини, яка знаходилась на грудному вигодовуванні. У немовляти була підвищена концентрація йоду в крові та сечі, але не спостерігали ознак тиреоїдної дисфункції.

Повідомляється про підвищення концентрації йоду в сечі немовлят, які знаходились на грудному вигодовуванні і чиї матері обробляли промежину повідон-йодом. В цьому дослідженні жінки застосовували або місцево повідон-йод або хлоргексидин (антисептичний препарат) на момент пологів та в післяпологовому періоді. Через 96 годин у немовлят на грудному вигодовуванні, матері яких використовували повідон-йод, середня концентрація йоду в сечі становила 8,3 мг/л в порівнянні з  0,4 мг/л у тих, чиї мами застосовували хлоргексидин. Оцінка стану щитоподібної залози в даному дослідженні не проводилась.

Інше коротке повідомлення інформує про ознаки гіпотиреозу у немовляти на грудному вигодовуванні, чия мама застосовувала повідон-йод внутрішньовагінально.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 08.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 09.12.2016 р.

Група/призначення:

Допоміжні речовини. Використовується як допоміжний (суспендуючий) засіб у складі різних фармацевтичних препаратів, лубрикант в певних очних краплях, харчова добавка, при вітрифікації ооцитів*.

Часто застосовується з йодом в препараті повідон-йод.

Альтернативні назви / синоніми: полівінілпіролідон, полівідон.

Діюча речовина: повідон.

Рекомендації при вагітності:

Відсутня інформація; самостійно не застосовується.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Самостійно не використовується, тому відсутня інформація про вплив при вагітності. Доступний досвід застосування тільки при процедурах штучного запліднення. В експериментах на тваринах не продемонстровано токсичності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Препарат не виявився тератогенним у кролів при прямому введенні в жовтковий мішок ембріону. У 2009 році повідомили, що додавання повідону в середовище при дозріванні ооцитів корови покращувало процес.

Інформація щодо впливу на плід:

Доступний досвід застосування тільки для процедур штучного запліднення.

Вкриті повідоном колоїдні частинки діоксину кремнію («Percoll») успішно використовуються при фракціонуванні зразків сперми і відбору рухливих, морфологічно нормальних сперматозоїдів для штучного запліднення. Використання повідону в якості середовища для сперми при штучному заплідненні одним сперматозоїдом (ICSI) було предметом дебатів через те, що окремі дослідники виражають стурбованість щодо можливого токсичного впливу на сперматозоїди чи ооцити. Дані щодо такого впливу обмежені.

Дослідження 2012 року повідомляє про експозицію in vitro свіжих та розморожених раніше заморожених сперматозоїдів в повідоні протягом 30 хвилин, що істотно підвищувало фрагментацію ДНК в зразках.

Невелике дослідження виявило зниження успішності штучного запліднення від повідону.

Деякі репродуктивні центри повідомляють про проведення процедури запліднення одним сперматозоїдом (ICSI) без використання повідону.

Навіть дослідники, які висловлювали стурбованість щодо використання повідону при ICSI, визнали, що цей процес не асоціюється  з істотним зростанням частоти великих та малих вроджених вад у дітей, народжених після ICSI. Однак, вони вважають, що встановлення ризику можливо при досягненні цими дітьми репродуктивного віку, а за цей час будуть розвиватись технології без використання потенційно токсичних агентів, таких як повідон.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

 Адаптовано 08.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 09.12.2016 р.

Група/призначення:

Морські водорості, харчова добавка, гінекологічний засіб. Це один з видів келпу – морських водоростей.

Застосування в акушерстві/гінекології. Починаючи з кінця ХІХ сторіччя використовують стебла [палички] ламінарії для факультативного аборту або дилатації шийки матки в пологах. Для цього висушені палички поміщають в шийку матки, де вони набухають, поступово розширяючи цервікальний канал.

Харчова добавка – таблетки, які містять до 3% білкових біоактивних речовин природного походження (23 амінокислоти; макро- та мікроелементи: йод (до 0,3%), калій, кальцій, кобальт, срібло, магній, залізо, мідь, марганець, фосфор, цинк, хром, селен; вітамини A, C, D, группи B, провітамін A, пантотенову, фолієву, альгінову кислоти, манніт, полісахарид ламінарин, тощо). Використовується для поповнення нестачі йоду.

Ламінарії слані  (подрібнені палички) відносяться до засобів, які стимулюють рецептори слизової оболонки кишечника, проносний засіб.

Альтернативні назви / синоніми:

Морська капуста, ламінарії слані.

Діюча речовина: ламінарія.

Рекомендації при вагітності:

Обмежена інформація про застосування при неперерваних вагітностях, ймовірно сумісна в якості харчової добавки в рекомендованих дозах [по йоду, тощо].

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Не повідомляється про шкідливі ефекти впливу ламінарії при неперерваній вагітності, хоча відзначали випадки хоріоамніоніту та передчасних пологів.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня.

Інформація щодо впливу на плід:

Обмежений досвід застосування – тільки при неперерваних вагітностях.

Повідомляється про 17 пацієнток, лікованих ламінарією при підготовці до аборту і які згодом передумали переривати вагітність. Результати вагітностей наступні: спонтанний аборт  у терміні 10 тижнів, 2 передчасні народження, 14 доношених новонароджених.

Інше повідомлення інформує про 2 пацієнток з нормальною тривалістю вагітності після розкриття шийки матки ламінарією.

Третє повідомлення описує 2 жінок з хоріоамніонітом та передчасними пологами після видалення ламінарії, коли вони передумали переривати вагітність.

В порівнянні з фармакологічними методами дозрівання шийки матки, використання механічних методів, в тому числі ламінарії, було пов’язано з підвищеним ризиком материнської та неонатальної інфекції.

Аналіз вагітностей 96 жінок, яким раніше проводилось розширення шийки матки в ІІ триместрі, а надалі видалення ламінарії не виявив підвищення ризику втрати вагітності чи передчасних пологів.

Ці дані свідчать про те, що попереднє використання ламінарії для дилатації з меншою ймовірністю пов’язано з передчасними пологами, можливо, через зниження травмування шийки матки. У деяких жінок з повторним використанням ламінарії виникала реакція гіперчутливості.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 08.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 09.12.2016 р.