Назва англійською мовою: Indacaterol.

Група призначення:

Бронходилятатор, адренергічні препарати для інгаляційного застосування. Селективні агоністи бета2-адренорецепторів.

Покази: тривале підтримуюче лікування обструкцій дихальних шляхів у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень, включно з хронічним бронхітом та/або емфіземою. Застосовується один раз на добу.

Альтернативні назви / синоніми:

Онбрез Бризхайлер, Arcapta Neohaler

Діюча речовина: індакатерол малеат.

Рекомендації при вагітності: 

Відсутні дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик

Рекомендації при лактації:  

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний*.

*Згідно з деякими джерелами обирати між лікуванням і грудним вигодовуванням.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутні повідомлення про використання індакатеролу вагітними жінками. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик. Проте відсутність досвіду використання у людини в період вагітності не дозволяє коректно оцінити ризик для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводили у щурів та кролів. Препарат вводили підшкірно в дозах, які у приблизно 130 разів (щури) та 260 разів (кролі) перевищували рекомендовану для людини дозу 75 мкг, виходячи з площі поверхні тіла. Не було виявлено тератогенності.

Дослідження карциногенності не продемонстрували статистично значимого зростання частоти пухлин у мишей і щурів. Подібно до інших агоністів бета-2-адренорецепторів пожиттєве введення самкам щурів призводило до підвищення частоти доброякісних оваріальних лейоміом. Дослідження мутагенності та кластогенності були негативними. Також індакатерол не впливав на фертильність щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Індакатерол є β2-адренергічним агоністом тривалої дії, який доступний у вигляді порошку для інгаляцій. Абсолютна біодоступність після інгаляційної дози становить в середньому 43-45%.

Індакатерол інтенсивно метаболізується до ймовірно неактивних метаболітів. Рівень зв’язування з білками сироватки та плазми становить 95% та 96% відповідно. Середній період напіввиведення коливається в межах 45,5 – 126 годин.

Невідомо, чи індакатерол проникає через плаценту в людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають плацентарний трансфер. В той же час, рівень зв’язування з білками плазми і сироватки обмежуватиме вплив на ембріон/плід. Крім того, до системного кровотоку проникає відносно невелика кількість препарату.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання індакатеролу в період лактації у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають екскрецію до грудного молока. Але високий рівень зв’язування з білками сироватки та плазми може обмежувати вплив на немовля. До системного кровотоку проникає невелика кількість препарату.

Згідно з деякими джерелами слід обирати між грудним вигодовуванням та лікуванням матері.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Indacaterol (Arcapta) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
4. Arcapta Neohaler (Indacaterol Inhalation Powder): Side Effects, Uses, Dosage, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
5. Indacaterol – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 02.01.2025 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 01.01.2025 р.

Назва англійською мовою: Imiquimod.

Група/призначення: імуномодулятор.

Місцевий модифікатор імунної відповіді іміквімод показаний для лікування клінічно типових, негіперкератозних, негіпертрофічних актинічних кератозів на обличчі та шкірі голови у імунокомпетентних дорослих, а також зовнішніх генітальних і перианальних бородавок/гострих кондилом у осіб віком від 12 років.

Альтернативні назви / синоніми: алдара, зіклара.

Діюча речовина: іміквімод.

Рекомендації при вагітності: 

Обмежені дані про використання у людини припускають низький ризик*

Рекомендації при лактації:  

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний*.

*Згідно з деякими джерелами препарат не рекомендований вагітним та годуючим матерям.

 Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Репродуктивні дослідження в експериментальних тварин свідчать про низький ризик для ембріону/плода. Навіть дослідження in vitro з культивованими трофобластами плаценти людини виявило, що системна клінічна концентрація іміквімоду не впливає на нормальну функцію плаценти. Досвід застосування  у вагітних жінок обмежений, чого не достатньо для коректної оцінки ризику. Допоки не буде отримано достатньо даних найкращою рекомендацією є уникнення призначення іміквімоду вагітним жінкам, але якщо такий вплив все ж таки відбувся, то ризик для ембріону/плода видається низьким. 

Інформація щодо досліджень на тваринах:                        

Репродуктивні дослідження проводились у кролів та щурів з  використанням пероральних та внутрішньовенних доз. Щурам в період органогенезу вводили перорально дози, які у 577 разів перевищували максимальну рекомендовану для людини, виходячи з AUC (AUC – це фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою) і це призводило до токсичного впливу на материнський організм та плід: підвищення частоти резорбції плодів, зменшення ваги плодів, затримка осифікації скелету, викривлення кісток кінцівок. У 2 плодів з 1567 діагностували екзенцефалію, виступаючий язик, низько розташовані вуха. Доза, яка не чинила впливу на розвиток ембріону/плода у 98 разів перевищувала максимальну рекомендовану для людини, виходячи з  AUC. Кролям в період органогенезу вводили внутрішньовенно дози, які у 1,5 разів перевищували максимальну рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла або в 407 разів перевищувала максимальну рекомендовану, виходячи з  AUC. Введення іміквімоду переорально в 87-кратній до максимальної рекомендованої для людини дозі, виходячи з AUC самцям і самкам щурів перед та в період парування не призводило до несприятливих наслідків. Якщо ці дози продовжували вводити і протягом вагітності, пологів, лактації, то також не спостерігали негативного впливу на ріст та постнатальний розвиток. Викривлення кісток відзначали при впливі на плід в період ембріогенезу. Доза, в 41 раз вища від максимально рекомендованої для людини на основі AUC, не демонструвала несприятливих ефектів. Багато тестів з іміквімодом не виявили мутагенності і кластогенності. Введення радіоактивно міченого іміквімоду кролям внутрішньовенно призводило до проникнення до плода препарату або його метаболітів.

Інформація щодо впливу на плід:

При місцевому лікуванні невелика кількість іміквімоду абсорбується системно і повільно виводиться, період напіввиведення становить приблизно 20 годин. Середня доза 4,6 мг при нанесенні на шкіру пацієнтам з генітальними/перианальними бородавками призводить до піку концентрації в сироватці на рівні 0,4 нг/мл. У пацієнтів з актинічним кератозом, лікованих протягом 16 тижнів пік концентрації в сироватці становить 0,1-3,5 нг/мл. Видається, що кількість, яка буде абсорбована більше залежить не від дози препарату, а від площі поверхні нанесення.

Дослідження in vitro продемонстрували стимуляцію продукції цитокінів інтерферону-α, інтерлейкіну-1α, інтерлейкіну-1β, інтерлейкіну-6, інтерлейкіну-8. Трофобласти плаценти експресують багато з цих цитокінів, тому ціллю дослідження було з’ясувати, чи іміквімод не порушує функції плаценти. При культивуванні трофобластів в 1 триместрі в концентрації іміквімоду до 5,0 мкг/мл не було виявлено підвищення жодного з перерахованих вище інтерлейкінів. Припущено, що іміквімод не індукує експресію прозапальних цитокінів у трофобластах плаценти.

Невідомо, чи іміквімод проникає через плаценту у людини. Його молекулярна вага та довгий період напіввиведення після системної абсорбції припускають плацентарний трансфер. Проте системна абсорбція є низькою і тому фактичний вплив на ембріон/плід видається клінічно не значимим.

Повідомлення 2004 року інформує про місцеве застосування іміквімоду з приводу гострокінцевої кондиломи на 16 тижні вагітності. Початкове лікування проводилось три вечори/тиждень протягом 4 тижнів. Через хорошу клінічну відповідь на лікування було призначено додатковий курс. Надалі жінку було втрачено з-під нагляду до вагінальних пологів на 41 тижні. Народилась здорова дівчинка вагою 3740 грам, оцінкою за шкалою Апгар 6 та 10 балів на 1-й та 10-й хвилинах відповідно. Наскільки відомо, дитина в подальшому розвивалась нормально.

Повідомлення 2006 року надає результати 7 вагітностей, при яких місцево використовували іміквімод. Всі діти народились живими з середньою вагою 3528 грам, без великих вроджених вад чи інших несприятливих наслідків. Лікування проводилось з приводу генітальних бородавок у 4 жінок та бородавок обличчя, кистей, стоп у 3 жінок.

Дозування: 5% крем – від одного разу/день до 4 разів/тиждень, тривалість курсу від 1-го до 10 тижнів (в середньому 5 тижнів). Дві жінки лікувались у 1 триместрі, одна в 2, дві у 2 і 3, а дві жінки тільки в 3 триместрі.

Два дослідження інформують про лікування іміквімодом з приводу аногенітальних бородавок 21 вагітну жінку без несприятливих ефектів для вагітностей та плодів.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання іміквімоду в період лактації у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають екскрецію препарату до грудного молока. Проте кількість препарату, яка досягає системного кровотоку і може проникнути до грудного молока видається клінічно незначимою. Наслідки ймовірного впливу для немовляти невідомі, видається, що іміквімод є сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Imiquimod Topical Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Imiquimod: Side Effects, Uses, Dosage, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
5. Imiquimod – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 31.12.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 31.12.2024 р.

Назва англійською мовою:  Imiglucerase.

Група/призначення:  Засоби, що впливають на травну систему та метаболічні процеси. Ензими. Покази: лікування хвороби Гоше, ферментозамісна терапія (ФЗТ).

Альтернативні назви / синоніми: церезим.

Діюча речовина: іміглюцераза.

Рекомендації при вагітності: Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний

Рекомендації при лактації:  Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Не повідомляється про несприятливі наслідки для ембріону/плода, пов’язані з лікуванням іміглюцеразою обмеженої групи вагітних з хворобою Гоше І типу. Вагітність у жінок з хворобою Гоше може загострити клінічні прояви або спричинити появу нових клінічних ознак, проте наявні дані свідчать, що лікування знижує ризик спонтанних переривань вагітності та кровотеч. Систематичних досліджень у тварин та людини не проводилось. Короткий огляд 2009 року наводить рекомендації європейської медичної агенції про продовження лікування іміглюцеразою протягом вагітності

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження з іміглюцеразою не проводились. Також не вивчались карциногенність та мутагенність препарату.

Інформація щодо впливу на плід:

Іміглюцераза є ферментом, який вводиться внутрішньовенними інфузіями. Період напіввиведення становить 3,6-10,4 хвилини.

Невідомо, чи препарат проникає через плаценту. Молекулярна вага та короткий період напіввиведення припускають обмеження плацентарного трансферу, якщо він взагалі відбувається.

Повідомлення 2007 року інформує про результат вагітності 23-річної жінки з хворобою Гоше, яка отримувала лікування протягом вагітності іміглюцеразою в дозі 30 од/кг що 2 тижні. Народилась доношена здорова дівчинка.

Інформацію про результати вагітностей, при яких проводилось лікування іміглюцеразою або алглюцеразою, отримано з наступних джерел: опитування в міжнародних медичних центрах, літературних даних, бази даних виробника. Тому загальна кількість пацієнток неточна, оскільки можливе дублювання інформації. За публікацією 2010 року, де порівнювали перебіг вагітностей жінок з хворобою Гоше з ФЗТ (43-78 вагітностей) та без ФЗТ (71-388 вагітностей) відповідно, зареєстровано зниження ризику спонтанного переривання, кровотеч в пологах, ускладнень в післяпологовому періоді. Також не виявлено проявів тератогенності.

Доступна інформація про 4 випадки, які могли бути включені до попередніх ширших оглядів: успішні вагітності з ФЗТ іміглюцеразою – 5 здорових дітей, включно з однією двійнею.

Застосування препарату під час вигодовування:

Виходячи з молекулярної ваги препарату та короткого періоду напіввиведення не очікується екскреції іміглюцерази до грудного молока. Проте в одному випадку було виявлено присутність ферменту в молоці. Зразки молока отримували до внутрішньовенної інфузії та протягом 24 годин після неї. Незначну активність ферменту виявили в першому зразку після інфузії, а в наступних зразках вже ні.

Повідомлення 2007-го року інформує про 23-рвчну жінку, яка протягом вагітності знаходилась на ФЗТ іміглюцеразою в дозі 30 Од/кг кожні 2 тижні і продовжувала лікування в цією дозою перші три місяці після пологів. Через погіршення перебігу хвороби Гоше дозу іміглюцерази збільшили до 60 Од/кг кожні 2 тижні і на цьому рівні грудне вигодовування продовжувалось до досягнення дитиною віку 1 року. Токсичного впливу на немовля не відзначали.

Повідомлення 2010 року інформує про жінку, яка отримувала ФЗТ іміглюцеразою в дозі 60 Од/кг протягом 2 вагітностей і грудного вигодовування, тривалість якого невідома. Обидві дитини розвивались нормотипово протягом 12 і 33 місяців відповідно. Після першої вагітності через 6 місяців перевіряли зразки сироватки і грудного молока. Рівень β-глюкоцереброзидази становив <0,008 нмол/год/мл. Пік рівня спостерігали через 1 годину після інфузії – 0,116 нмол/год/мл. Рівень β-глюкоцереброзидази в молоці в 10 жінок контрольної групи (без хвороби Гоше) склав 0,067–0,214 нмол/год/мл.

У 2014 році описали 20-річну жінку, яка отримувала іміглюцеразу в дозі 30 Од/кг що 2 тижні протягом вагітності. Шляхом кесарського розтину народилась здорова дівчинка вагою 3310 грам на 38-му тижні. Після призупинення введення іміглюцерази на місяць лікування було відновлено на 9 місяців грудного вигодовування. Зразки молока отримували до інфузії, після завершення інфузії і через 30 хвилин. Зразки крові відбирали безпосередньо перед та після закінчення інфузії. Рівень β-глюкоцереброзидази в молоці був вищим у жінок контрольної групи без хвороби Гоше в порівнянні з пацієнтками, які отримували імілюцеразу, через 30 хвилин після інфузії (42 проти 4 нмол/год/мл). Відомо, що дитина була здоровою у віці 3 років.

Вплив на немовля на грудному вигодовуванні невідомий, якщо він взагалі існує. Ймовірно фермент перетравлюється в кишечнику немовляти і без проникнення до системного кровотоку.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Imiglucerase (Cerezyme) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
5. Imiglucerase – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 25.12.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 25.12.2024 р.

Назва англійською мовою: Idursulfase.

Група/призначення:

Засоби, що впливають на систему травлення та метаболізм. Ферменти.

Ідурсульфаза – це очищена форма лізосомального ферменту ідуронат-2-сульфатази, отримана на лінії клітин людини, що забезпечує профіль глікозилювання, аналогічний такому природного ферменту. Покази: мукополісахаридоз ІІ типу (синдром Хантера).

Альтернативні назви / синоніми: елапраза.

Діюча речовина: ідурсульфаза.

Рекомендації при вагітності: 

Відсутні дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

На думку Європейського агентства з лікарських засобів “European Medicines Agency” як запобіжний захід слід уникати використання цього препарату в період вагітності. Деякі джерела вважають ідурсульфазу протипоказаною в період вагітності.

Рекомендації при лактації:  

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок): 

Немає інформації про застосування ідурсульфази у вагітних жінок, хоча дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, відсутність досвіду використання не дозволяє коректно оцінити вплив на ембріон/плід.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів, яким вводили внутрішньовенно 4- кратну  рекомендовану для людини дозу, виходячи з площі поверхні тіла. Не спостерігали несприятливого впливу пре- та постнатально.

Досліджень карциногенності та мутагенності не проводились. У самців щурів, які отримували дозу на рівні 1,6 від рекомендованої для людини дози, не відзначали впливу на фертильність.

Інформація щодо впливу на плід:

У пацієнтів віком 7,7-27 років період напіввиведення становить 44-48 хвилин. Відсутня інформація про метаболізм препарату та його зв’язування з білками плазми.

Невідомо, чи ідурсульфаза проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага припускає обмеження такого трансферу.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про застосування ідурсульфази в період лактації у людини. Молекулярна вага препарату припускає обмеження екскреції до грудного молока, якщо вона взагалі відбувається. Якщо навіть екскреція відбудеться, препарат ймовірно перетравиться в кишківнику немовляти. У дорослих найчастішими побічними ефектами є головний біль, свербіж, болі скелетних м’язів, діарея, кашель. Тому немовля на грудному вигодовуванні слід моніторувати на предмет таких змін.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Idursulfase (Elaprase) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Idursulfase: Side Effects, Uses, Dosage, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
4. Idursulfase – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
5. Elaprase: Summary of Product Characteristics. Інформація з сайту Європейського агентства з лікарських засобів “European Medicines Agency”.

Адаптовано 04.12.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 04.12.2024 р.

Назва англійською мовою: Idelalisib.

Група/призначення:

Антинеопластичний препарат, інгібітор фосфатидилінозитол-3-кінази.

Альтернативні назви / синоніми: зиделіг, іделалізіб.

Діюча речовина: іделалісіб.

Рекомендації при вагітності: не рекомендований.

Рекомендації при лактації:  не рекомендований.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутні повідомлення про використання іделалісібу в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, але відсутність досвіду застосування у вагітних жінок не дозволяє коректно оцінити ризик для ембріону/плода.

Це єдиний препарат цього класу. 

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів. На фоні материнської токсичності (зменшення надбавки ваги) введення в період органогенезу перорально дози, яка чинила вплив, що у 12 разів перевищував вплив, отримуваний у людини на фоні рекомендованої дози, виходячи з AUC (AUC – це фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою) спостерігали зменшення ваги плодів, зовнішні мальформації (вкорочення хвоста), скелетні варіації (затримку осифікації та/або відсутність осифікації черепа, хребців, грудини). 30-кратна доза спричиняла токсичний вплив на материнський організм, урогенітальні крововтрати, повну резорбцію, підвищення частоти постімплантаційних втрат, мальформації (агенезія хребців з анурією, гідроцефалія, макрофтальмія/анофтальмія). Доза на рівні1/3 від найнижчої використаної не призводила до токсичних наслідків.

Досліджень карциногенності не проводилось, дослідження мутагенності продемонстрували як позитивні, так і негативні результати. У самців щурів відзначали зниження концентрації сперми та зниження ваги яєчок і придатків – без впливу на фертильність.

Інформація щодо впливу на плід:                                            

Покази до призначення іделалісібу: пацієнти з рецидивом хронічного лімфолейкозу в комбінації з ритуксимабом, з рецидивом фолікулярної В-клітинної неходжкінської лімфоми, які отримували щонайменше дві попередні терапії, з рецидивом малолімфоцитарної лімфоми, які отримували щонайменше дві попередні системні терапії.

Характеристика препарату: рівень зв’язування з білками плазми понад 84%, не має активних метаболітів,  період напіввиведення 8,2 години.

Невідомо, чи іделалісіб проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають плацентарний трансфер, але високий рівень зв’язування з білками плазми обмежуватиме вплив на ембріон/плід.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання іделалісібу в період лактації у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення препарату припускають екскрецію до грудного молока, але високий рівень зв’язування з білками плазми обмежуватиме вплив на немовля на грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5..
2. Idelalisib Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Zydelig. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
4. Idelalisib. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
5. Zydelig – idelalisib tablet, film coated. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

Адаптовано 17.06.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 17.06.2024 р.

Назва англійською мовою: Idarucizumab.

Група/призначення: антидот. Покази: усунення антикоагулянтного ефекту дабігатрану.

Альтернативні назви / синоніми: праксбайнд.

Діюча речовина: ідаруцизумаб.

Рекомендації при вагітності: Сумісний: користь для матері перевищує ризик для плода.

Рекомендації при лактації:  Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутні повідомлення про використання ідарицузимабу в період вагітності у людини. Репродуктивні дослідження в експериментальних тварин не проводились.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Не проводилось репродуктивних досліджень в експериментальних тварин, так само, як і вивчення токсичного впливу на розвиток плода. Також не аналізували карциногенність, генотоксичність, вплив на фертильність.

Інформація щодо впливу на плід:

Препарат є фрагментом гуманізованого моноклонального антитіла. Вводиться внутрішньовенно. Метаболізується до неактивних метаболітів, початковий період напіввиведення становить 47 хвилин, а термінальний період напіввиведення – 10,3 години.

Невідомо, чи ідаруцизумаб проникає через плаценту у людини, його молекулярна вага свідчить про відсутність такого трансферу принаймні в першій половині вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Невідомо, чи ідаруцизумаб проникає до грудного молока. Молекулярна вага не припускає такої екскреції. Проте інші протеїни проникають до грудного молока. У будь-якому випадку кількість препарату в молоці дуже низька і перетравлюється в кишківнику немовляти. Якщо жінці призначається ідаруцизумаб, то немовля слід моніторувати на предмет ефектів, які зустрічаються у дорослих пацієнтів: головний біль, гіпокаліемія, делірій, закрепи, пірексія, пневмонія.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Idarucizumab Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Warnings for Praxbind. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
4. Idarucizumab. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 14.06.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 16.06.2024 р.

Назва англійською мовою: Icatibant.

Група/призначення: Інгібітор брадикініну, рецептора В2 (вазодилататор) для підшкірного введення. Це синтетичний декапептид із п’ятьма протеїногенними амінокислотами. Покази: лікування гострих нападів спадкового ангіоневротичного набряку від 18 років.

Альтернативні назви / синоніми: фіразир.

Діюча речовина: ікатібант.

Рекомендації при вагітності: Обмежені дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:  Відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний, деталі у розділі Застосування препарату під час вигодовування:

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Повідомляється про випадок лікування вагітної ікатібантом. Хоча препарат не проявив тератогенності у щурів і кролів, він призводив до інших форм токсичного впливу на розвиток. Відсутність досвіду використання у вагітних не дозволяє оцінити ризик для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. У щурів спостерігали затримку пологів та загибель плодів на фоні дози на рівні 0,5 та 2,0 відповідно від максимальної рекомендованої для людини, виходячи з AUC (AUC – це фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою)  та зростання частоти доімплантаційних втрат на фоні відповідно 7-кратної дози.

У кролів доза, менша за 1/40 від максимальної рекомендованої для людини, виходячи з площі поверхні тіла, призводила до підвищення частоти передчасних пологів та абортів. Також у кролів 13-кратна доза спричиняла доімплантаційні втрати та підвищення частоти загибелі плодів.

Довготривалих досліджень карциногенності не проводилось, мутагенності не виявлено в 3 дослідженнях. Добова підшкірна доза у щурів і собак спричиняла атрофію/дегенерацію  яєчників,  матки, яєчок та негативний вплив на грудні залози і простату. При менш частішому введені доз таких ефектів не спостерігали у собак. У самок і самців мишей не виявлено впливу на фертильність і репродуктивну поведінку.

Інформація щодо впливу на плід:

Ікатібант інтенсивно метаболізується до неактивних метаболітів. Середній період напіввиведення становить 1,4 години. Невідомо, чи препарат зв’язується з білками плазми.

Невідомо, чи ікатібант проникає через плаценту. Молекулярна вага обмежуватиме кількість, яка проникатиме через плаценту, але середній період напіввиведення та можлива відсутність зв’язування з білками сприятимуть трансферу, особливо в ІІІ триместрі.

Повідомлення 2015 року інформує про результат вагітності 31-річної жінки, яка на 16 тижні вагітності самостійно призначила собі одноразово підшкірно дозу 30 мг з приводу нападу спадкового ангіоневротичного набряку. Народилась здорова доношена дитина. В іншому випадку жінка використовувала ікатибант протягом 3 вагітностей з нормальними результатами за винятком передчасних пологів в одній вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про застосування ікатібанту в період лактації у людини. Молекулярна вага обмежуватиме екскрецію до грудного молока, але середній період напіввиведення та ймовірна відсутність зв’язування з білками плазми може сприяти проникненню деякої кількості препарату до грудного молока. Наслідки такого впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомі, але оскільки препарат є пептидом, він може перетравлюватись в кишківнику немовляти.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Icatibant Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Icatibant. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
5. Caballero T, Canabal J, Rivero-Paparoni D, Cabañas R. Management of hereditary angioedema in pregnant women: a review. Int J Womens Health. 2014 Sep 9;6:839-48. doi: 10.2147/IJWH.S46460. PMID: 25228822; PMCID: PMC4164109.

Адаптовано 14.06.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 16.06.2024 р.

Назва англійською мовою: Ibutilide.

Група/призначення: Протиаритмічний препарат, з властивостями переважно ІІІ класу (пролонгація потенціалу серцевої дії)

Альтернативні назви / синоніми: корверт.

Діюча речовина: ібутилід.

Рекомендації при вагітності: Обмежені дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин  припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:  Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Результати тестування в одного виду тварин припускають помірний ризик для ембріону/плода людини. Також відомо про трьох жінок, яким було призначено таке лікування з приводу тріпотіння передсердь або фібриляції з успішною конвертацією до синусового ритму, відомо, що жінки народили в термінових пологах здорових дітей.

Досвід застосування у вагітних жінок обмежений, що не дозволяє коректно оцінити вплив на ембріон/плід, але користь для матері перевищує ризик для плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Введення щурам перорально ібутиліду на 6-15 дні гестації призводило до тератогенних, ембріоцидних наслідків та токсичного впливу на плід. Доза, яка не призводила до несприятливих ефектів з корекцією на 3% пероральну біодоступність становила 5 мг/кг/день – приблизно на рівні максимальної рекомендованої дози для людини, виходячи з площі поверхні тіла. На фоні дози, яка вдвічі перевищувала максимальну рекомендовану для людини, спостерігали сколіоз, але частота неістотно відрізнялась від показника в контрольній групі тварин. Доза, яка у 4 та 8 разів перевищувала максимальну рекомендовану для людини продемонструвала істотний залежний від дози вплив у вигляді адактилії, дефектів перетинок серця, сколіозу, мальформацій глотки та піднебіння. Також 8-кратна доза спричиняла значне підвищення частоти ембріорезорбцій і токсичного впливу на плід.

Інформація щодо впливу на плід:

Ібутилід призначається внутрішньовенно. Швидко та інтенсивно метаболізується в печінці до 8 метаболітів, з яких тільки один є активним. Середній період напіввиведення становить приблизно 6 годин (від 2 до 12 годин).

Невідомо, чи препарат приникає через плаценту, його молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають такий трансфер для основної сполуки і, можливо, метаболіту.

Доступні повідомлення 2007 року про використання ібутиліду в період вагітності. В одному випадку у 20-річної жінки на 24 тижні вагітності діагностували тріпотіння передсердь. Призначені препарати пропранолол, есмолол, соталол були не ефективними і через гіпотонію їх відмінили. Внутрішньовенне введення 1 мг ібутиліду успішно перевело жінку на синусовий ритм. Надалі вагітна отримувала флекаїнід (50 мг двічі на день) і метопролол (25 мг/день), а вагітність протікала без ускладнень до термінових пологів. В другому випадку у 27-річної жінки на 30 тижні вагітності діагностували фібриляцію передсердь як прояв синдрому Вольфа-Паркінсона-Уайта. Дві внутрішньовенні дози ібутиліду по 0,87 мг з 30- хвилинним інтервалом відновили синусовий ритм. Надалі жінка отримувала флекаїнід в дозі 100 мг двічі на день, атенолол 50 мг/день. В термінових пологах народилась здорова дитина. В третьому випадку у 34-річної жінки на 23 тижні вагітності виявили фібриляцію передсердь. Синусовий ритм відновили за допомогою 0,25 мг внутрішньовенного ібутиліду. Жінці призначено атенолол в дозі 50 мг/день, в термінових пологах народилась здорова дитина.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання ібутиліду в період лактації у людини. Покази для призначення є специфічними, тому не очікується великої кількості повідомлень. Крім того, пероральна біодоступність препарату низька, тому в шлунково-кишковому тракті може абсорбуватись мінімальна кількість препарату.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Ibutilide Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Ibutilide. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.

Адаптовано 11.06.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 11.06.2024 р.

Назва англійською мовою: Ibrutinib.

Група/призначення: Антинеопластичний препарат, інгібітор тирозинкінази.

Альтернативні назви / синоніми: імбрувіка.

Діюча речовина: ібрутиніб.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації:  протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутні повідомлення про використання ібрутинібу у вагітних жінок. Дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик, але за відсутності досвіду використання в цій категорії пацієнтів не має можливості коректно оцінити ризик для емріону/плода.

Даний препарат є інгібітором ферменту тирозинкінази Брутона. Показаний для лікування мантійноклітинної лімфоми та лімфоми маргінальної зони, які отримали принаймні один курс терапії,  хронічного лімфолейкозу, малої лімфоцитарної лімфоми з або без 17р делеції, макроглобулінемії Вальденстрема.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. В період органогенезу щурам вводили пероральну дозу, яка призводила до впливу за AUC, який в 14 разів перевищував показник у пацієнтів з мантійноклітинною лімфомою, які отримували 560 мг/добу або у 20 разів у пацієнтів з  хронічним лімфолейкозом, малою лімфоцитарною лімфомою,  макроглобулінемією Вальденстрема, яких лікували щоденною дозою 420 мг.  (AUC – це фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою). Таке лікування призводило до вісцеральних мальформацій (серце та великі судини) та підвищення частоти постімплантаційних втрат. Шестикратна доза по AUC відносно пацієнтів з мантійноклітинною лімфомою, які отримували 560 мг/день спричиняла зменшення ваги плодів. Вагітним кролям вводили  двократний вплив, виходячи з AUC в порівнянні з пацієнтами з мантійноклітинною лімфомою або у 2,8 разів вищий в порівнянні з пацієнтами з іншими вищезгаданими станами. Це призводило до скелетних варіацій (злиття ребер). Вищі дози асоціювались з втратою вагітності.

Досліджень карциногенності не проводилось. Численні аналізи мутагенності та кластогенності продемонстрували негативний результат. Фертильність не вивчалась, а в ході загальних досліджень токсичності не виявлено несприятливого впливу у щурів і собак.

Інформація щодо впливу на плід:

Характеристики препарату: рівень зв’язування з білками плазми 97%, препарат має один активний метаболіт, період напіввиведення 4-6 годин.

Невідомо, чи ібрутиніб проникає через плаценту. Молекулярна вага та період напіввиведення такий трансфер припускають. Але високий рівень зв’язування з білками плазми обмежуватиме вплив на ембріон/плід.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про застосування ібрутинібу в період лактації у людини. Молекулярна вага та період напіввиведення припускають екскрецію до грудного молока. Вплив на немовля обмежуватиметься високим рівнем зв’язування з білками

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Ibrutinib Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
5. Ibrutinib. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
6. Ibrutinib. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
7. IMBRUVICA – ibrutinib capsule. IMBRUVICA – ibrutinib tablet, film coated. IMBRUVICA – ibrutinib suspension. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

Адаптовано 03.06.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією03.06.2024 р.

Назва англійською мовою: Ibalizumab.

Група/призначення: противірусні препарати.

Альтернативні назви / синоніми: трогарзо.

Діюча речовина: ібалізумаб.

Рекомендації при вагітності: Сумісний – користь для матері перевищує ризик для плода.

Рекомендації при лактації:  протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Не проводилось репродуктивних досліджень в експериментальних тварин. Також не проводилось досліджень карциногенності, мутагенності і не вивчався вплив на фертильність.

Інформація щодо впливу на плід:

Це інгібітор CD4-рецептора. Препарат з’язується з цими рецепторами на поверхні Т-лімфоцитів, які інфікує ВІЛ, запобігаючи вірусу доступу до клітини. Використовується внутрішньовенно в комбінації з іншими антиретровірусними препаратами для лікування дорослих з мультирезистентною ВІЛ-інфекцією.

Виходячи з даних, отриманих у мавп Cynomologus, які зазнали пренатального впливу ібалізумабу, існує ймовірність зворотної імуносупресії (лімфоцитопенія CD4 Т-клітин і В-клітин) у немовлят, народжених від матерів, які зазнали впливу під час вагітності. Тому слід інформувати про такий ефект у випадку лікування вагітних або якщо жінка вагітніє на фоні такого лікування.

В залежності від дози період напіввиведення коливається в межах 27 – 64 години. Невідомо, чи ібалізумаб проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага не припускає такого трансферу принаймні в першій половині вагітності. Перед пологами проникає у великій кількості через плаценту, аналогічно IgG.

Застосування препарату під час вигодовування:

Невідомо, чи ібалізумаб проникає до грудного молока. Молекулярна вага не припускає  такої екскреції. Але навіть якщо невелика кількість таки проникне до грудного молока, то очікується, що вона перетравиться в кишечнику немовляти без абсорбції. IgG людини присутній в грудному молоці.

Вплив на немовля на грудному вигодовуванні невідомий.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Ibalizumab-uiyk (Trogarzo, IBA): Recommendations for the Use of Antiretroviral Drugs During Pregnancy and Interventions to Reduce Perinatal HIV Transmission in the United States. Інформація з сайту “CLINICALINFO.HIV.GOV”.
3. Ibalizumab Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Ibalizumab. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
5. TROGARZO – ibalizumab injection, solution. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

Адаптовано 23.05.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 23.05.2024 р.