АТОМОКСЕТИН

Група/призначення:

Психомоторний стимулятор, ноотропний засіб, симпатоміметик центральної дії, інгібітор зворотного захоплення норадреналіну.

Покази: синдром дефіциту уваги з гіперактивністю¹ у дітей старших 6 років як частина комплексної терапії.

Альтернативні назви / синоніми: страттера, томоксетин.

Діюча речовина:   атомоксетин.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Хоча дані від експериментальних тварин припускають ризик, відсутність належного досвіду про використання у людини не дозволяє оцінити ризик для плода. Допоки не буде накопичено достатньо інформації найбезпечнішим є уникати призначення атомоксетину при вагітності. Якщо ж стан матері потребує такого лікування, слід приймати найнижчу терапевтичну дозу крім І триместру. Однак, випадковий прийом в І триместрі, як здається, не призводить до підвищеного ризику.

У повільних метаболізаторів² вплив на плід може бути значнішим, ніж у нормальних (швидких).

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Підсумок результатів преклінічних досліджень, наведених в інструкції до препарату, доступний на сайті FDA. Ці дослідження не продемонстрували несприятливого впливу на фертильність у щурів при дозах до 57 мг/кг/день (самці) та 46 мг/кг/день (самки), які вводились з харчуванням. Ці дози в 6 разів перевищують рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла.

Окрема публікація також відзначає відсутність несприятливих наслідків на фертильність у щурів при дозах до 50 мг/кг/день.

При введенні вагітним щурам атомоксетину з дієтою спостерігали зменшення виживання плодів при дозах до 25 мг/кг/день. При вищих рівнях дози відзначали додаткову токсичність (зменшення ваги, затримку осифікації), але не виявляли зростання частоти вроджених вад. Також не спостерігали несприятливих результатів вагітностей після введення вагітним щурам препарату через шлунковий зонд в дозах до 150 мг/кг/день, що припускає меншу токсичність при болюсному введенні (через зонд).

При лікуванні вагітних кролів дозами до 100 мг/кг/день через зонд виявляли вроджені вади у потомства: аномалії сонної артерії та відсутність підключичної артерії, а також зниження виживання плодів. Найнижча доза 30 мг/кг/день не призводила до значних несприятливих наслідків. Ця доза була співставна з рекомендованою для людини, виходячи з концентрації препарату в плазмі. Доза для кролів 100 мг/кг/день призводила до концентрації, яка в 3,3 рази перевищувала таку у людини.

У дослідженнях на кролях у слабких метаболізаторів концентрація препарату була вдвічі вищою і асоціювалась з несприятливими результатами.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Період напіввиведення препарату у нормальних (швидких метаболізаторів) становить 5 годин, у повільних метаболізаторів – 24  години з вищою концентрацією в плазмі.  Близько 7% американців кавказького походження та 2% африканського є слабкими метаболізаторами атомоксетину.

Невідомо, чи атомоксетин проникає до плаценти, але його молекулярна вага це припускає, тільки високий рівень зв’язування з білками може обмежувати вплив на плід.

При преклінічних дослідженнях ідентифікували 3 вагітності з народженням 2 здорових немовлят, а 1 – втрачена з-під нагляду. Зв’язування з білками 98%, переважно з альбуміном.

Дослідження Шведського медичного реєстру народжень (Swedish Medical Birth Register) повідомляє про 22 випадки впливу атомоксетину в І триместрі та 12 – в ІІ-ІІІ триместрах. Не повідомляється про характерні вроджені вади розвитку чи несприятливі результати вагітностей.

Застосування препарату під час вигодовування:

Інструкція повідомляє про проникнення препарату до молока щурів. Не повідомляється про несприятливі ефекти, але при високих дозах знижувалось постнатальне виживання. Проте невідомо, чи це було наслідком пренатального або постнатального впливу.

Відсутній досвід застосування у людини при лактації, але молекулярна вага та відносно довгий період напіввиведення (5 годин в швидких метаболізаторів та 24 години у повільних) припускають проникнення до грудного молока. Якщо мама, приймаючи атомоксетин, вирішує годувати немовля, його слід спостерігати на предмет ймовірної токсичності (біль у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, закрепи, диспепсія).

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Інструкція до препарату повідомляє про результати клінічних досліджень – проблеми з ерекцією та оргазмом в невеликої кількості пацієнтів.

Так, в 11-річного хлопчика розвинулись болючі тривалі ерекції на фоні рисперидону (антипсихотичний препарат) в дозі 0,25 мг/день та атомоксетину- 40 мг/день, які не зникли при переході з рисперидону на аріпіпразол в дозі 5 мг/день (антипсихотичний препарат). Аріпіпразол відмінили, а через 4 дні відмінили також і атомоксетин, але симптоми ще тривали 8 днів. Аріпіпразол було повторно призначено через 2 тижні в дозі 5 мг/день без повернення симптомів. Автори припустили, що вищенаведені симптоми були результатом блокади альфа-адренергічних рецепторів двома атиповими антипсихотичними препаратами, рівні яких могли підвищитись пригніченням атомоксетину CYP2D6.

Виробник отримав постмаркетингові повідомлення про пріапізм⁴ внаслідок впливу атомоксетину.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 15.02.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 07.03.2016 р.