АЛЬБЕНДАЗОЛ

Група/призначення:

Антигельмінтні засоби, які застосовуються при нематодозах, похідні бензімідазолу.

Покази: кишкові форми гельмінтозів та шкірний синдром Larva Migrans (короткострокове лікування малими дозами). Системні гельмінтні інфекції (тривале лікування високими дозами).

Альтернативні назви / синоніми:

Зентел, вальбазен, нетобімін, ворміл.

Діюча речовина: альбендазол.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Це антигельмінтний препарат широкого спектру, який використовується у людини та для масового лікування тварин на фермах, причому в людини часто призначається. Дані від тварин припускають ризик, але слабка біодоступність при пероральному вживанні у людини свідчить про те, що він є низьким. Згідно з одним дослідженням токсичний вплив на розвиток у тварин обумовлений активним метаболітом – альбендазолу сульфоксидом. Більше того, у щурів біодоступність значно вища від показника у людини: 20-30% проти 1%. Якщо препарат приймається з жирною їжею, то концентрація метаболіту в плазмі значно підвищується. Якщо вагітна потребує призначення альбендазолу, то слід уникати цього в І триместрі.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у мишей, щурів та кролів. У щурів альбендазол не порушував фертильності у самок та самців при пероральних дозах, що становлять 0,32 від рекомендованої для людини. Препарат був ембріотоксичним та тератогенним (скелетні мальформації) у вагітних щурів при введенні перорально в період органогенезу доз, що становили 0,10 та 0,32 від рекомендованої для людини, відповідно. Аналогічну токсичність спостерігали у кролів при дозах 0,60 від терапевтичної, але ця доза була токсичною для матері (33% смертності). У мишей не відзначали тератогенного впливу при введенні в період органогенезу пероральних доз до 0,16 від рекомендованої для людини. Репродуктивні дослідження у щурів визначали вплив перорального альбендазолу (0; 10 або 20 мг/кг/день) на 9-11 гестаційні дні. При порівнянні з контрольною групою доза в 10 мг/кг призводила до зменшення куприко-тім’яного розміру, невеликого збільшення числа резорбції, але не до тератогенності. Висока доза викликала значну затримку розвитку плодів, підвищення числа резорбції, краніофаціальні та скелетні деформації.

Оскільки вираженість наслідків токсичного впливу варіює серед дитинчат, такі результати припускають різницю в материнському метаболізмі альбендазолу.

Інше повідомлення цих дослідників інформує про призначення вагітним щурам альбендазолу 0; 10; 20 та 30 мг/кг/день на 10-12 дні вагітності. Спостерігали залежну від дози резорбцію та затримку розвитку в 3 групах тварин, які отримували альбендазол. На фоні дози 10 мг/кг/день спостерігали підвищення частоти затримки розвитку зачатків кінцівок, але <5% ембріонів мали аномальної форми голову. При двох вищих дозах, однак, >20% ембріонів мали морфологічні зміни форми голови, передніх кінцівок, очей, теленцефалону. Автори ще раз підкреслюють, що слід враховувати різницю материнського метаболізму при оцінці несприятливих наслідків у плодів.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування обмежений.

Концентрація альбендазолу в плазмі незначна або взагалі нижча від рівня визначення через слабку системну абсорбцію, обумовлену низькою водорозчинністю та швидким печінковим метаболізмом до активного метаболіту, альбендазолу сульфоксиду. Однак, вживання з жирною їжею значно підвищує рівень метаболіту в плазмі людини (в середньому в 5 разів).

Невідомо, чи альбендазол або його активний метаболіт проникають через плаценту. Молекулярна вага основного препарату це припускає, але низька пероральна біодоступність обмежуватиме кількість препарату, якщо взагалі такий трансфер буде мати місце. Про метаболіт тільки відомо, що частина його надалі підлягає окислювальному метаболізму перед елімінацією.

Коротке повідомлення 1993 року інформує про «випадковий» прийом 10 жінками «високої дози» (невідома) альбендазолу для лікування системної інфекції в І триместрі. Жінки знаходились під наглядом до пологів і всі народили здорових дітей. Більше того, деякі з цих дітей також спостерігались до віку 1 року без виявлених порушень.

Рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження у західній частині Сьєрра-Леоне вивчало антигельмінтне лікування в рамках стратегії з контролю материнської анемії, викликаної паразитарними інфекціями. Однократну пероральну дозу альбендазолу (400 мг) призначили 61 вагітній в ІІ триместрі. Не спостерігали несприятливих наслідків вагітностей, пов’язаних з такою терапією.

Випадкове лікування під час вагітності виявлено у 50 жінок в Гані. Результати вагітностей наступні [несприятливі]: 2 спонтанні аборти, 1 дитина з вродженими вадами, що не перевищує загальнопопуляційні показники.

Невелике проспективне дослідженн ідентифікувало 21 вагітність з впливом альбендазолу – у всіх випадках на ранніх термінах вагітності. Оцінили результати 12 вагітностей – не виявлено підвищення частоти самовільного переривання чи вроджених вад розвитку.

Дослідження 2010 року в Уганді повідомляє про понад 800 жінок, лікованих альбендазолом без відомого зростання частоти перинатальної смертності чи вроджених вад розвитку. Дослідження 2011 року в цій же країні інформує про асоціацію пренатального впливу альбендазолу з підвищеним ризиком екземи та  хрипів/задишки у новонароджених.

Виходячи з інформації про дефекти кінцівок в деяких експериментальних тварин та обмежений досвід застосування у людини при вагітності рев’ю 1997 року рекомендує уникати призначення альбендазолу в І триместрі. Останні дані більш обнадійливі.

Застосування препарату під час вигодовування:

Молекулярна вага припускає проникнення до грудного молока, незначна біодоступність основного препарату свідчить про відсутність трансферу клінічно значимої кількості альбендазолу. Однак, можливе проникнення до грудного молока основного метаболіту  (альбендазолу сульфоксиду). Більше того, вживання разом з жирною їжею значно підвищує концентрацію метаболіту в плазмі і тому може збільшуватись кількість в грудному молоці.

Продемонстровано екскрецію альбендазолу та основного метаболіту до грудного молока овець та людини. Виходячи з даних від 20 єгипетських жінок в період лактації група дослідників підрахувала, що немовля, яке знаходиться на виключно грудному вигодовуванні, отримає за період 36 годин після материнської дози 400 мг менше, ніж 0,1 мг/кг альбендазолу сульфоксиду та значно меншу кількість самого альбендазолу. Це відповідає менш, ніж 1,5% скорегованої на вагу материнської дози.

Вплив на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні, невідомий.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 19.11.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету. 

Переглянуто редакційною колегією 20.11.2017 р.