БЕНЗОКАЇН

Група/призначення:

Місцево анестезуючий препарат.

Альтернативні назви / синоніми: етіламінобензоат.

 Діюча речовина: бензокаїн.

Рекомендації при вагітності: ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Використання бензокаїну при 47 вагітностях не асоціювалось з несприятливим впливом на плід. Препарат слабо розчиняється у воді, отже при місцевому застосуванні повільно абсорбується.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.

Інформація щодо впливу на плід: Наводимо дані різних досліджень.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) не виявив підвищення частоти вроджених вад розвитку в дітей 47 жінок, лікованих бензокаїном протягом перших 16 тижнів вагітності та серед 238 дітей, матері яких застосовували бензокаїн на будь-якому терміні вагітності.

У немовлят, яким проводиться загальна анестезія, бензокаїн може призводити до метгемоглобінемії при використанні для змащування ендотрахеальної трубки, у вигляді аерозолю або при місцевому нанесенні на слизові оболонки. Одне джерело класифікує тератогенний ризик бензокаїну як низький.

Повідомляється про пацієнтку з метгемоглобінемією та гострою задишкою, яка використовувала у великій кількості місцевоанальгезуючі спреї з вмістом бензокаїну на перинеальну ділянку після вагінальних пологів. На думку авторів, в даному випадку мала місце підвищена системна абсорбція з великої площі внаслідок травмування в пологах, що і призвело до несприятливих наслідків.

Препарати з вмістом бензокаїну для полегшення прорізування зубів асоціювались з метгемоглобінемією у випадках, інформація про які була надана до FDA.

Дітям до 2 років не рекомендується застосовувати препарати з вмістом бензокаїну, які відпускаються без рецептів, за винятком призначених лікарем, який буде наглядати за пацієнтом.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 05.06.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 06.06.2017 р.