ЕПІРУБІЦИН

Група/призначення:

Антинеопластичний препарат. Цитотоксичні антибіотики та споріднені препарати.

Альтернативні назви / синоніми: фарморубіцин.

Діюча речовина: епірубіцин.

Рекомендації при вагітності:

Протипоказаний в І триместрі.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання препарату в період органогенезу.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження продемонстрували ембріолетальність (підвищення частоти резорбції плодів та постімплантаційних втрат) у вагітних щурів при введенні внутрішньовенно 0,04 від одноразової максимальної рекомендованої дози для людини протягом 5-15 днів вагітності. При такому рівні дози спостерігали внутрішньоутробну затримку розвитку, але не тератогенність. Настільки низькі дози, як 0,005 від максимальної рекомендованої для людини призводили до ембріолетальності. Внутрішньоутробна затримка розвитку також спостерігалась при дозі 0,0015 від рекомендованої для людини. При дозі, в 2,5 разів вищій за терапевтичну, введеній на 9-10 дні, спостерігали наступні наслідки: внутрішньоутробну загибель, зменшену вагу плаценти, множинні вроджені вади розвитку (зовнішні: атрезію ануса, деформацію хвоста, аномальний статевий горбок; вісцеральні: з боку гастроінтестинальної, кардіоваскулярної, сечової систем; скелетні: деформація довгих кісток, аномалії ребер, порушення осифікації). На противагу цьому у кролів доза 0,02 від максимальної терапевтичної на 6-18 дні гестації не була ембріолетальною чи тератогенною. Призначення кролям токсичної для матері дози призводило до абортів та затримки осифікації, але не тератогенності.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Невідомо, чи епірубіцин проникає до плаценти, але його молекулярна вага припускає трансфер до ембріону/плода.

Виробник повідомляє про 2 випадки застосування препарату при вагітності у людини. В першому випадку 34-річній жінці на 28 тижні діагностували рак молочної залози і призначили епірубіцин та циклофосфамід кожні 3 тижні 3-ма циклами. Останню дозу жінка отримала на 34 тижні. А через 1 тиждень народила здорову дитину. В іншому випадку 34-річна жінка з раком молочної залози та метастазами у печінку отримувала комбіновану терапію FEC-50 (епірубіцин, флуороурацил, циклофосфамід). Вагітність закінчилась самовільним перериванням.

30-річна жінка на 25 тижні вагітності отримала 4 курси епірубіцину (100 мг) та вінкристину (2 мг) з приводу неходжкінської лімфоми. Протягом кожного курсу також призначали преднізолон. На 34 тижні індукували пологи, народилась нормальна дівчинка вагою 2, 32 кг, ростом 44,5 см, оцінкою за шкалою Апгар по 8 балів на 1-й та 5-й хвилинах, відповідно. У мами наступила тривала ремісія, дитина не мала відхилень у віці 4 років життя.

У 1996 році повідомили про 39-річну жінку з метастатичним раком молочної залози та проведеною на 29 тижні однобічною мастектомією. Після хірургічного втручання призначено комбіновану хіміотерапію, яка включала епірубіцин (50 мг/м²), 5-флуороурацил (600 мг/м²), циклофосфамід (600 мг/м²). На 35 тижні через кілька днів після 2-го курсу у жінки розвинулись екламптичні тоніко-клонічні судоми. Згодом народилась дитина із затримкою розвитку (1650 грам, <10 перцентиля) без інших ускладнень.

Французьке повідомлення 1999 року описує результати вагітностей 20 жінок з раком молочної залози, яких лікували антинеопластичними препаратами. Перший курс хіміотерапії призначали в середньому на 26 тижні, пологи наступили на терміні 34,7 тижнів. Всього при вагітності призначено 38 курсів, в середньому по 2 цикли на жінку. Жодна з жінок при вагітності не отримувала променевої терапії. Результати вагітностей були наступними: 2 спонтанні аборти (вплив в І триместрі), 1 випадок внутрішньоутробної загибелі (вплив у ІІ триместрі), 17 народжених живими, одна дитина з яких померла на 8 день життя без з’ясованої причини. 16 дітей, які вижили, при спостереженні до віку в середньому 42,3 місяці розвивались нормально. Епірубіцин (Е) в комбінації з різними препаратами (циклофосфамідом (С), флуороурацилом (F), метотрексатом (M), вінкристином (V) призначали 10 жінкам в середній дозі 70 мг/м² (50-100 мг/м²) з наступними результатами: 2 самовільні викидні (вплив ECF, ЕMV в І триместрі), 1 мертвонароджена дитина(1 цикл ЕС на 23 тижні), 1 випадок неонатальної загибелі (1 цикл ЕСF за 32 дні до народження), 6 народжених живими немовлят (1 ЕС, 5 ЕСF – всі в ІІІ триместрі). В одного немовляти з впливом 2 циклів ЕСF (останній за 25 днів до народження) була транзиторна лейкопенія.

Щодо наслідків професійного впливу антинеопластичних препаратів на результати вагітностей див. статтю циклофосфамід.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання в цей період у людини. Молекулярна вага препарату припускає проникнення його до грудного молока. Епірубіцин протипоказаний через потенційну токсичність для немовляти на грудному вигодовуванні (імуносупресію, карциногенез, нейтропенію).

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Репродуктивні дослідження у самок та самців щурів, мишей, кролів, собак виявили асоціацію різних низьких доз епірубіцину з атрофією яєчок та придатків, пригніченням сперматогенезу та атрофією матки.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 23.04.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

 Переглянуто редакційною колегією 24.04.2017 р.